Пам‘ять про трагічні уроки історії – Голокост єврейського народу та геноцид ромів часів Другої світової війни - невід‘ємна складова формування системи цінностей, толерантності й прийняття іншої ідентичності у сучасному суспільстві.
Пам‘ять про трагічні уроки історії – Голокост єврейського народу та геноцид ромів часів Другої світової війни – невід‘ємна складова формування системи цінностей, толерантності й прийняття іншої ідентичності у сучасному суспільстві. Шкільна й академічна освіта виступають тут невід‘ємною частиною навчання пам‘яті. Поза сухим наративом про факти історія може навчати – бути толерантними, свідомими людської гідності й поваги до інших членів суспільства. З метою просування й підтримки національних і міжнародних заходів із дослідження, викладання й увічнення пам‘яті жертв Голокосту – переслідувань і вбивства євреїв та ромів нацистами, було створено Міжнародний альянс пам‘яті жертв Голокосту (IHRA). Це міждержавний орган, дійсними членами якого є тридцять одна країна; вісім країн мають статус спостерігачів, до яких має намір приєднатися Україна.
В межах головування Угорщини в Альянсі Уряд Угорщини ініціював ряд заходів, присвячених вшануванню жертв, обговоренню й навчанню пам‘яті про Голокост, партнером яких в Україні виступила Ромська програмна ініціатива Міжнародного Фонду «Відродження».
27 травня ц.р. в м. Києві відбувся Міжнародний круглий стіл «Пам’ять про Голокост: освітні практики та шляхи подальшого розвитку в сучасній Україні» до організації яких також долучилися Національний інститут «Києв-Могилянська академія», Український центр вивчення історії Голокосту, Українська асоціація юдаїки. Метою круглого столу заходу стало обговорення підходів, які застосовуються в системі сучасної освіти до викладання пам‘яті про Голокост й геноцид ромів в часи Другої світової війни.
Як наголосив Анатолій Подольський, голова Українського центру вивчення історії Голокосту, Україна має виступити з ініціативою приєднатися до міжнародної ініціативи – Міжнародного альянсу пам’яті жертв Голокосту (IHRA). Це відкриє для академічної гуманітарної спільноти перспективи долучитися до кращих міжнародних практик дослідження і викладання у сфері пам‘яті про Голокост. У свою чергу, Міністр освіти і науки Сергій Квіт, який виступив з промовою на відкритті круглого столу, зазначив, що на сьогодні не бачить перепон на шляху до приєднання України до Альянсу. У своїй промові Міністр наголосив на важливості викладання пам‘яті про трагічні сторінки минулого – Голокост єврейського народу, геноцид ромів та вірмен, Голодомор українців – особливо у світлі сьогоднішньої непростої ситуації в країні, коли потрібно берегти й розвивати толерантність й активно протидіяти ксенофобії й дискримінації. Такі цінності й орієнтири можуть бути розвинені саме у гуманітарній сфері.
Сабольч Такач, голова Міжнародного альянсу пам’яті жертв Голокосту, який прибув на відкриття Міжнародного круглого столу, окреслив аспекти діяльності Альянсу, й наголосив на тому, що ініціативу України приєднатися радо вітатимуть як в самій організації, так і в міжнародній спільноті. Заступник голови місії Посольства Угорщини в Україні, пан Ласло Пап наголосив та високому значенні головування його країни в Альянсі, а також на тому, Уряд Угорщини всіляко сприятиме ефективній роботі й налагодженню міжнародних зв‘язків в межах цієї організації. У свою чергу, Євген Бистрицький, Виконавчий директор Мыжнародного фонду «Відродження» зазначив, що фонд вже протягом 17 років підтримує діяльність ромської програми та приділяє особливу увагу освітнім ініціативам для ромів, зокрема, в сфері питання вивчення геноциду ромськго народу, що є актуальним з точки зору відновлення історичної справедливості й підтримки національної ідентичності. Більше того, геноцид ромського народу в часи Другої світової війни, який ще називають «Забутий Голокост», потребує більшої артикуляції в освітньому процесі. Підняття цієї теми ромською спільнотою сприяє не лише відновленню історичної справедливості, але й сприяє збереженню ідентичності ромського народу. Йосип Зісельс, голова Конгресу національних громад вказав на те, що пам‘ять про Голокост важлива з точки зору засвоєння уроків історії для всього українського суспільства. Водночас, Голокост, хоч і трагічна, але не єдина сторінка історії єврейської спільноти – є багато важливих культурних аспектів, які мають бути донесені громадою до суспільства. Президент Міжнародного Ромського Благодійного Жіночого Фонду «Чіріклі» Юлія Кондур звернулась до аудиторії з закликом пам‘ятати і не забувати про долю ромів, які постраждали від переслідувань в часи Другої світової війни; підтримувати історичну пам‘ять про для протидії стереотипам, стигматизації та дискримінації по відношенню до ромів у суспільстві.
Круглий стіл також відвідала Д-р Андреа Петеу, представник Центральноєвропейського університету, департаменту гендерних студій (Будапешт). Її виступ для учасників – освітян стосувався необхідності візуалізації проблеми Голокосту за допомогою ЗМІ, зокрема через підготовку відеоматеріалів, які відображають сприйняття цієї тематики як пересічними громадянами, так і свідками тих трагічних подій, проведення просвітницької діяльності серед молоді для спонукання їх до мислення про минули та повернення історичної пам’яті. Максим Гон, професор Рівненського державного гуманітарного університету відзначив у своєму виступі, що вчителі навчальних закладів не мають достатніх годин для імплементації теми геноциду, оскільки навчальні програми перевантажені і рідко хто готовий виходити за її межі, з іншого боку відсутня мотивація викладачів до вивчення та викладання даного питання за межами основної прогарами, а також недостатньо в наявності доступних матеріалів для ознайомлення з історією Голокосту. Анна Ленчовська, регіональний консультант Фонду Шоа університету Південної Каліфорнії (Київ) та Олександр Войтенко, експерт Всеукраїнської програми «Розуміємо права людини» в своїх виступах презентували успішний досвід неформальних освітніх проектів для ромів, спрямованих на формування толерантності та прав людини та методичні розробки, які важливі для викладання питання геноциду в навчальних закладах та удосконалення знань вчителів в школах та науковців, а також викладачів вищих навчальних закладів.
Одним з завдань, яке ставили перед собою організатори, зокрема, Ромська програмна ініціатива Міжнародного Фонду «Відродження», була артикуляція теми геноциду ромського народу у системі освіти задля формування толерантності, протидії ксенофобії і зниженню рівня дискримінації по відношенню до ромів в українському суспільстві. За підсумками круглого столу вдалося обговорити як методологічні підходи до викладання в академічному колі, так і побачити новітні практики викладання в системі неформальної освіти – документування й поширення відео свідчень, робота з молоддю у позакласний час, прищеплення поваги й почуття людської гідності до носіїв різних культур та ідентичностей. В цілому, артикуляції теми вшанування історичної пам‘яті має значення і для самого ромського етносу. В умовах відсутності власної державності, саме історія і пам‘ять сприяють збереженню ідентичності.
Контакти: Ромська програмна ініціатива МФ «Відродження»
