Суть механізму полягає в регулярних візитах представників Омбудсмана та громадських активістів до місць несвободи
Антисанітарія, відсутність доступу до свіжого повітря та питної води, неналежне харчування та медикаментозне забезпечення, застосування психологічного й фізичного насильства – такими є основні проблеми з дотриманням прав людини в місцях несвободи в Україні. Про це йдеться у моніторинговому звіті, який оприлюднив Офіс Уповноваженого Верховної Ради з прав людини напередодні Міжнародного дня на підтримку жертв тортур. Доповідь підготував Офіс Омбудсмана спільно з Асоціацією незалежних моніторів місць несвободи та Центром інформації про права людини. Видання опубліковано за підтримки програми “Верховенство права” Міжнародного фонду “Відродження”.
У доповіді висвітлено перші результати роботи Національного превентивного механізму (НПМ) за 2012 рік, яку координує Уповноважений Верховної Ради з прав людини разом із громадськістю.
Як зазначив представник Уповноваженого з прав людини з питань реалізації НПМ Юрій Бєлоусов, в Україні близько 6 тисяч місць несвободи (колонії, СІЗО, психіатричні заклади, дитячі будинки-інтернати, пансіонати для людей похилого віку та людей з інвалідністю, пункти тимчасового розміщення біженців, соціально-реабілітаційні центри, військові частини тощо). Раніше ці місця були закриті для громадського контролю, одначе з 2012 року завдяки початку роботи НПМ представники Уповноваженого та громадськості отримали право без попередження регулярно відвідувати ці місця.
“Будь-який державний службовець, який працює в місцях несвободи, в закритій установі, відтепер має очікувати, що в будь-який час доби можуть прийти незалежні експерти, які подивляться, що там відбувається. Цей факт очікування має стримувальний ефект”, – сказав посадовець. “Національний превентивний механізм – не контрольний чи каральний орган, він діє незалежно та надає рекомендації. Але, як показали моніторинги місць несвободи, чинник очікування того, що в будь-який час до будь-якої установи без попередження можуть прийти працівники Департаменту НПМ і представники громадськості, повільно, але змінює ситуацію на краще”, – наголосив Юрій Бєлоусов.
“Завдяки НПМ ми подолали монополію держави на контроль за дотриманням прав людини в місцях несвободи. Відтепер таким правом користуються громадські активісти та представники офісу Омбудсмана, які можуть безперешкодно відвідувати місця несвободи”, – додав Роман Романов, директор програми “Верховенство права” Міжнародного фонду “Відродження”.
Перші результати моніторингу 169 таких установ, проведеного у 2012 році, засвідчили незабезпеченість базових потреб осіб, які перебувають у місцях несвободи. “Люди сидять у запущених приміщеннях, які давно не ремонтувалися. Вийшли з ладу системи вентиляції, водогін, каналізація. Грибок на стінах. Кожен начальник сам вирішує, скільки людей може бути розміщено на квадратний метр. І часто це йде не від потреб людей, а від можливостей самої установи. Хотілося б змінити цю систему”, – сказав директор Харківського інституту соціальних досліджень Денис Кобзін.
Непоодинокими, згідно з дослідженням, є факти застосування психологічного та фізичного насильства працівниками правоохоронних органів на етапі досудового розслідування чи співробітниками пенітенціарних закладів стосовно засуджених осіб.
Правозахисники звертають увагу й на поширеність у місцях несвободи практик поводження, що принижують людську гідність. Зокрема, йдеться про відсутність перегородок у санвузлах і тривале застосування наручників під час етапування військовослужбовців, які вчинили незначні правопорушення.
Крім того, результати перевірок показали, що людей, які перебувають у місцях несвободи, серйозно обмежують у спілкуванні. Наприклад, в окремих інтернатах встановлено необґрунтовано суворий пропускний режим, а у школах та училищах соціальної реабілітації адміністрація використовує обмеження спілкування з батьками як засіб покарання.
До того ж, люди, які перебувають у місцях несвободи, часто не знають про свої права, а також про те, як оскаржити неправомірні дії адміністрації установи. Проте навіть у тих випадках, коли вони подають скарги, перевірки та розслідування за цими скаргами проводять неефективно. У багатьох випадках проводити перевірки доручали керівникам тих установ, у діяльності яких і було виявлено недоліки.
На основі отриманої в ході моніторингу інформації та аналізу виявлених проблем правозахисники надсилають у державні органи рекомендації для покращення ситуації. Крім того, інформацію про виявлені порушення оприлюднюють на сайті Уповноваженого з прав людини й на сайті http://www.npm.org.ua/.
Нагадаємо, 2006 року Україна ратифікувала Факультативний протокол до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання. Згідно з документом, в Україні впродовж року мав запрацювати Національний превентивний механізм – система регулярних відвідувань місць несвободи, які здійснюють незалежні органи задля недопущення катувань і жорстокого або принизливого поводження з людьми, яких там утримують.
Суть механізму полягає в регулярних візитах представників Омбудсмана та громадських активістів до місць несвободи (така модель отримала назву “Омбудсман +”). Візити здійснюють регулярно й без попередження. Під час цих візитів відбуваються зустрічі й бесіди віч-на-віч із тими, хто там перебуває чи працює. 2012 року було здійснено 169 таких візитів, 2013-го – вже 142.
Контакти:
Офіс Уповноваженого Верховної Ради з прав людини
(044) 253 21 54
067 409 79 80
***
Мета програми “Верховенство права” – підтримати ініціативи громадянського суспільства, спрямовані на захист прав людини й основоположних свобод, сприяти підвищенню правової свідомості та громадської активності на центральному та місцевому рівнях.
