Пандемія в Україні фактично досягла свого піку. Вже протягом тривалого часу населення перебуває у стані постійного стресу через ризик захворіти, неможливість повернутись до звичного ритму життя, формується певний комплекс психологічної втоми, втрачають ефективність відпрацьовані форми поширення інформації.
Часто у масовій свідомості формується певна система установок, орієнтованих на захист від такого потужного негативного впливу, яка зокрема супроводжується очікуваннями швидкого вирішення проблем: швидкого подолання пандемії, появи нових ліків, здатних радикально приборкати вірус, або ж якихось організаційно-профілактичних заходів, які не вимагатимуть від пересічних громадян значних зусиль, проте дозволять швидко взяти ситуацію під контроль. Оскільки ж такого наразі не відбувається, і навіть країни з більш досконалою системою охорони здоров’я не можуть забезпечити реалізацію цих очікувань, у значної частини населення формується або стала недовіра до системи охорони здоров’я (на фоні такої ж сталої недовіри до державних інституцій загалом), або ж невизнання загрози хвороби та доцільності карантину, і як результат – відмова дотримуватись карантинних обмежень.
Така відмова інколи диктується не стільки невизнанням реальних загроз власному (чи рідних) здоров’ю, скільки іншими чинниками, що лежать переважно в економічній площині. Адже населення переживає за свою роботу, бізнес, усвідомлюючи, що пандемія не відміняє необхідність оплачувати рахунки, робити повсякденні покупки, утримувати родину тощо. Тим більше, що рівень фінансової державної підтримки є явно недостатнім, а наявна інфраструктура виявилась зовсім не готовою до забезпечення життєдіяльності більшості сфер життя в умовах карантинних обмежень.
Саме тому Центр соціально-гуманітарних аспектів регіональних досліджень Сумського державного університету вирішив проаналізувати чинники, які зумовлюють поведінку людей в період пандемії, зокрема у частині дотримання/недотримання карантинних обмежень та розробити рекомендації щодо формування комунікаційної політики для зміни поведінки людей в більш тривалій перспективі в умовах пандемії Covid-19.
Дослідження проводилось Центром соціально-гуманітарних аспектів регіональних досліджень Сумського державного університету протягом листопада-грудня 2020 року в межах Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні, яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» у партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.
Думки та позиції викладені у цьому звіті є позицією авторів та не обов’язково відображають позицію Посольства Швеції в Україні, Міжнародного фонду «Відродження» та Ініціативи відкритого суспільства для Європи (OSIFE).
