Парламент закликають врахувати пропозиції громадськості до законопроекту про мирні зібрання

Експерти закликають представників парламентських політичних сил ухвалити законопроект “Про свободу мирних зібрань” №2450 спільно з правками до інших законів і з обов’язковим урахуванням пропозицій громадськості

Експерти закликають представників парламентських політичних сил ухвалити законопроект “Про порядок організації і проведення мирних заходів” №2450 спільно з правками до інших законів і з обов’язковим урахуванням пропозицій громадськості. Про це вони заявили під час круглого столу “Який закон про свободу мирних зібрань потрібен Україні?”, що відбувся 17 вересня в Києві. Захід провів Український незалежний центр політичних досліджень за підтримки Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ та програми “Верховенство права” Міжнародного фонду “Відродження”.

За словами фахівців, загалом законопроект №2450 відповідає європейським стандартам і може значно покращити захист права на мирні зібрання.

На думку члена групи експертів із питань свободи мирних зібрань ОБСЄ Алєксандра Вашкевича, який є одним з авторів спільних висновків Венеціанської Комісії та БДІПЛ ОБСЄ щодо законопроекту №2450, всі зауваження, висловлені в попередніх висновках Венеціанської Комісії та ОБСЄ, наразі враховано.

Законопроект містить такі нововведення:
1) передбачено спонтанні зібрання, на які не поширюється загальний термін повідомлення, а також контрзібрання й одночасні зібрання, які зараз майже не відбуваються, оскільки суди їх забороняють;
2) установлено чіткі й вичерпні підстави для обмеження свободи зібрань, запроваджено м’якші обмежувальні заходи, ніж заборона;
3) заборонено обмежувати свободу мирних зібрань у зв’язку з неподанням інформації про них до органів влади чи з несвоєчасним повідомленням;
4) обмеження щодо місць проведення мирних зібрань може бути встановлено лише законом, а не актами місцевого самоврядування, як це відбувається зараз;
5) місцеві органи не зможуть вимагати від організатора інформації, як будуть вивозити сміття, хто надаватиме медичну допомогу тощо, бо все це є прямим обов’язком місцевої влади;
6) суди не зможуть застосовувати заборони щодо невизначеної кількості мирних зібрань протягом певного часу та значної території, як це часто буває останнім часом.

“Реформування законодавства у сфері свободи мирних зібрань необхідне хоча б тому, що українські суди й досі застосовують радянське законодавство як підставу для обмеження свободи мирних зібрань. Ідеться про указ Президії Верховної Ради СРСР “Про порядок організації та проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій у СРСР” від 28 липня 1988 року. Водночас значна частина країни на сьогодні користується місцевими актами, які затверджено місцевими радами. А ці акти, у свою чергу, копіюють положення вже згаданого указу, яким, до речі, встановлено 10-денний строк подання повідомлення про проведення зібрання. Легітимність цих рішень є сумнівною, проте органи влади та суди все одно застосовують їх”, – зазначив під час круглого столу Максим Лациба, керівник програм Українського незалежного центру політичних досліджень.

Українські правозахисники підготували спільні пропозиції для доопрацювання законопроекту №2450. Детально про це йдеться в аналізі документу на предмет його відповідності міжнародним стандартам, який здійснили Володимир Яворський (Українська Гельсінська спілка з прав людини) та Максим Середа (Центр політико-правових реформ). Правозахисники, зокрема, ініціюють встановлення мінімального терміну повідомлення про запланований захід у календарних днях або годинах замість робочих днів, як сьогодні. Причина в тому, що в різний період року нинішня вимога може збільшувати термін повідомлення до 3-5 днів, а також створювати невизначеність у разі перенесення робочих днів. Також запропоновано переглянути перелік місць, де проведення мирних зібрань не допускається. Крім того, правозахисники просять уточнити перелік прав і обов’язків організаторів.

Також за результатами круглого столу громадськість звернулася до представників парламентських фракцій, щоб вони спільно подали на розгляд Верховної Ради законопроект, який би, зокрема, скасував адміністративний арешт за участь у мітингу та посилив судові процедури захисту права на мирні зібрання. Громадськість просить ухвалити ці законопроекти одночасно – після врахування всіх пропозицій та узгодження редакцій обох документів.

Контакти:
Український незалежний центр політичних досліджень
Костянтин Лациба
097 142 28 87

***

Мета програми “Верховенство права” – підтримати ініціативи громадянського суспільства, спрямовані на захист прав людини й основоположних свобод, сприяти підвищенню правової свідомості та громадської активності на центральному та місцевому рівнях.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: