Державна служба з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань готова співпрацювати з громадськістю для забезпечення доступу наркозалежних вагітних жінок до медичних послуг
Державна служба з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань готова співпрацювати з громадськістю для забезпечення доступу наркозалежних вагітних жінок до медичних послуг. Про це йшлося 11 вересня під час зустрічі представників громадськості та посадовців, яку організувала Українська фундація громадського здоров’я спільно з Київським міським відділенням Всеукраїнської мережі ЛЖВ і міжнародною організацією “HealthRight International” за підтримки програми “Громадське здоров’я” Міжнародного фонду “Відродження”.
За оцінками Міжнародного Альянсу з ВІЛ/СНІД, в Україні налічується від 72,3 до 100,6 тис. наркозалежних жінок репродуктивного віку. В Україні немає інструкцій для лікарів щодо ведення вагітності в жінок, які вживають наркотики. Тому ці жінки часто не отримують належного догляду, який дає змогу зменшити ризики ускладнень під час вагітності та народити здорову дитину.
Щоб змінити ситуацію, громадські організації вимагають:
– прискорити розробку медичної інструкцій для лікарів щодо роботи з наркозалежними вагітними;.
– розробити й ухвалити відповідні зміни до наказу Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) “Про заходи щодо організації профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини, медичної допомоги і соціального супроводу ВІЛ-інфікованих дітей та їх сімей” №740;
– поширити на всю Україну досвід пілотного проекту надання допомоги наркозалежним вагітним жінкам, який було реалізовано за підтримки ЮНІСЕФ і Фонду Клінтона в Києві, Дніпропетровську й Полтаві.
Після зустрічі Галина Скіпальська, виконавчий директор Української фундації громадського здоров’я, розповіла: “Державна служба сіла за стіл переговорів із громадськими організаціями, заслухала позицію громадських організацій і презентувала свої плани щодо розробки нормативних і методичних документів і змін. Було досягнуто домовленості, що на наступній зустрічі громадські організації представлять свої напрацювання, які заслуговують на включення в перелік змін до наказу МОЗ №740. Нас запевнили, що цей документ буде розроблено вже цього року. Нас просили адвокатувати питання реєстрації в Україні рідкої форми препарату для лікування абстинентного синдрому в дітей, народжених наркозалежними жінками”.
“Вагітні жінки потребують уваги медиків. Ще більше уваги потребують ті вагітні, які мають певні проблеми зі здоров’ям. Наркозалежна жінка може народити здорову дитину, і вчасна й адекватна медична допомога значно підвищує такий шанс. Вагітна наркозалежна потребує якнайшвидшого переведення на замісну підтримувальну терапію, що робить її доступною для інших медичних обстежень під час вагітності. Принциповим тут є своєчасне тестування на ВІЛ і, в разі виявлення ВІЛ, своєчасне застосування профілактики вертикальної передачі ВІЛ від матері до дитини, що фактично зводить до нуля ймовірність передачі вірусу дитині. Важливим є також надання піcляпологової допомоги дитині, а саме зняття абстинентного синдрому. Адекватний медичний супровід під час і після пологів значною мірою впливає на стан здоров’я як матері, так і дитини. А профілактика ВІЛ та інших негативних наслідків є в тому числі й економічно обґрунтованим підходом. Тому видання МОЗ наказу, який регламентуватиме надання такої допомоги вагітним і новонародженим, є вкрай важливим” – зазначила Олена Кучерук, менеджер програми “Громадське здоров’я” Міжнародного фонду “Відродження”.
За словами фахівців, ведення вагітності в жінок, які вживають наркотики, має свою специфіку. Таку жінку слід переконати вчасно стати на облік у жіночу консультацію, отримати консультацію нарколога, інфекціоніста та фтизіатра, тестуватися на ВІЛ, призначити антиретровірусну терапію, якщо жінка ВІЛ-позитивна. Окрім медичного догляду, наркозалежна вагітна потребує допомоги соціальних працівників, психологів, яку надають соціальні служби та громадські організації. Зараз українські лікарі не знають, що робити з такими пацієнтами – як контролювати перебіг вагітності, кого залучити для додаткової (немедичної) допомоги вагітній (задля реабілітації чио участі у програмах замісної підтримувальної терапії). Також немає загальноприйнятих інструкцій щодо лікування синдрому відміни (“ломки”) в новонароджених. В Україні навіть не зареєстровано препарату, який лікарі можуть призначати, щоб допомогти таким дітям не відчувати болю та швидше одужати.
“Колись це трапилося зі мною, але завдяки підтримці рідних і друзів я прийняла рішення не переривати вагітності. Сьогодні я мама двох дітей, і вони здорові та щасливі. Щаслива і я. Але, думаю, якби я послухала гінекологів своєї районної жіночої консультації та зробила аборти, то навряд чи кинула б наркотики, навряд чи отримала б дві вищі освіти, створила класну родину й точно б не була громадським активістом і керівником неурядової організації. Дуже хочу, щоб кожна жінка могла реалізувати право стати матір’ю, а кожна ще ненароджена дитина мала шанс народитися”, – сказала Лада Булах, виконавчий директор Київського міського відділення Всеукраїнської мережі ЛЖВ.
За статистикою МВС, 2012 року в Україні нараховували до 150 тис. наркозалежних. Проте незалежні експерти переконані, що фактична цифра щонайменш удвічі більша. За оцінками Міжнародного альянсу з ВІЛ/СНІД в Україні, кількість споживачів ін’єкційних наркотиків (СІН) станом на початок 2012 року становила 278-387 тис. Понад 20% усіх людей, які вживають наркотики ін’єкційним шляхом, мають ВІЛ-позитивний статус. При цьому частка жінок становить 26% (72,3-100,6 тис.) від загальної кількості СІН.
Контакти:
Українська фундація громадського здоров’я
Галина Скіпальська
(044) 278 23 58
Halyna.Skipalska@healthright.org
***
Мета програми “Громадське здоров’я” – сприяти розвитку спроможності громадянського суспільства для формування ефективної системи охорони здоров’я, яка базується на принципах прав людини та доказової медицини.
