Найкращим за якістю послуг визнано консульство Угорщини в Україні – результати громадського моніторингу

Громадська ініціатива «Європа без бар’єрів» презентує підсумки четвертої хвилі громадського моніторингу видачі віз країн-членів ЄС громадянам України, проведеної за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Попередні хвилі проведені у 2006, 2008 та 2009 роках. Загалом моніторинг візової політики ЄС та окремих країн-членів здійснюється організаціями-фундаторами «Європи без бар’єрів» з 2003 року.

Вищезазначені результати дослідження були презентовані представниками «Європи без бар’єрів» Олександром Сушком, Оксаною Гирич, Іриною Сушко, Володимиром Кіпенем, Денисом Кузьміним, Андрієм Крижевським, Андрієм Лежаком.

За результатами дослідження представникам консульських установ були вручені Сертифікати якості консульських послуг із зазначенням відповідних позицій у рейтингу.

Від імені Міжнародного фонду «Відродження» учасників заходу привітала директор Європейської програми Ірина Солоненко.

У заході взяли участь представники уряду та парламенту України.

У своєму виступі заступник міністра закордонних справ Павло Клімкін, зазначив, що Україна розраховує на отримання від ЄС Плану дій щодо безвізового режиму на саміті Україна-ЄС, що відбудеться 22 листопада. Він поінформував про те, що нині політичний діалог ведеться паралельно за кількома напрямами, насамперед, це «безвізовий діалог», що нині має бути переведений в операційну стадію через ухвалення Пдану дій з вичерпним переліком відповідних вимог, критеріїв та стандарів; по-друге, це діалог з метою внесення змін та доповнень до діючої Угоди про спрощення оформлення віз, де йдеться про розширення пільгових категорій громадян; по-третє, ведуться перемовини щодо розширення сфери дії малого прикордонного руху, що діє в регіонах, які прилягають до кордонів з країнами-членами ЄС.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції Борис Тарасюк зупинився на парламентському вимірі наближення до безвізового режиму з ЄС. Було відзначено, що після проведення комітетом 23 травня у співпраці з «Європою без бар’єрів» парламентських слухань з візової тематики парламент ухвалив Закон про захист персональних даних та відповідну конвенцію Ради Європи, також було ратифіковано конвенцію Ради Європи щодо протидії торгівлі людьми. В той же час Борис Тарасюк констатував брак політичної волі з боку виконавчої влади та парламентської більшості щодо законодавства про боротьбу з корупцією та створення державної міграційної служби.

Від імені Представництва Європейського Союзу в Україні учасників круглого столу привітав радник Іринеуш Фідош.

Надзвичайний і повноважний посол Фінляндії в Україні Крістер Міккелсон відзначив важливість представленого дослідження і зазначив, що воно допоможе очолюваному ним дипломатичному представництву покращувати якість консульських послуг і усувати недоліки, зокрема й ті, які були виявлені дослідженням.

Керівник консульсько-візового відділу Посольства Латвії в Україні Даце Аракельяна зазначила, що навіть в офіційних даних Єврокомісії бувають неточності, як це, власне, трапилось і даними щодо рівня відмов у візах у випадку латвійського консульсько-візового відділу в Києві. За твердженням пані Консула, внаслідок того, що до числа відмов були помилково віднесені всі заявки, подані на дітей, що мають проїзний документ дитини, кількість відмов «зросла» до понад 10%, тоді як реальна кількість відмов по даній консульській установі не перевищувала у 2009 році 3,5%.

Загалом, на круглому столі були присутні керівні представники 14-ти із 20-ти досліджених консульських служб, що на думку організаторів, є високим показником, що свідчить про належну репутацію проекту і високий рівень довіри до «Європи без бар’єрів» як неупередженої та фахової громадської ініціативи.

Це без перебільшення перший в Україні публічний громадський захід із візово-міграційної тематики, у якому взяла участь така велика і представницька група керівників та заступників керівників консульських установ країн-членів ЄС. Це, на думку організаторів, є важливим кроком до створення продуктивної атмосфери прозорості, відкритості та довірливого діалогу між консульськими установами та українською громадськістю.

Зокрема, взяли участь (у більшості випадків – активну), окрім зазначених вище, Генеральний консул Угорщини в Києві Габор Хегедюш, віце-консул Консульства Словаччини Мікал Грено, Директор консульської служби Посольства Естонії Танел Йокс, Заступик Голови місії і Консульства Данії Дороті Петерсен, віце-консул Австрії Астрід Адам, радник Посольства Греції Георгіос Аламанос, віце-консул Швеції Ізабелла Персон, Консул Румунії Штефан Опря, віце-консул Литви Юрате Усевісійте, консул Словенії Примож Крижай, консул Фінляндії Пайала Ваппу, консул Чеської Республіки Ані Сагінйанова, Інспектор з візових питань Посольства Португалії Педро Марос Ліаісон.

Що було досліджено?

