Органи влади незаконно обмежують доступ до публічної інформації, якою володіють

За словами експертів, всупереч законодавству в певних органах влади склалася негативна практика зарахування інформації до службової

Всупереч законодавству про доступ до інформації в певних органах влади склалася негативна практика зарахування інформації до службової та відповідного обмеження доступу. Про це заявила Оксана Огданська, програмний директор Інформаційно-правового центру “Наше право”, під час ІІ Форуму захисників права на доступ до інформації, який відбувався 18-19 липня в Києві. Захід провів Інститут Медіа Права за підтримки програми “Верховенство права” Міжнародного фонду “Відродження”, міжнародних організацій “Internews” і “International Media Support” та Офісу Ради Європи в Україні.

За словами Оксани Огданської, дослідження, яке провів ІПЦ “Наше право”, виявило, що низка органів державної влади й місцевого самоврядування прийняли нормативно-правові акти, якими на свій розсуд затвердили переліки відомостей, що становлять службову інформацію. Таким чином, публічна інформація, зарахована до цих переліків, автоматично стала прихованою від громади, що суперечить закону “Про доступ до публічної інформації”.

Василь Паліюк, заслужений юрист України, поінформував, що кількість судових справ, що стосуються доступу до інформації, незначна. При цьому, за його словами, в апеляційному порядку скасовують кожне третє судове рішення, тож окремі норми матеріального та процесуального законодавства потребують детального аналізу й роз’яснення. Василь Паліюк нагадав, що законом “Про доступ до публічної інформації” розширено сферу юрисдикції адміністративних судів, у зв’язку з чим виникали непоодинокі випадки, коли суди першої інстанції відмовляли у відкритті провадження у справах про доступ до публічної інформації. На його думку, слід накопичувати рішення у справах щодо захисту права на доступ до інформації задля виявлення неоднакового застосування норм матеріального права та підготовки на цій базі узагальнювальних і роз’яснювальних підзаконних нормативних актів.

Зі свого боку, Ольга Сушко, юрист Інституту Медіа Права, нагадала, що домогтися доступу до інформації можна в Європейському суду з прав людини (ЄСПЛ). При цьому, за її словами, правозахисникам, які готують заяви до ЄСПЛ, слід знати практику суду в цьому питанні. Вона нагадала, що тривалий час ЄСПЛ не визнавав відмов національних органів влади в наданні інформації порушенням статті 10 Європейської конвенції з прав людини. У 2006-2009 роках суд визнав, що стаття 10 Конвенції захищає також і право на отримання інформації від органів влади. Відповідними прикладами з практики Євросуду є справи “Sdruženi Jihočeské Matky v. Czech Republic”, “Társaság a Szabadságjogokért v. Hungary”, “Kenedi v. Hungary” та “Youth Initiative for Human Rights v. Serbia”.

Ігор Радієвський, заступник директора департаменту інформаційної політики Державного комітету телебачення й радіомовлення, наголосив, що закон “Про доступ до публічної інформації” активно діє: за період його чинності до розпорядників інформації надійшло понад 60 000 запитів, понад 300 000 документів опубліковано на офіційних веб-сайтах, у 92% випадків відповіді на запити було надано вчасно.

Нагадаємо, навесні 2012 року Інститут Медіа Права за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” створив Мережу захисників права на доступ до інформації. На сьогодні Мережа об’єднує понад 70 учасників із різних регіонів України.

Рекомендації Форуму

Контакти:
Інститут Медіа Права
(044) 383 20 44
info@medialaw.kiev.ua

***

Мета програми “Верховенство права” – підтримати ініціативи громадянського суспільства, спрямовані на захист прав людини й основоположних свобод, сприяти підвищенню правової свідомості та громадської активності на центральному та місцевому рівнях.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: