11 березня у харківському прес-центрі «Час» пройшла прес-конференція, присвячена результатам проведеної правозахисниками оцінки якості медичної допомоги внутрішньо переміщеним особам та громадського аудиту використання бюджетних коштів на забезпечення потреб вимушених переселенців.
11 березня у харківському прес-центрі «Час» пройшла прес-конференція, присвячена результатам проведеної правозахисниками оцінки якості медичної допомоги внутрішньо переміщеним особам та громадського аудиту використання бюджетних коштів на забезпечення потреб вимушених переселенців. У заході взяли участь Роман Лихачов, голова Чугуївської правозахисної групи; Світлана Щербань, науковий співробітник Харківського інституту соціальних досліджень; Галина Сіроштан, заступник директора Департаменту – начальник управління медичної діяльності Департаменту охорони здоров’я Харківської облдержадміністрації; Марина Рахно, головний спеціаліст відділу з питань організації охорони дитинства та материнства управління медичної діяльності Департаменту охорони здоров’я Харківської облдержадміністрації. Модерував пресс-конференцію правозахисник Юрій Чумак.
Харківський інститут соціальних досліджень разом із Чугуївською правозахисною групою за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» провели соціологічне дослідження, присвячене використанню бюджетних коштів на забезпечення потреб вимушених переселенців. Було опитано 114 таких осіб на території міста Чугуєва, Чугуївського, Шевченківського та Печенізького районів Харківської області. Опитування носить розвідувальний характер і не є репрезентативним. Результати інтерв’ю з переселенцями дають можливість побачити, який в цілому характер носять проблеми вимушено переміщених людей із зони АТО в Харківській області:
Вимушено переміщені особи переїжджають невеликими групами у складі 2-6 членів сім’ї, частіше за все – утрьох. Кожна п’ята сім’я переселенців має від однієї до 3 неповнолітніх дітей.
40 % опитаних орендують житло, витрачаючи на це від 700 до 3000 гривень. Інші живуть у родичів, друзів (27 %) або у гуртожитках / кімнатах / квартирах, які безкоштовно надала держава (27 %). 6 % – живуть у незнайомих людей, які надали житло безкоштовно, або у волонтерів.
Серед головних проблем, які хвилюють переселенців більш за все, можна визначити пошук житла (66 % від усіх відповідей), потребу у харчуванні (43 %), труднощі у працевлаштуванні (41 %), відсутність грошей на повернення додому (26 %), потребу у теплих речах (25 %).
Серед опитаних усі виявилися зареєстрованими в якості вимушено переміщених осіб. 76 % респондентів отримують державну грошову допомогу як переселенці. При цьому ще 23 % зазначили, що документи вже подані і допомогу вони ось-ось повинні отримати. 1 % переселенців зазначив, що не потребує грошової допомоги від держави.
87 % переселенців зазначили, що і процедура реєстрації, і процедура отримання державної грошової допомоги виявилися абсолютно або скоріше доступними, ніж ні. Недоступними вони виявилися тільки для 1 % опитаних. Завагалися із відповіддю 12 % опитаних. Більшість переселенців витратили на ці процедури один день (86 %), кожен 11 респондент реєструвався і оформляв грошову допомогу декілька днів. У 3 % опитаних це зайняло тиждень і більше.
Щодо загальної оцінки ефективності системи надання державної допомоги переселенцям 26 % опитаних зазначили, що вона скоріше ефективна, ніж неефективна; 24 % – що скоріше неефективна, ніж ефективна. Більше половини респондентів не змогли відповісти однозначно (51 %).
Для того, щоб покращити надання державної допомоги переселенцям, опитані, перш за все, зазначали, що треба збільшити кількість державних програм надання такої допомоги (56 % від усіх відповідей) та покращити доступу до інформації про її надання (18 %).
На окреме питання щодо необхідності створення громадських рад при державних органах, які займаються проблемами переселенців, 80 % опитаних зазначили, що це потрібно, 20 % – не погодилися. Серед тих, хто погодився, 91 % відмітили, що у складі таких рад повинні бути самі переміщені особи (8 % – не погодилися, 1 % завагався із відповіддю).
Опитування також показало, що 59 % переселенців зверталися за медичною допомогою у державні заклади охорони здоров’я, при чому абсолютно всі, хто звернувся, таку допомогу отримали (78 % із них – повністю безкоштовно, 22 % – частково оплативши).
З грудня 2014 р. по лютий 2015 р. Чугуївська правозахисна група за підтримки програмної ініціативи «Громадське здоров’я» Міжнародного фонду «Відродження» здійснювала громадський аудит стану забезпечення доступу внутрішньо переміщених осіб до медичної допомоги та життєво необхідних лікарських засобів.
