Як посилити правову спроможність громадян? Як у цьому може допомогти дизайн-мислення? Які інструменти у сфері захисту прав людини для вразливих верств населення уже існують на сьогодні? Які прототипи рішень для вирішення розповсюджених проблем доступу до правосуддя розробляли учасники Київської школи посилення правової спроможності — читайте у матеріалі.
“Сфера доступу до правосуддя сама по собі складна тим, що немає універсальних рішень. Будь-яка ефективна система має враховувати свої потреби й особливості. Тому ця програма (Київська практична програма посилення правової спроможності) побудована на принципах роботи дизайн-мислення. Вона дає можливість спочатку добре з’ясувати проблему, потім спробувати для себе сформулювати якийсь прототип рішення, його опрацювати в певному колі людей, які більш менш обізнані, і далі спробувати уже вийти на якусь стабільну модель, з якою можна працювати в подальшому”, — поділилвся Роман Романов, директор програми “Права людини та правосуддя” Міжнародного Фонду “Відродження”.
З 13 по 18 вересня у Києві проходила практична програма посилення правової спроможності (KLEPP). Це інноваційний формат навчання та післянавчального супроводу, обміну досвідом та мережування у сфері доступу до правосуддя для національних та міжнародних команд, відібраних на конкурсних засадах.
“Ідея створення школи та запуску програми правової спроможності полягала в тому, щоб ми створили певний простір, який би дозволив нам і передавати, і ділитися нашим досвідом, а також і навчатися у наших колег з-за кордону. З досвіду цієї програми, яка тривала впродовж останнього тижня, можна сказати, що такий простір вдалося створити”, — відзначив Євген Полтенко, виконавчий директор ГС “Мережа правового розвитку”.
У програмі взяли участь 5 національних команд з України, Молдови, Грузії, Киргизстану та Аргентини. Команди ділились досвідами та інструментами посилення правової спроможності. Учасники програми визначали проблему що стосується сфери доступу до правосуддя в своїй країні та розробляли прототипи рішень. Для цього засновники програми обрали підхід дизайн-мислення.
Серед розроблених рішень — мобільні додатки для спрощеного доступу до реєстрів, “гаряча кнопка” для жертв домашнього насилля та інші.
Національні команди були відібрані на конкурсних засадах. Відбір тривав протягом липня цього року. До складу команд увійшли громадські радники, представники вразливих спільнот, лідери місцевих громад, адвокати, державні службовці, а також представники інших інституцій та спільнот, які працюють у сфері доступу до правосуддя.
“Це був відкртий міжнародний конкурс. Але спочатку учасники подавали індивідуальні заявки, потім їх об’єднували в команди, де вони мали узгодити між собою проблеми, над якими вони збираються працювати під час роботи тут, в Україні. Нам дуже важливо зараз побачити, наскільки цей підхід себе виправдовує, наскільки ми виходимо на реалістичні проблеми та команди, здатні створювати прототипи рішень”, — прокоментував Роман Романов.
Микола Сіома, директор Української фундації правової допомоги, розповів, що проблеми, з якими приїхали команди, достатньо типові і в основному це пов’язнано з тим, що люди обходять правовий спосіб вирішення проблеми чи то через незнання, чи то через складний механізм:
“Хоч у нас всіх різний досвід, але нас об’єднує те, що людина в цих країнах має певні утруднення при пошуку вирішення питання у правовий спосіб. Як правило, коли люди зіштовхуються з правовою перешкодою, дуже часто з’являється бажання обійти її неправовим шляхом — за порадою сусіда чи друга.”
У фокусі команди з України опинилися люди похилого віку, для яких учасники навчальної програми вирішили створити мобільний додаток.
Про це розповіла Ольга Бородіна, директорка Запорізького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги:
“Ми поставили собі доволі амбітну мету – створити мобільний додаток для осіб похилого віку, за допомогою якого можна зручно знаходити алгоритм вирішення певної проблеми за ключовим словом. Ми розуміємо, що в нашій країні не всі люди похилого віку мають смартфони, що розповсюджено в країнах Західної Європи наприклад. Проте такий додаток надасть можливість знаходити необхідні відповіді за ключовими словами/проблемами/питаннями – швидко й зручно, а також зрозуміти алгоритм подальших дій для вирішення своєї проблеми. Наприклад, це можуть бути реєстри адвокатів, реєстри центрів безоплатної правової допомоги, громадських об’єднань, які опікуються тими чи іншими питаннями і так далі. Звісно, над цією ідеєю ще потрібно працювати. Якщо говорити про реалізацію цієї ідеї, то людей похилого віку потрібно буде навчити користуватися цими додатками, зокрема через провайдерів надання правової допомоги”.
