«Допоки наслідки за порушення прав людини в Нацполіції будуть меншими, ніж за нерозкритий злочин, то ризик, що якийсь поліцейський знову вийде за межі закону, буде існувати».
Нацполіція презентувала офіс Управління забезпечення прав людини в Україні і заявляє про превенцію як пріоритет в роботі поліцейських омбудсменів
«Допоки наслідки за порушення прав людини в Нацполіції будуть меншими, ніж за нерозкритий злочин, то ризик, що якийсь поліцейський знову вийде за межі закону, буде існувати».
У цьому переконаний директор програмної ініціативи «Права людини і правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження» Роман Романов. Під час відкриття офісу Управління забезпечення прав людини в Національній поліції України, що відбулась 2 вересня, він також зауважив, що останні резонансні випадки, зокрема події в Кривому Озері на Миколаївщині, мають отримати не тільки індивідуальні, але й системні відповіді щодо того, як змінювати правоохоронну систему.
«В жодній країні світу немає національної поліції, в якій не відбувається порушень прав людини, головне – які висновки з цього робляться, які рішення приймаються надалі. І, власне, це не може бути відповідальністю лише поліції. Поліція є такою, яким є суспільство. Якщо суспільство ігноруватиме випадки порушень прав людини, то й поліція не лише не викорінюватиме це явище у своїй внутрішній системі, але й не вважатиме це за пріоритет у своїй роботі. Тож вкрай важливо, що цей баланс взаємодії суспільство – поліція формувався. І ми готові і надалі допомагати в цій роботі», – підкреслив Роман Романов.
Свого часу Міжнародний фонд «Відродження» допоміг керівництву Нацполіції вивчити міжнародний досвід роботи колег, зокрема у Великобританії, та максимально адаптувати його переваги до українських реалій.
«Крім того, основна функція новоствореного управління буде пов’язана з тим, щоб контролювати дотримання прав людини в умовах обмеження, в ізоляторах тимчасового утримання. До реформи цих закладів ми причетні безпосередньо. Ще два роки тому Фонд почав детально вивчати ситуацію з правами людини в умовах поліцейського затримання і арешту. Зокрема, протягом місяця в регіонах України, в райвідділах поліції працювали фахівці, фіксуючи все, що там відбувається. Результати дослідження стали підставою для діалогу і подальшої співпраці керівництва МВС, Нацполіції і громадських правозахисників. Наразі ми маємо намір перейти до пілотного варіанту змін всієї процедури утримання в ізоляторах», – повідомив Роман Романов.
Важливу роль експертного середовища та громадських активістів відзначила і голова Національної поліції України Хатія Деканоідзе.
«Ми відкриті до співпраці з громадськими структурами, адже вони направляють нас, вказують шлях розвитку. Наша взаємодія прозора і ефективна», – запевнила голова Нацполіції.
Хатія Деканоідзе повідомила, що в головному офісі Управління забезпечення прав людини наразі працюють 24 співробітники, які, щоправда, і досі не мають керівника, адже відкритий конкурс на заміщення цієї посади триває. А в обласних центрах поліцейські омбудсмени вже працюють.
«Це абсолютно нові люди, не з «системи». Вони пройшли відкриті конкурси, відповідне навчання і тепер на них чекає велика робота. Вони зобов’язані бути в курсі ситуації, постійно її моніторити, відвідати кожен райвідділ поліції, поліцейську станцію. У них для цього є всі необхідні ресурси, зокрема машини, бензин. Вони мають і відповідні повноваження. Наприклад, вони можуть у будь-який час відвідати ізолятор тимчасового утримання, аби з’ясувати стан справ. Вимоги до поліцейських омбудсменів високі, і я особисто контролюватиму їхню роботу. Якщо виявиться, що людина не виконує її сумлінно, буде негайно звільнена. Адже сьогодні превенція – це пріоритет нашої роботи», – стверджує Хатія Деканоідзе.
Контакти: Марина Бондаренко, МФ “Відродження”
