Швидше і дешевше за 3D принтер. Як люди з “Острова” роблять тисячі захисних щитків для медиків

Slava

У підвалі гуртожитку №3 Київського Національного Університету Будівництва та Архітектури існує науково-мистецька платформа “Острів”. Тут можна зустріти дизайнерів, архітекторів, мейкерів, художників, режисерів. 

Цієї весни саме тут у майстерні силами невеликої команди ентузіастів було створено тисячі захисних щитків для медиків зі всієї України.

Платформа існує вже 6 років. Тут досі немає ієрархії та чіткої організації. Все будується на відкритості, ентузіазмі та прозорості.

За словами ініціатора та натхненника «Острову» Романа Саха, хоча відсутність непорушних правил дозволяє креаторам існувати як великій сім’ї, проте привносить хаос та дезорієнтує учасників спільноти. Вже зараз невдовзі на простір чекає транформація і запровадження нових, більш сталих моделей роботи та планування. 

Проте проєкт з виготовлення щитків, що допоміг вже тисячам медиків, почався аж ніяк не з плану. 

Готові до відправлення. Джерело фотографії: сторінка “Острів” у Facebook

Винайти своє рішення

Кампанія зі створення захисних щитків розпочалася доволі спонтанно. До Романа звернувся його друг, кінопродюсер Ілько Гладштейн із проханням виготовити маску для медсестри, яка працює з його матір’ю у лікарні. У перший же день вони взяли креслення, яке було в Інтернеті у вільному доступі, та почали підлаштовувати його під власні можливості та вимоги. 

“Я архітектор і трішки інженер, тож я проектую рішення і вирішую задачі розумно, відповідно до специфіки матеріалу. Намагаюся розв’язувати складні проблеми за допомогою комбінацій простих засобів, так, щоби завдяки моїм умінням і творчому баченню постав ефективний продукт.”, – пояснює Роман. 

Процес винахідницької роботи. Джерело фотографії: сторінка “Острів” у Facebook

У Романа був лазерний станок, куплений через Громадський бюджет Києва, майстерня та листовий PET пластик. Що він міг винайти?

Прототип у подальшому неодноразово покращувався, – від форми щитка до оптимізації вузлових стяжок. Проте ідея залишилася без змін. Роман неодноразово просив медиків про відгуки щодо продукту. На певному етапі ідеї з вдосконалення закінчились, тож стало зрозуміло, що конструкція є оптимальною.

Коли пропотип був готовий до серійного виробництва, до “Острову” звернулася організація “Будуємо Україну Разом” – вона терміново шукала 200 щитків. З охоплених пандемією регіонів також надходили десятки запитів. 

Роман Сах. Джерело фотографії: сторінка “Острів” у Facebook

“Острів” був готовий почати виробляти щитки серійно. Проте потрібен був матеріал, а коштів на сировину не було. На першому етапі врятував краудфандинг – команда за декілька днів розпочала кампанію на Спільнокошті і вже за перший тиждень зібрали суму для виготовлення  2000 штук.

Паралельно «Острів» отримав грант від Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу в рамках конкурсу «Людяність і взаємодопомога». Ці події і стали відправними точками. 

3D — це перебільшення

За словами Романа, хоча безпека медиків хвилювала його в першу чергу, але думки охоплювала і тривога про утилізацію щитків. Не хотілося множити пластик, який забруднюватиме довкілля.

Мейкерських хабів дійсно чимало в Україні, але всі вони працюють на 3D принтерах. 3D друкарі платять за матеріали, за електроенергію, виробляють біля 20% браку, і з екологічної програми декларують, що пластик з їхніх щитків сам собою розкладається за 3 роки. Утім тут йдеться лише про кожух, який становить всього 30% усієї конструкції.

Технологія “Острову” із застосуванням лазеру значно швидша та дешевша за 3D принтер.

Собівартість виготовлення складає 40 гривень, а час виготовлення — близько трьох хвилин. Абсолютний рекорд виробництва за 1 день — 1000 одиниць. Саме тому мейкери вклали у ціну вартість утилізації, адже виробництво є істотно дешевшим та ефективнішим.

Складові елементи щитків. Джерело фотографії: сторінка “Острів” у Facebook

“Острів” має на меті не тільки утилізацію власного браку (близько 3% усієї продукції) та використаних щитків, але й утилізацію щитків інших виробників. Так формується соціальна відповідальність.

Хто хоче робити користь та добро?

Спочатку для комерційних замовників «Острів» оцінив щиток у 80 гривень. Ідея полягала у тому, що купуючи 1 штуку для себе, ти спонсоруєш 1 щиток для медика, адже собівартість одиниці — 40 гривень. Проте бізнес ініціативу не оцінив. Тоді “Острів” знизив ціну до 60 гривень, а різницю між собівартістю та ціною почав переспрямовувати на «благодійні» щитки. 

Спершу, щоб вготовляти щитки люди «Острова» просто зіставили столи один до одного, і кожен виконував свою механічну роботу: мив, переставляв, збирав, закріплював, заводив гумку. Але довго працювати в такому режимі було складно. Роман запостив клич про пошук волонтерів у спільноті Los Solomas / Солом’янський район. Компоненти у розібраному вигляді розвозилися по домівках, а згодом забиралися вже готові захисні щитки.

Немов конвеєр. Джерело фотографії: сторінка “Острів” у Facebook

Ініціатива продовжує набирати обертів та знаходити нових партнерів. Ініціатива Razom for Ukraine допомогла у пріоретизації запитів, «Нова пошта» надала невелику кількість промокодів на безкоштовну доставку, а одна з фармацевтичних компаній оплатила 2000 щитків для благодійних цілей. 

Plastic Fantastic

Роман давно піклується про екологічні проблеми та працює над їхнім вирішенням, тому розмірковує над грандіозним проектом Plastic Fantastic – замкненим циклом виробництва та переробки пластику. Грант від Міжнародного фонду “Відродження” та Європейського союзу і бюджет, зібраний на Спільнокошті, роблять мрію досяжною.

Як архітектор, Роман працює над реконструкцією заводу у Житомирі, і має доступ до його обладнання та потужностей. Він вже домовився про встановлення специфічного шредера, який допоможе подрібнити пластик. А також планує створити мережу архітекторів і дизайнерів, які перетворюватимуть вторинну сировину на дизайнерські об’єкти: застібки та фурнітуру для наплічників з пластику, сумки з банерів, художні колажі з пакетиків від поштових переказів, міцний полімерний трос з пластикових пляшок. 

Що далі?

На сьогодні “Острів” забезпечив Україну 4000 щитками, в процесі –  виготовлення ще 2000.

Роман зізнається, що запити досі ростуть. Але внески доброчинців змогли налагодити виробництво та розповсюдження і, можливо, врятувати чиїсь життя. А це – найголовніше. 

“Острівні” щитки на державній рекламі. Джерело фотографії: сторінка “Острів” у Facebook

Роман вважає, що пандемія колись закінчиться, але історія продукту має продовжитись. Він вбачає у захисному щитку мультифункціональний продукт, який може бути застосований для будь-яких цілей: замість окулярів у майстерні, для косіння трави тощо. До того ж, як тільки усі медики будуть захищені, cтане більше часу для реалізації комерційного проекту із ефективної переробки пластику “Plastic Fantastic”. 

Але це вже буде зовсім інша історія. 

#ПрямуємоРазом #MovingForwardTogether #ЛюдяністьВзаємодопомога #StopCoronavirus

Над матеріалом працював: Андрій Мирошниченко

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: