Матеріал: EuProstir
Як дотримуватися карантину, коли живеш на вулиці, та водночас боротися із холодом, спекою, голодом та стигмою? В Україні зняли перший короткометражний фільм, який розповідає історії із життя на вулиці під час пандемії коронавірусу. Фільм присвячено пам’яті волонтера Олексія Кучапіна.
Ідея зафільмувати такі історії з’явилася у активістів громадської організації ГО “Життя буремне”, що опікується безпритульними у столиці.
Громадська організація ГО “Життя буремне” заснована у 2019 році, а до цього два роки існувала як неформальне об’єднання. Організація надає безпритульним Києва продуктові набори (локально), юридичну допомогу, а також реалізує системні проєкти. Зараз організація працює над запуском єдиної CRM системи для реєстрації безпритульних і роботи з ними.
“Ідея фільму “Неізольовані” виникла в результаті спілкування з безпритульними. Ми хочемо показати їхні історії — коли вони живуть на вулиці і їм начебто потрібно ізолюватися, до чого нас закликали по всіх інформаційних каналах, — розповідає Максим Трембанчук, волонтер громадської організації. — До речі, є люди, які потрапили на вулицю під час COVID-19”.
Фото із Facebook-сторінки Suka Zhizn
380 тисяч гривень за 9 годин
“Під час карантину ми побачили велику проблему, — розповідає Максим Трембанчук, волонтер організації. — Зазвичай, безпритульним дають їжу кафе та ресторани, але через карантин ці заклади були закриті, і безпритульні відчули досить гостро потребу в продуктах харчування. Ми побачили цю проблему у масштабі Києва — безпритульним, крім того, що холодно, крім того, що є підвищений ризик заразитися COVID-19, їм ще немає чого їсти”.
Фото із Facebook-сторінки Suka Zhizn
Засновник організації вже давно намагається привернути увагу суспільства до проблем безпритульних. Ще у 2017 році було запущено медійний проєкт Suka Zhizn, який через фото та історії розповідає про життя тих, хто опинився на вулиці. Обліковий запис проєкту в Instagram має понад 33 тисячі підписників, та понад 4 тисячі у Facebook.
Коли розпочався карантин, волонтери організації почали роздавати безпритульним пакети із засобами захисту та гігієни, однак замість мила та санітайзерів вони просили: “щось поїсти, будь ласка”.
Фото із Facebook-сторінки Suka Zhizn
Аби допомогти із їжею, ГО “Життя буремне” запустила проєкт “Неізольовані” на Українській біржі благодійності для закупівлі продуктових наборів. За 9 годин було зібрано 380 тисяч гривень. В організації не очікували, що під час карантину люди так радо відгукнуться на запит про допомогу безпритульним.
Є люди, які опинилися на вулиці через пандемію COVID-19
В Україні є досить багато людей, які знаходяться в групі ризику по безпритульності. Це ті, у яких втрачені соціальні зв’язки з сім’єю, друзями, які мають певні залежності, але також ті, які працюють на сезонних чи нестабільних роботах.
Коли почали скорочуватися робочі місця під час карантину, наприклад, на будівництвах, то досить багато людей втратили роботу, і деякі з них опинилися просто на вулиці.
“Насправді безпритульність — це така історія, що коли ти тільки один раз переночував на вулиці, то тебе це дуже сильно затягує, — пояснює волонтер Максим Трембанчук. — З’являється якесь нове коло спілкування, нові знайомі, начебто не все так і погано — ніякої відповідальності, нізащо не треба платити, і це затягує. Через пандемію та її наслідки певні категорії людей опинилися на вулиці”.
“Так, ми знали що на вулиці живуть тисячі бездомних людей, які голодні, не мають одягу і способів повернутися до нормального життя. Але ми навіть не уявляли, наскільки погіршилося життя цих людей під час карантину”, — із Facebook-поста проєкту про ситуацію, в якій перебувають бездомні під час карантину.
Спілкуючись із безпритульними на вулицях Києва, в активістів організації виникла ідея показати їхні історії через фільм.
Проєкт фільму отримав підтримку від антикризової програми “Людяність та взаємодопомога” — спільної ініціативи Міжнародного фонду “Відродження” та Представництва Європейського Союзу в Україні. Підтримка в рамках конкурсу складає близько 35 тисяч гривень. Організація хоче ці гроші масштабувати для допомоги безпритульним далі.
“Глобальна місія нашої організації — це ресоціалізація та дестигматизація безпритульних, — пояснює волонтер Максим. — Тому цей фільм також направлений на зняття стигми. У ньому буде лінія, що покаже хиткість становища певних категорій людей”.
За словами Максима, насправді опинитися “на вулиці” може кожен, і причини різні — відсутність накопичень, втрата соціальних зв’язків чи “медичне банкрутство” — коли люди продають житло на лікування, і потім їм немає куди подітися.
У фільмі безпритульні відповідають на одне питання: як змінилося ваше життя з початком карантину? Хтось опинився на вулиці, хтось голодує, когось побили…
Фото із Facebook-сторінки Suka Zhizn
На фотографії перед вами Степан — один із героїв фільму.
Степан уже кілька років зовсім один. Під час карантину чоловік втратив роботу в охороні і залишився жити вулиці. Ставши бездомним, він шукав роботу кожен день. Волонтери організації випадково наткнулися на Степана, коли він біг містом зі своїми скромними пожитками, щоб закласти останнє, що у нього є — телефон, аби виїхати в інше місто на роботу, яку йому пообіцяли.