Процедуру видачі віз консульськими службами двадцяти країн-членів ЄС та Шенгенської зони в Україні, а саме: Австрія, Бельгія, Греція (3 консульства у Києві, Одесі та Маріуполі), Данія, Естонія, Іспанія, Італія, Латвія, Литва, Нідерланди, Німеччина*, Польща (5 консульств ** у Києві, Львові, Одесі, Луцьку та Харкові), Португалія, Словаччина (2 консульства в Києві та Ужгороді), Словенія, Угорщина (3 консульства в Києві, Ужгороді та Берегові), Фінляндія, Франція, Чехія (3 консульства в Києві, Донецьку та Львові), Швеція. Загалом: 31 консульська установа у дев’яти містах України, з них 20 установ – в місті Києві.

Не досліджувалися країни, які не входять до Шенгенської зони (Велика Британія, Ірландія, Румунія, Болгарія, Кіпр); не є членами ЄС (Норвегія, Швейцарія, Ісландія); країни, що не мають власних консульських установ в Україні (Мальта, Люксембург) а також малі європейські країни, що делегували свої консульські функції іншим державам (Монако, Ліхтенштейн, Андорра, Сан-Маріно, Ватикан).

Основні висновки:

• Угода про спрощення оформлення віз функціонує краще, ніж у 2008 році, але у порівнянні з 2009 роком подальшого помітного прогресу не досягнуто. Потенціал позитивного впливу Угоди близький до вичерпання. Зокрема, зафіксовані в угоді умови надання багаторазових довгострокових віз не дозволяють задовольнити потреби осіб, що потребують регулярних поїздок, без подекуди штучного конструювання комплекту супровідних документів.
• Запровадження Візового кодексу ЄС з 5 квітня 2010 року внесло загалом позитивні, але не надто значні корективи у візову практику консульських установ. Серед позитивних впливів: повна уніфікація анкет-заявок на отриманні візи; збільшення кількості багаторазових віз терміном дії 6 місяців і більше, і відповідно певне скорочення кількості багаторазових віз з коротким терміном дії.
• Біля 12% всіх віз, виданих громадянам України, є річними, або наближеними до цього терміну (візи терміном 7-11 місяців є достатньо рідкими, у більшості випадків термін дії «округлюється» до року). Ще 9% віз мають термін дії півроку або (зрідка) 4-5 місяців. При цьому візи терміном дії 2, 3, 5 років все ще є рідкісним явищем ( менше 1%)
• Зафіксоване зменшення часу, проведеного у чергах, – переважно завдяки запровадженню провайдерів зовнішніх послуг (візових центрів) – але з одночасним збільшенням витрат на візову процедуру у тих установах, що залучають посередництво візових центрів. Чверть заявників зовсім не стояли в чергах під час візової процедури (24,9%), ще 30% провели в чергах сумарно менше, ніж півгодини. В той же час майже 10% опитаних чекали в чергах понад 3 години.
• Питома вага безкоштовних віз стабілізувалась на рівні приблизно 30%. Процедура, що передбачає обов’язкові сплати провайдерам зовнішніх послуг (с цим стикались 15% опитаних), не сприймається заявниками як безкоштовна.
• Питома вага відмов у візах в середньому стабілізувалась на відносно невисокому рівні (4,6% згідно офіційних даних та 7% згідно даних опитування), однак із збереженням суттєвої (в п’ять і більше разів) різниці між окремими консульськими установами, що не може бути пояснене об’єктивними обставинами. Така практика свідчить про наявність «політичної складової» у практиці консульств.
• У більшості випадків тривалість очікування з моменту першого контакту з консульством до отримання рішення не перевищує 10 днів. Але у випадках Італії, Данії, Франції цей термін часто буває значно більшим, нерідко сягаючи 20-30 днів.
• Термін розгляду візової заявки у 10 календарних днів, встановлений Угодою про спрощення оформлення віз, дотримується у понад 80% випадків, що свідчить про певне покращення у порівнянні з попередніми роками.
• Заявники констатують відсутність суттєвих змін стосовно кількості документів, що вимагаються.

Рейтинг шенгенських консульств – за рейтингом, що є синтезованим з усіх досліджених компонентів показником якості консульських послуг, національні консульські служби двадцяти країн-членів ЄС та Шенгенської зони розташувались таким чином:

Найкращою за сукупністю усіх показників визнано консульську службу Угорщини, яка представлена в Україні трьома консульствами – в Києві, Ужгороді та Берегові. Найгіршою – консульську службу Греції, яка також представлена трьома установами – в Києві, Одесі та Маріуполі.

Детальніше про дослідження, його результати і про методологію обрахунку рейтингових балів читайте тут

«Європа без бар’єрів» – неприбуткова громадська ініціатива, створена з метою сприяння скасуванню візових бар’єрів в усій Європі та усуненню адміністративних перешкод для міжлюдських контактів. Сайт: www.novisa.org.ua

* Лише консульський відділ Посольства Німеччини в Києві. Генеральне консульство у Донецьк, відкрите у 2009 році, станом на серпень 2010 року ще не розпочало видачу віз.

** Шосте консульство Польщі у Вінниці, що лише розпочало роботу у 2010 році, не охоплене дослідженням.

Джерело: «Європа без бар’єрів»