Наука без фейків і драми

Slava

Як так вийшло, що величезна кількість людей по всьому світу вірить у те, що коронавірус з’явився і поширився завдяки Біллу Гейтсу? Що він хоче вживити мікрочипи мільйонам людей і у такий спосіб скоротити чисельність населення на планеті? 

А все тому, що мало хто з нас користується науковим методом!

Громадська організація INSCIENCE є ініціатором створення платформи “Науковий метод”. Цей проект залучає науковців і журналістів науково-популярних та суспільних медіа, аби ті висловлювали обґрунтовані позиції та протидіяли неправдивим закидам і забобонам. На платформі можна знайти короткі та змістовні відеолекції генетиків, мікробіологів, лікарів, нейрофізіологів. 

Зображення: INSCIENCE

“Науковий метод” може стати корисним інструментом для всіх, хто працює з інформацією, зокрема у царинах медицини та науки. 

Фонд “Відродження” спільно з Європейським Союзом у рамках програми “Людяність та взаємодопомога” підтримав цю платформу та надав грантові кошти, які були використані для розвитку та втілення нових планів.

Ідея створення медіа проти абсурду

Задум створити медіа з верифікованим якісним та корисним контентом  виник ще навесні. Тоді хаос фейків про COVID-19 впевнено полонив уми людей, деякі міфи та чутки досі мають силу у суспільній свідомості. Пандемія спровокувала вир неперевіреної інформації, яка легко, немов лісова пожежа, ширилася через Viber та Facebook. Траплялися і максимально божевільні фейки. 

До INSCIENCE почали надходити запити від журналістів та медиків-інфекціоністів на кшталт: “Порадьте перевірені джерела інформації про вірус.” або “Будь ласка, підкажіть, де знайти коректну термінологію?”. 

Зображення: INSCIENCE

Організація дійшла висновку, що потрібна певна легітимна база знань, якій можно було би довіряти та яка би полегшила і дослідження журналістів, лікарів, лідерів думок, блогерів тощо. Так виник спецпроект  “Науковий метод”, який спирається на об’єктивність та доступність поширюваної інформації. Головними параметрами є незалежність експертів, принципи доказової медицини і, як наслідок, адекватність оприлюднених даних.

На фото: Анна Орєхова (INSCIENCE)

Анна Орєхова, співзасновниця INSCIENCE, розказує, що фейки — це не завжди свідоме поширення неправдивої інформації для якоїсь вигоди, часто йдеться про погано підготовлений матеріал або неперевірені новини. 

“Ті, хто створюють контент, несуть відповідальність. Люди орієнтуються на цю інформацію, тож медіа мають змогу впливати на велику аудиторію. Тобто це не просто щось, що минуло, і все. Потрібно генерувати достовірну інформацію та доносити її цікаво і виважено.”

Повноцінно “Науковий метод” запустився у серпні, вийшли 4 відеоісторії, зняті у просторі NAMU. У них лектори та лекторки пояснюють важливість створення якісного науково обґрунтованого контенту і показують, як саме це можна зробити.

Роботи вдосталь: про мама-блогерок та антивакцинаторів 

Звісно, є й ті, хто поширює фейки навмисно, спеціально спрямовуючи свої сили на переслідування певних світоглядних або політичних амбіцій. До прикладу, завзяті “антивакцинатори” залюбки поширюють міфи про уявні ризики вакцинації.

Саме тому з жовтня у “Наукового методу” на часі тематичний сектор, спрямований на розвіювання страхів перед щепленнями. Перед командою стоїть непросте завдання: роз’яснити базові речі та подолати безпідставні побоювання.

Тема здоров’я дітей — ще один вектор діяльності, який готується до розвитку. “Мами-блогерки” часто здіймають паніку та надають розголосу неправдивим небезпекам для дітей, не розбираючись у суті питань. Вони не допускають втручання фактів і статистики у їхні переконання, адже мають непереборний авторитет щодо виховання та обстеження власних дітей.

“Науковий метод” планує інтегруватися у цю сферу, заручитися підтримкою адекватних батьків-блогерів та запропонувати їм робити спільні ефіри про здорові звички та достовірні медицинські практики. 

Зображення: INSCIENCE

Аудиторія апріорі налаштована дуже критично, якщо не вороже, оскільки і вакцинація, і дитяче здоров’я —  гострі теми, які безпосередньо стосуються кожного. Такі питання є ідеальним субстратом для вирощування страшилок та маніпуляцій, адже люди бояться за своє життя та здоров’я. Саме на перетині науки та упереджень, переживань і фактів виникають химерні міфи, які обмежують та провокують, заважаючи як самим людям, що у них вірять, так і всім іншим.