“Іноді людям на вулиці потрібно так мало, щоб зробити наступний крок в нове життя. Допомога Степану коштувала 34 гривні і зараз він знає, що його чекає через тиждень і місяць, а далі, як він сам сказав: «як карта ляже, але я буду старатися!»”, — написали у фейсбуці активісти організації. Тепер Степан живе та працює у Бахмачі.
Прем’єра фільму відбулась 3 вересня:
“У короткометражному фільмі “Неізольовані”, люди які залишилися під час карантину на краю і просто намагалися не впасти — розповідають про те, з чим вони зіткнулися, коли світ завмер”, — із Facebook-сторінки Suka Zhizn.
В Україні немає стратегії щодо роботи із безпритульними
Фото із Facebook-сторінки Suka Zhizn (Автор фото: Yurii Stefanyak)
Взагалі у світі існує декілька ефективних підходів щодо роботи із безпритульними та подолання цієї проблеми.
Один із них полягає у створенні для людини “острівка безпеки”, що включає місце проживання та соціальний пакет, а тоді запускають процес ресоціалізації.
Наприклад, у Великій Британії безпритульному одразу дають можливість заробити гроші, за які він/вона буде оплачувати свої потреби. Тобто, людина заробляє гроші на простій роботі та приносить їх у громадську організацію, яка на ці гроші допомагає винаймати житло.
“В Україні немає стратегії щодо роботи із безпритульними, — зауважує Максим Трембанчук. — Взагалі ніякої. Ми з цим зіштовхнулися, коли почали спілкуватися із місцевою владою в цьому році. Департамент соціальної політики каже, що у Києві є близько 2-2.5 тисяч офіційно зареєстрованих безпритульних. Громадські організації, які працюють у цій сфері, кажуть про 40-50 тисяч безпритульних”.
Аби вирахувати фактичну кількість бездомних, організація у партнерстві з київською благодійною барахолкою Кураж працює над проєктом “Враховані” — CRM системою для підрахунку безпритульних.
“Завдання — зробити CRM систему, відкриту для роботи іншим громадським організаціям, які прагнуть до прозорості і обліку всіх дій, які вони роблять щодо безпритульних. Ця система включатиме ще й фізичну картку, яку можемо видати безпритульним під час реєстрації. Якщо людина її втратить, то для того, щоб не дублювалися записи, буде здійснюватися нейроідентифікація через фото”, — розповів Максим Трембанчук.
Наразі, як уточнив Максим, на роботу з 2.5 тисячами безпритульних Київ виділяє 28 мільйонів, що є досить великою сумою. Однак, ефективності в цьому мало, оскільки за минулий рік лише 5 людей отримали роботу.
Волонтер вважає, що громадські організації можуть ефективніше працювати, тому що вони є більше наближеними у комунікації із безпритульними.
Окрім того, в організації зазначили, що не поділяють позицію Київського департаменту соціальної політики, де заявили, що безпритульні “повинні відчувати нужду”.
Нагадаємо, що у травні цього року директор київського департаменту соціальної політики Руслан Світлий, коментуючи стан безпритульних людей в умовах карантину, заявив, що громадські організації “загодовують” і “розбещують” бездомних.
Як можна допомогти безпритульним
Фото із Facebook-сторінки Suka Zhizn (Автор фото: Yurii Stefanyak)
- Коли ви бачите безпритульну людину на вулиці, то перше, що ви можете зробити — це запитати: “чим я можу допомогти?”
- Організації не рекомендують давати прямі гроші. Якщо людина каже, що хоче їсти, то можна дати їсти (купити продукти, якщо є змога).
- Можна також допомогти доїхати додому (купити квиток), що насправді є дуже частою проблемою.
- Ще один спосіб допомоги безпритульним — через підтримку організацій, які ними опікуються. Це може бути як фінансова, так і волонтерська підтримка.
Фото із Facebook-сторінки Suka Zhizn (Автор фото: Yurii Stefanyak)
Чому це дуже важливо — пояснюємо на прикладі громадської організації “Життя буремне”.
Як розповів Максим Трембанчук, однією із проблем у Києві є відсутність місць, де людина може просто помитися.
Дуже часто безпритульні, щоб заробити гроші, наприклад, здаючи макулатуру або працюючи на якихось простих роботах, не можуть їздити у громадському транспорті, навіть якщо у них є на це гроші. Через неприємний запах їх не пускають у маршрутки, метро та магазини. Завжди та всюди є великий опір та стигма.
“Тому якщо безпритульний буде пахнути добре, його будуть пускати в магазин, транспорт, і його звернення за допомогою буде більш продуктивним. У країнах Європейського Союзу та США є проблема безпритульності, але доступними є такі прості речі як — поїсти, помитися, переодягнутися та отримати юридичну допомогу”, — пояснює Максим.
У планах організації створення Центру для роботи із безпритульними. На такий проєкт потрібні великі гроші. Він включатиме ревіталізацію старих морських контейнерів, щоб облаштувати їх як місце допомоги бездомним, де можна буде відновити документи, помитися, переодягнутися, поїсти, а також знайти роботу. За бажанням, безпритульну людину можна буде включити у спеціальну програму підтримки. Наприклад, організація може оплатити хостел та дати людині безпеку на певний час для того, щоб вона могла повернутися до іншого життя.
(Photo: Yurii Stefanyak)
Щоб підтримати ГО “Життя буремне”, ви можете пожертвувати будь-яку суму на сайті: https://dobro.ua/reserve_fund/suka_zhizn_2020