Ольга Бородіна в українській команді є представницею системи БПД, а серед інших учасників: представники громадських організацій, громадскькі радники представник поліції та адвокат.
Також Ольга відзначила, що її очікування виправдалися, в тому числі побачивши досвід інших країн і те, до чого можна прагнути.
“Наприклад мене вразила Молдова своїм досвідом, якого ще немає у нас. У них так само, як і у нас є система безоплатної правової допомоги, але їхні фахівці мають доступ до електронних носіїв інформації, які можуть підтвердити право особи на правову допомогу. Тобто наші клієнти ходять збирають довідки, а вони вже мають доступ до цих реєстрів і у них немає такої необхідності змушувати клієнтів ходити збирати ці довідки. Це значно спрощує доступ до безоплатної правовї допомоги”.
Якщо говорити про команду з Молдови — учасники навчальної програми презентували цікаве інноваційне рішення для допомоги жертвам домашнього насилля у вигляді “гарячної кнопки”.
“Проблема, з якою ми сюди прийшли — це своєчасна допомога жертвам домашнього насилля. Зараз у нашій країні над цим аспектом працюють багато, але є деякі ньюанси щодо того наскільки швидко жерви домашнього насилля можуть отримати цю допомогу. На жаль, переважно це відбувається в довгі терміни. Тож у нас з’явилась ідея “гарячої кнопки”, якою зможуть скористуватись жертви”, — поділився Кірут Сєрджио, координатор територіального офісу Кишеньова по гарантуванню юридичної допомоги.
Ідея кнопки полягає в тому, що потенційні жерви мають до неї постійний доступ ітау випадку загрози можуть нею скористатись. До “кнопки” мають бути підв’язані персональні дані та відслідковування локації. Таким чином, можна буде швидко реагувати та своєчасно надати допомогу жертві. Якою буде ця кнопка технічно — чи то вбудована в телефон чи то в якусь побутову річ, поки під питанням. На разі учасники програми очікують запустити пілотний проект та протестувати його на секс працівницях, так як вони дуже часто стають жертвами.
Засновники школи розповідають, що це буде щорічна програма та планують наступного року розширити кількість та географію учасників.
“Цією програмою ми долучаємося до виконання загальної великої місії, яка визначена в Цілях сталого розвитку ООН як доступ до правосуддя для всіх. Програму можна буде вважати успішною тоді, коли зв’язки між учасниками різних країн будуть тривати. Неможливо звісно буде реалізувати ці напрацювання, якщо елементарно не буде простого людського спілкування та співпраці. І це буде одним із індикаторів успішності нашої програми”, — зазначив Євген Полтенко, виконавчий директор ГС “Мережа правового розвитку”.
Засновники школи розповідають, що програму вирішили зробити міжнародною для того, щоб не консервуватися у собі. З одного боку школа навчає учасників, з іншого — ми, українські представники, збагачуємося практиками.
“Ми, як МФ “Відродження”, разом з Канадським проектом, підтримали проведення всієї ції програми і взагалі ініціювали розвиток Українскьої школи практичних знань з питань доступу до правосуддя. Це абсолютно унікальний проект та спроба забезпечити сталість розвитку практик доступу до правосуддя”, — розповів Роман Романов, директор програми “Права людини та правосуддя” Міжнародного Фонду “Відродження”.
Комплексна програма KLEPP реалізована Українською школою практичних знань у сфері доступу до правосуддя (Ukrainian A2J School of Practice). Школа утворена відповідно до укладеного 21 травня 2019 року меморандуму, її засновниками стали Міністерство юстиції України, Координаційний центр з надання правової допомоги, ВБО «Українська фундація правової допомоги», ГС «Мережа правового розвитку», ГО «Асоціація юридичних клінік України». Управління школою здійснюється Радою засновників та Наглядовою радою Школи.
Партнери Школи — міжнародні та національні інституції, що на довгостроковій основі підтримують розбудову доступу до правосуддя в Україні. Підтримку у роботі Школи надають Офіс Ради Європи в Україні, Посольство США в Україні, Агентство США з міжнародного розвитку, Канадське бюро міжнародної освіти та Міжнародний фонд «Відродження».
