Центр “Соціальна Дія” опублікував дослідження “Моніторинг проявів расової й етнічної ворожнечі чи нетерпимості в українському сегменті Інтернету. Поширення мови ворожнечі та заклик до нетерпимості (мова ворожнечі як зброя для правої риторики)”
Центр “Соціальна Дія” опублікував дослідження “Моніторинг проявів расової й етнічної ворожнечі чи нетерпимості в українському сегменті Інтернету. Поширення мови ворожнечі та заклик до нетерпимості (мова ворожнечі як зброя для правої риторики)”. Відповідний проект підтримала програма “Верховенство права” Міжнародного фонду “Відродження”.
2006 року було зафіксовано 14 нападів на ґрунті етнічної ненависті (з двома смертельними наслідками). 2007 року від рук вуличних расистів постраждали 88 людей, 6 загинули. 2008 року постраждали 84 особи, 4 загинули. У 2009 та 2010 роках було зафіксовано помітне зменшення кількості жертв расистських нападів: 37 і 18 (одна людина загинула) відповідно. За перші півроку 2011 постраждало 22 людини. Ідеться не про всі злочини проти іноземців, а тільки про ті випадки, коли наявна інформація про злочин дає змогу з великою мірою впевненості говорити про його расистський характер.
Загалом від расистських злочинів за останні п’ять років постраждали понад 250 людей, 13 із них загинули.
На межі ксенофобії в суспільній свідомості – ставлення до азербайджанців, вірмен, узбеків, таджиків, турків. Найнегативніші почуття викликають у мешканців України вихідці з країн Африки й Азії, а також роми. Крім того, соціологічні дослідження фіксують різко негативне ставлення українців до біженців, шукачів притулку та вимушених переселенців.
За словами експертів, Україна не має Концепції державної етнополітики, а це означає, що держава так і не визначила на стратегічному рівні політики щодо національних меншин. Також немає законодавчих актів про реституцію націоналізованої власності громад, про національно-культурну автономію, про конкретні механізми реабілітації репресованих народів тощо. Крім того, в Україні не проводять системного та фахового соціологічного моніторингу ксенофобських настроїв у суспільстві.
Органам державної влади експерти рекомендують:
– публічно визнавати серйозність проблеми та виступати на всіх рівнях проти будь-яких проявів расизму та ксенофобії;
– політикам і чиновникам уважно стежити за своїми публічними виступами та не допускати використання мови ворожнечі, особливо в політичній агітації чи пропаганді;
– створити ефективний рамковий антидикримінаційний закон;
– створити окремий орган державної влади, який би опікувався всіма аспектами проблеми ксенофобії та расизму в Україні, включно з моніторингом, аналізом ситуації, розглядом індивідуальних справ та законодавчої ініціативою;
– встановити дієвий механізм забезпечення кожній особі свободи від дискримінації на будь-якому ґрунті, включаючи расову, етнічну, релігійну й інші дискримінації;
– забезпечити навчання для виховання в суспільстві поваги до прав людини й толерантності, в тому числі запровадити додаткове навчання для вчителів із толерантності та профілактики поширення стереотипів і ксенофобських упереджень;
– створити програми національного та регіональних рівнів для забезпечення інтеграції національних меншин і негромадян України;
– співпрацювати з громадськими організаціями та громадами іноземців національних та/чи нетрадиційних меншин.
Правоохоронним органам рекомендовано:
– створити у структурі МВС та/чи СБУ окремий підрозділ, який би спеціалізувався винятково на розкритті злочинів на ґрунті ненависті, особливу увагу підрозділ має приділяти моніторингу діяльності праворадикальних груп;
– проаналізувати досвід зарубіжних країн у сфері протидії расизму та ксенофобії;
– удосконалити процедуру реєстрації й обліку інформації про злочини на ґрунті ненависті, створити відкриту систему загальнонаціональної статистики злочинів на ґрунті ненависті;
– провести навчання працівників державних органів влади, включно з працівниками міліції, прокуратури та суду, з ефективного розслідування та розгляду справ і скарг, що мають під собою расову ненависть як мотив злочину;
– заборонити згадування національності злочинців у статистичних даних як інформації, що не стосується самого злочину;
– припинити практику етнічного профайлінгу з боку правоохоронних органів;
– вжити заходів для ефективної заборони діяльності організацій, які пропагують расову дискримінацію та ненависть;
– створити та регулярно оновлювати базу даних праворадикальних груп;
– запровадити в системі професійної підготовки правоохоронців окремі заняття з проблематики расизму та ксенофобії.
Громадянському суспільству рекомендовано:
– продовжувати проекти з моніторингу всіх виявів ксенофобії та расизму в Україні;
– обмінюватися досвідом та активно співпрацювати як в інтересах окремих жертв, так і в ширшому контексті для посилення впливу на органи влади та покращення ефективності адвокації;
– готувати аналітичні звіти стосовно проблеми та представляти їх як на національному, так і на міжнародному рівнях.
Центр “Соціальна Дія”
(044) 25 45 888
grassroots.kyiv@gmail.com
***
Програма “Верховенство права” підтримує організації громадянського суспільства, діяльність яких спрямовано на захист прав людини й основоположних свобод, а також сприяє підвищенню правової свідомості та громадської активності на центральному й місцевому рівнях.
