З 22 жовтня по 23 листопада у Варшаві проходить Фестиваль кримськотатарської культури, ініційований Інститутом міжкультурних студій Центрально-Східної Європи Варшавського університету та Фундацією «Кримський дім» під патронатом ректора університету Алоїзія Новака. У межах фестивалю було організовано виставку про жінок Криму «Вона – Крим, вона – Світ» (Ona – Krym, Ona – Świat), покази фільмів, лекції та дискусії, майстер-класи, дегустації кримськотатарської кухні та виступи музичних колективів.
Центральною подією фестивалю стало відкриття Кримськотатарських студій у Варшавському університеті – спільна ініціатива вже згаданих Інституту міжкультурних студій Центрально-Східної Європи та «Кримського дому» у Варшаві. Її реалізовано в межах Програми підтримки українських студій імені І. Лисяка-Рудницького. Програма започаткована Українським інститутом у партнерстві з Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва і підтримується Міжнародним фондом «Відродження».
Урочисте відкриття супроводжувала панельна дискусія «Культури Центрально-Східної Європи під загрозою: академічна дидактика та геополітика. Кримськотатарська перспектива», учасниками якої стали: Василь Боднар, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Польща; Рефат Чубаров, Голова Меджлісу кримськотатарського народу; доктор Мацей Рась, проректор Варшавського університету; та Радослава Кабачій, менеджерка Програми «Соціальний капітал» Міжнародного фонду «Відродження». Модерувала дискусію професорка Йоанна Ґетка, директорка Інституту міжкультурних студій Центрально-Східної Європи, Факультет прикладної лінгвістики Варшавського університету. Дала початок дискусії співзасновниця Фундації «Кримський дім» Барбара Качмарчик.
Обговорення, присвячене відкриттю Студій, було зосереджене навколо трьох тем: геополітичний і культурний контекст; академічна дидактика та деколонізація знань; майбутнє і міжнародна співпраця. На думку організаторів, ці напрями започатковують нову сторінку у вивченні культури, історії та сучасності кримськотатарського народу в академічному просторі Польщі.
Посол України у Республіці Польща Василь Боднар висловив подяку університету та «Кримському дому» за увагу до кримськотатарської проблематики, зазначивши, що Україна надто пізно простягнула руку кримським татарам, визнавши їх поруч із караїмами та кримчаками корінним народом України вже після анексії Криму росією. Разом з тим він висловив переконання, що вже сформована історія, культура і мова цього народу допоможуть йому вистояти й бути прикладом для інших спільнот у Європі. Також дипломат наголосив на важливості розвитку українських і кримськотатарських студій за кордоном, протидії агресивній політиці рф у різних сферах, а також підкреслив необхідність докладати всіх зусиль для збереження та розвитку кримськотатарської культури.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров зазначив: «Відкриття кримськотатарських студій у Варшаві означає, що поглиблюватиметься обізнаність європейських країн, суспільств, європейської свідомості щодо України – через кримських татар, через Крим. Це дуже важливо. І друге – де-факто – це повернення Криму, кримських татар в європейську історію. Ми ніколи звідси і не зникали. Ми – частина європейської історії. І всі ці століття, коли діяла наша держава – Кримське ханство, – взаємодії, спілкування, союзи – дружні й недружні – це все було протягом століть, і це все мало свої результати, завершення, наслідки».
Мацей Рась, проректор Варшавського університету з питань студентів та якості освіти, наголосив, що для відкриття набору на кримськотатарські студії, який передбачено з наступного навчального року, необхідно провести значну підготовчу роботу – аби на цей курс знайшлися охочі. Це можуть бути не лише кримські татари за походженням, а й усі, хто цікавиться тематикою. Тільки за таких умов можна отримати справді ґрунтовні дослідження, які поглиблять знання про Крим і сприятимуть науковій взаємодії між академічними середовищами.
Радослава Кабачій, менеджерка Програми «Соціальний капітал» Міжнародного фонду «Відродження», наголосила: «Для Фонду підтримка кримськотатарських студій – це частина і продовження нашої системної роботи зі зміцнення громадянського суспільства в Україні. Кримські татари – це частина української політичної нації, народ, який переживає фактично вже другу окупацію і депортацію за сто років, і тому їхній голос, культура й історія мають звучати у світі голосніше. Ми переконані, що розвиток українських студій та міжкультурної співпраці – це не лише про знання й дослідження, а й про деколонізацію мислення, повернення правди про Україну та її народи в глобальний контекст. Варшавський університет і «Кримський дім» показують приклад того, як академічні та громадські ініціативи можуть разом формувати нову оптику бачення регіону Центрально-Східної Європи».
