На порталі "Правовий простір" опубліковано матеріал Оксани Пастух за підсумками моніторингу ставлення до ромів на Закарпатті
На порталі “Правовий простір” опубліковано матеріал Оксани Пастух за підсумками моніторингу ставлення до ромів на Закарпатті. Моніторинг здійснив БФ “Розвиток” за підтримки програми “Рома України” Міжнародного фонду “Відродження”.
Мова ненависті і толерантне суспільство несумісні
Оксана Пастух
Благодійний фонд «Розвиток» провів моніторинг закарпатських Інтернет-ресурсів, що висвітлюють життя і проблеми ужгородських ромів. На жаль, висновок зроблений вельми сумний – наше суспільство хворе на ксенофобію, більшість людей говорять про ромів мовою ненависті. І це у толерантному Закарпатті! Що вже тоді говорити про інші регіони України.
Автор дослідження Наталя Козир говорить, що заклики до агресивних дій проти ромів, образи і зневага містяться у більшості коментарів під матеріалами на ромську тематику в Інтернеті.
У пошуках толерантності
Історично так склалося, що два народи – євреї та роми завжди викликали негативне ставлення. З ними пов’язували всі біди, проблеми представників корінних національностей, їх намагалися вбивати та знищувати. У тій чи іншій мірі це негативне ставлення залишилося і досі. Різниця лише в тому, що основна хвиля агресії останнім часом перейшла в Інтернет, де прикриваючись свободою слова і відсутністю контролю, коментатори дозволяють собі безкарно пропагувати ненависть до ромів. Причина тому – відсутність у суспільстві толерантного ставлення до представників національних меншин. Правозахисні та громадські організації, що займаються інтеграцією ромів, не раз підкреслювали, як важко ромам знайти спільну мову з органами влади. Представники якої, у кращому випадку, просто ігнорують їх потреби, а в гіршому – просто шкодять. На побутовому рівні ставлення до ромів ще гірше, тому що людей у своїй ненависті не стримують обов’язки службовця або міліціонера. Суспільство не вважає за необхідне приховувати своє справжнє ставлення до ромів. Ті, хто в силу обставин не може висловлюватися відкрито, використовують Інтернет для виливання своєї ненависті.
Саме читаючи коментарі під публікаціями на ромську тематику, переконуєшся, що міфи, сформовані століттями навколо народу рома, нікуди не зникли. Навпаки – обросли додатковими «подробицями», а крім того, народилося багато нових легенд. Зрозуміло, що всі вони вкрай негативні.
Свобода слова чи ксенофобія?
Дослідники вже давно ввели термін «мова ненависті». Це систематичне застосування промов та висловів, у яких виявляється агресія, спрямована на людину або групу осіб за ознакою раси, релігії, статі, сексуальної орієнтації.
Комітет міністрів Ради Європи визначає мову ворожнечі як всі форми самовираження, які включають поширення, підбурювання, сприяння або виправдання расової ненависті, ксенофобії, антисемітизму або інших видів ненависті на ґрунті нетерпимості, в тому числі: нетерпимість виразів у формі радикального націоналізму і етноцентризму, дискримінації та ворожості щодо меншин , мігрантів і людей з числа іммігрантів.
Керівники Інтернет-ЗМІ часто пояснюють дозвіл образливих коментарів демократією і свободою слова. Але, мабуть, є сенс розділяти оціночні судження, вираз толерантної точки зору і явні образи, брехню, заклики до насильства проти представників ромської національності.
Згідно з «Конвенцією про ліквідацію всіх форм расової дискримінації» заборонені такі види мови ворожнечі як: підбурювання до дискримінації або актам дискримінації, зокрема, актам насильства, спрямованим проти будь-якої раси чи групи осіб іншого кольору шкіри або етнічного походження, поширення теорій переваги, заснованих на расовій відмінності, поширення ідей, заснованих на расовій перевазі або ненависті; пропаганда ідей або теорій переваги однієї раси чи групи осіб певного кольору шкіри або етнічного походження; виправдання расової дискримінації та расової ненависті; заохочення расової дискримінації та расової ненависті.
Відповідальність за слова
Нескладно побачити, що в коментарях все це представлено в достатній кількості.
Якщо інформаційні сайти претендують на статус серйозних джерел інформації, вони не повинні дозволяти залишатися подібним коментарям на сайтах. Їх потрібно або оперативно видаляти або карати (наприклад , блокувати) коментаторів, або вводити на сайті обов’язкову реєстрацію із зазначенням особистих даних коментаторів, щоб висловлюючи ксенофобську точку зору, вони не ховалися за анонімністю в Інтернеті.
Складнощі наведення порядку з ксенофобськими висловлюваннями в Інтернеті полягають ще й у відсутності законодавства для Інтернет-ресурсів. Так, новинні сайти досі не є юридично засобами масової інформації, а значить не підпадають під дію законів, що регулюють діяльність ЗМІ.
Тим часом, у Європі вже давно можна понести покарання за образи у віртуальному світі.
Європейський суд з прав людини дотримується такої позиції: відповідальність за зміст коментарів несуть власники та співробітники Інтернет -сайту. Тим більше, якщо модератори не контролюють коментарі та не видаляють їх у разі образливого змісту.
На думку Наталії Козир, відповідальність має бути на українських, і, зокрема, закарпатських сайтах.
– Визнаючи право закарпатських коментаторів на висловлювання і мати свою точку зору щодо поведінки, життя і мотивів ромів, все ж вважаємо, що відкрита агресивна риторика, оперування неперевіреними фактами, часто просто вигаданими, провокує розпалювання міжнаціональної ворожнечі і з часом може стати одним з факторів, які спровокують на насильство проти народності рома, – робить висновок Наталія Козир і додає, що, безумовно, поширенню ксенофобії сприяють не тільки свавільні і безвідповідальні коментарі в Інтернеті. Є ще маса факторів, на які варто звертати увагу з урахуванням міжнародного досвіду. Це і освітній, виховний аспект, який повинен виходити від держави. Це і внесення змін до законодавства, в тому числі і кримінального… Зробити необхідно багато чого, зрушення є, в тому числі і з боку керівників ЗМІ. І це, на думку експертів, вже позитивно позначається на ставленні до ромів з боку представників інших національностей.
Контакти:
БФ “Розвиток”
(03131) 3 84 32
info@rozvitok.org
***
Мета програми “Рома України” – сприяти інтеграції ромів в українське суспільство шляхом покращення рівня освіти, доступу до послуг охорони здоров’я, захисту прав, а також побудови лідерства та спроможності ромської молоді.
