Скільки реально коштує українське вугілля? Наскільки прозорими є фінансові потоки у вуглевидобувній сфері в Україні? На ці питання відповість новий проект Інституту сталого розвитку «Транспарентність фінансових потоків у вуглевидобувному секторі в Україні»
Аварії на шахті «Суходольська-Східна» (об’єднання «Краснодонвугілля») та вуглевидобувному підприємстві імені Бажанова (об’єднання «Макеєввугілля») 29 липня 2011 р. підтвердили твердження, визначене за результатами чисельних журналістських розслідувань: кожен мільйон тон українського вугілля вартує одного шахтарського життя.
Скільки ж реально коштує українське вугілля? Наскільки прозорими є фінансові потоки у вуглевидобувній сфері в Україні? На ці питання відповість новий проект Інституту сталого розвитку «Транспарентність фінансових потоків у вуглевидобувному секторі в Україні», що реалізується за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Державний бюджет 2011 року передбачає виділення дотацій до вуглевидобувної галузі у розмірі 11,8 млрд. грн. Це складає 7,5 % видаткової частини державного бюджету. Дані субвенції спрямовуються на компенсацію окремим вуглевидобувним підприємствам різниці між собівартістю видобування вугілля та його ринковою ціною. Однак, у відкритому доступі відсутня інформація щодо використання цих бюджетних коштів.
За даними Державного комітету статистики України, в 2010 р. вуглевидобувними підприємствами на розв’язання соціальних проблем було витрачено близько 6,8 млрд. грн. – але ці проблеми із року в рік залишаються невирішеними.
Відрахування ж від вуглевидобувного сектору займають значну частину прибуткової частини національного бюджету (31 млрд. грн. від видобування вугілля та 24 млрд. – від виробництва коксу, що становить майже 19% прибуткової частини державного бюджету). Враховуючи це, громадськість України повинна отримати дієвий інструментарій для забезпечення відповідного рівня прозорості даної галузі економіки, вважають організатори проекту.
Експерти зазначають, що на сьогодні Україна не виконує необхідних умов для забезпечення прозорості у видобувній галузі. Так, наша держава не є членом Міжнародної ініціативи із прозорості видобувної промисловості (EITI), а також не приєдналася до ініціативи «Publish What You Pay». Крім того, Україна не виконала жодного із положень щодо імплементації відповідних документів ЄС до національної нормативно-правової бази. Ряд досліджень незалежних організацій, зокрема «Прозорість державних фінансів в Україні. Оцінка та рекомендації» (виконаний Гданським Інститутом ринкової економіки), демонструють, що видобування, транспортування та продаж кам’яного вугілля є найбільш непрозорими галузями видобувної промисловості в Україні.
У той же час, щоби вийти на європейський ринок вугілля, уряд України повинен забезпечити прозорість надходжень від вуглевидобувного сектору та підзвітність громадськості до 2013 р. На думку виконавців проекту, це повинно стати додатковим аргументом для участі державних та приватних вуглевидобувних підприємств у забезпеченні прозорості фінансових потоків від видобування, транспортування та продажу кам’яного вугілля.
Контакти: Станіслав Ігнатьєв, ГО “Інститут сталого розвитку”, (057) 77 55 672, dyi@ukr.net .
***
Мета програми “Посилення впливу громадянського суспільства” – сприяти участі об’єднань громадян у здійсненні моніторингу діяльності органів публічної влади, захисту та лобіюванню спільних інтересів різних соціальних груп, а також забезпечувати їх залучення до процесу вдосконалення та впровадження нормативно-правових актів на загальнодержавному та місцевому рівнях.