В рамках проекту створено Громадський центр з оцінки якості медичної допомоги внутрішньо переміщеним особам, надіслано інформаційні запити до органів влади та місцевого самоврядування, здійснено вибіркове відвідування медичних закладів та місць проживання вимушених переселенців. В рамках проекту створено відповідний інформаційний ресурс – Інтернет-сайт «Медичні права вимушених переселенців» http://pereselenci-med.kh.ua/.
З отриманих відповідей з’ясовано, що додаткове фінансування галузі охорони здоров’я районів не проводиться. Резервні фонди медичних препаратів майже в усіх районах області не створено у зв’язку з обмеженим фінансуванням.
Збільшення цільових видатків на лікування й забезпечення медичної допомоги та життєво необхідними засобами ВПО, які мають хронічні захворювання (онкологія, діабет, наркозалежність, ВІЛ-інфекція, туберкульоз, бронхіальна астма, психічні захворювання, ревмозахворювання) не здійснювалося.
Згідно з результатами анкетування щодо стану забезпечення доступу внутрішньо переміщених осіб до медичної допомоги та життєво необхідних лікарських засобів встановлено наступне:
– 72 % ВПО з тих, що проживають в місцях компактного проживання, вказали, що заходи санітарно-епідеміологічної безпеки та карантинні заходи за місцем їхнього фактичного перебування не проводилися.
– Флюорографічне обстеження з часу прибуття на територію Харківської області пройшли лише 12 % з опитаних ВПО
– На хронічні захворювання страждає 40 % ВПО, що опитані.
– Необхідні ліки в лікувальній установі надані в повному обсязі лише 25 % ВПО, 62 % надані не в повному обсязі, 13 % не надані взагалі.
– 87 % опитаних ВПО зазначили, що купувати необхідні ліки самостійно не можуть через завищену вартість останніх.
В жодному з комунальних закладах охорони здоров’я немає інформації щодо аптек, з якими укладені угоди про продаж на пільгових умовах або безкоштовне надання ліків.
– 95 % ВПО вказали, що їм взагалі не пропонували пройти психологічну реабілітацію (хоча відповідно до відповідей центральних районних лікарень, така допомога надається в ЦРЛ психіатрами).
Необхідно:
1) забезпечити на території всієї України роботу електронного реєстру ВПО, що звертаються за отриманням медичної допомоги – з метою перерозподілу коштів бюджету, виходячи з кількості ВПО, що проживають на певній адміністративно-територіальній одиниці;
2) створити незалежні наглядові ради при лікарнях, до яких включити представників від волонтерів та ВПО – для контролю за використанням державних і благодійних коштів;
3) в кожному медичному закладі створити резервний фонд лікарських препаратів;
4) забезпечити проведення медичних обстежень всіх ВПО, що прибувають;
5) доукомплектувати заклади охорони здоров’я фахівцями згідно з навантаженням, враховуючи кількість ВПО на відповідній адміністративно-територіальній одиниці;
6) забезпечити місця компактного проживання ВПО аптечками, наборами-пакетами для новонароджених, для невідкладної допомоги тощо;
7) в кожному з комунальних закладів охорони здоров’я розмістити інформацію щодо аптек, з якими укладені угоди про продаж ліків для пільгового контингенту або безкоштовне надання ліків.
Галина Сіроштан зазначила, що станом на 10 березня відповідно до реєстру, який ведеться в Департамені охорони здоров’я Харківської облдержадміністрації, за медичною допомогою звернулося 55285 осіб (37258 дорослих і 18027 дітей). За словами експерта, в Харківській допомога надається усім без виключення внутрішньо переміщеним особам, навіть якщо ті звертаються до лікарняних закладів без документів. Особлива увага приділяється хворим на туберкульоз, СНІД, цукровий діабет, онкологічні патології, хронічні хвороби нирок.
У будинках дитини перебуває 124 дитини з Луганської та Харківської областей.
Департаментом охорони здоров’я створено бригаду психологів, допомога була надана 374 внутрішньо переміщеним особам. З травня цього року, за словами Галини, було витрачено 24 мільйонів гривень на лікування ВПЛ (15 мільйонів – за останні два місяці). Спеціаліст запевняє, що по всім витратам є документи і вони можуть бути доведені.
У правозахисника Андрія Роханського виникли застереження щодо ведення реєстру у зв’язку з законом про захист персональних даних.
Контакти: Чугуївська правозахисна група, 067- 57-55-939, chpg@ukr.net
Харківський інститут соціальних досліджень, (057)-754-80-94, khisr@mail.com