Втім, каже Анна Орєхова, якщо ти можеш задуматися, можеш відповісти, спираючись на факти, то правда на твоєму боці. Врешті решт, завдяки вакцинації були переможені страшні епідемії чорної віспи, кору, дифтерії, поліомієліту.

“Науковий метод” також занепокоєна освітньою кризою. У команди проекту є теплі контакти серед українських шкіл, тож вони вже запрошували і будуть продовжувати запрошувати до шкіл науковців для проведення лекцій. Інша доречна ідея — курс медіаграмотності, що мав би бути базовим предметомом у системі освіти. Це міг би бути набір мірил для розрізнення фейків. 

Що таке медіаграмотність і чому українські журналісти не звертаються за фактами до експертів?

Мета “Наукового методу” — зробити так, аби люди користувалися правильними джерелами, привчити до медіаграмотності та сприяти культурі критичного аналізу інформації.

З моменту свого запуску платформа мала близько 15 запитів від активних медіа (зокрема “Новое время”, “УП” тощо) на достовірні дані з тієї чи іншої теми. Затребуваність надійної інформації у таких відомих ресурсів показує кризову ситуацію з експертністю в українському інформаційному просторі. Тож творці “Наукового методу” планують також провести серію вебінарів для регіональних медіа, аби ті отримали шанс дізнатися про необхідні інструменти та вдосконалити свою кваліфікацію. Журналісти хочуть працювати якісно та компетентно, але їм не вистачає часу, ресурсів або навичок.

За результатами анонімного опитування медійників, яке було проведено Інститутом масової інформації разом з INSCIENCE у липні 2020 року лише 23% опитаних журналістів вказали, що мають власну вибірку українських вчених та медиків доказової медицини, до яких вони можуть звернутись за коментарем у підготовці матеріалу. Брак експертів став вагомим стимулом у рішенні сформувати “Науковий метод”.

Зображення: INSCIENCE

Анна Орєхова називає серед однодумців ряд медіа, які також протидіють фейкам: StopFake, Антифейк МОЗ України, а також Coronafakes – по той бік пандемії, які визначили своєю місією оперативно перевіряти інформацію та спростовувати фейки і маніпуляції про коронавірус. Проте фейки все одно з’являються.

Найбільше дослідження щодо розповсюдження неправдивих новин онлайн, говорить про те, що неправдива історія в середньому досягає 1500 людей в 6 разів швидше, ніж правдива. А, наприклад, у соціальній мережі Twitter неправдива новина переміщується на 70% частіше, ніж правдива. Тож надзвичайно важливо зменшувати кількість генерування неправдивих новин, тому що їх спростування все одно побачить набагато менше людей. Спростування не працює достатньо ефективно, тож потрібно раціонально попередити появу фейків.

В інтерв’ю UA: Українське радіо Анна Орєхова підкреслює, що навіть 3 джерела — це у жодному разі не виключний критерій якості та правдивості. Треба завжди дивитися авторитетне першоджерело, яке надавало би гарантії достовірності та максимально наближало до правди.

Як знайти експерта?

У ролі експертів та експерток до “Наукового методу” запрошують науковців, які вже співпрацювали з INSCIENCE, тобто це вже “перевірені” дослідники та дослідниці. Інший шлях — це персональні рекомендації таких фахівців, кого ще можна було би залучити. Враховується індекс наукового цитування, попередній досвід і досягнення, а також мотивація і бачення кандидата чи кандидатки. 

Часто люди не усвідомлюють, наскільки велике коло тем можуть розкрити науковці, що наука описує кожну річ та явище довкола нас. Експерти та експертки можуть говорити зрозумілою мовою, небанально, і при цьому предметно і ґрунтовно про якісь узвичаєні теми, наприклад про грип або сидіння на холодному бетоні.

Відкрита база науковців, до яких можна звернутися по коментар та роз’яснення, вже функціонує. Національна кампанія протидії фейкам запущена, механіка створення новин та дописів із перевіреними даними також прозора та доступна кожній особі, зацікавленій у наукових фактах, а не агресивно-емоційних нападах.

Девіз “Наукового методу” — no fakes, no drama!

Платформа покликана допомогти зрозуміти і визначити різницю між наукою і тим, що нею не є. Команда, експерти та експертки успішно протидіють абсурдній та шкідливі інформації, безапеляційно стоячи на позиціях фактичної доведеності та незаангажованості інформації. 

Якщо ви маєте бажання підтримати ідеї проекту, то на сайті “Наукового методу” можна підписати маніфест на підтримку якісної комунікації.

#ПрямуємоРазом#MovingForwardTogether#ЛюдяністьВзаємодопомога#StopCoronavirus

Над матеріалом працював: Андрій Мирошниченко

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: