Впливати на рішення державних органів, а не тільки фіксувати фактичний стан справ у місцях несвободи вчилися монітори Національного превентивного механізму під час спеціалізованого тренінгу, який пройшов 7-8 червня в Освітньому домі прав людини в Чернігові.
Впливати на рішення державних органів, а не тільки фіксувати фактичний стан справ у місцях несвободи вчилися монітори Національного превентивного механізму під час спеціалізованого тренінгу, який пройшов 7-8 червня в Освітньому домі прав людини в Чернігові. Національний превентивний механізм (НПМ) – це національний орган, утворений Омбудсменом спільно з громадським сектором, який відкриває для громадськості двері до закритих установ – в’язниць, слідчих ізоляторів, психоневрологічних лікарень, дитячих будинків-інтернатів, пансіонатів для людей похилого віку – щоб запобігти катуванням і жорстокості у цих закладах. Ключовим компонентом тренінгу стала методика аналізу державної політики, упорядкування підходу до її оцінювання.
«Ми вважаємо дуже важливим розвинути спроможність моніторів НПМ впливати на цю політику: шукати дані, аналізувати, доносити їх до правильних партнерів, – пояснила задум навчальної програми спостерігачка тренінгу, представниця Міжнародного фонду «Відродження» Василина Яворська. – «Досі монітори володіли інструментарієм здійснення самого візиту: вони готували певний звіт. Тут ідеться більше про ту діяльність, яка йде після моніторингу: хто є нашою цільовою аудиторією, хто ухвалює рішення». За словами самих моніторів, запропонований під час тренінгу підхід до роботи дещо розширив їхній світогляд, дозволив поглянути на критерії її успішності під новим кутом. Представник Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, монітор НПМ Михайло Рахманний пояснює: «Раніше ми більше дивилися на зовнішні прояви порушень: поганий туалет або немає душової. А зараз ми вникаємо в економічні питання. Наприклад, пенсія перераховується в геріатричний заклад, а куди вона йде, що з неї отримує пенсіонер? Те саме в колонії, слідчому ізоляторі. Так ми наближаємося до «болючих» місць».
Серед порушених під час тренінгу тем – особливість рішень у державній політиці, види її впливу та різновиди досліджень щодо її оцінювання. Зокрема, монітори вчилися оцінювати державну політику з погляду різних зацікавлених сторін і балансувати їхні інтереси, правильно обирати джерела інформації та оформлювати аналітичні звіти.
Тренінг провів керівник Європейського інформаційно-дослідницького центру при Верховній Раді України, науковий співробітник Інституту філософії НАН України Роман Кобець: «Міркування, які монітори роблять автоматично, потребують перевірки, зіставлення. Власне, цим і займається аналіз – він робить процес ухвалення рішень менш інтуїтивним і більш обґрунтованим. Щоб оцінки політики не обмежувалися емоційним ставленням – подобається або не подобається. Аналіз дає зрозуміти раціонально ризики, пов’язані з провадженням, доцільність тих чи інших заходів, ресурси.»
Ґрунтовною помилкою державної політики в Україні Роман Кобець вважає переоцінку ролі управлінців, їх фаховості та особистісних рис, в підході до ухвалення рішень: «Така віра, що все залежить від людини і варто підібрати правильну людину на правильну посаду – і в нас усе вирішиться, призводить до того, що Україна вже понад 20 років показує, які ми неуспішні. Безкінечно змінюємо кадри, не змінюючи принципи розробки і погодження рішень. Монітори НПМ встановлюють, чи відповідає стан справ у місцях несвободи чинному законодавству. А треба піддати сумніву не стільки існуючі заходи, як доцільність самих цих стандартів, норм і вимог. Умовно кажучи, яке завдання пенітенціарної системи – це має бути покарання чи вона має бути орієнтована на зміну поведінки та виховання. Чи має це бути інструментом соціалізації: в пенітенціарних закладах для дітей чи треба давати спеціальну освіту, спеціально-технічну, і так далі».
Що змінюється у суспільстві від візитів НПМ? Монітор Олександр Гатіятуллін так відповідає на це питання: «Ми хочемо бачити очевидні, осяжні показники ефективності НПМ: є результат або нема. Але мою думку, непоганим результатом є вже те, що з 2012 року утриманці місць несвободи не залишаються сам на сам з її адміністрацією. Прикладом практичної результативності роботи моніторів може слугувати ситуація з пенітенціарними закладами Донецької та Луганської областей. Перші візити НПМ від початку АТО були здійснені до слідчих ізоляторів, розташованих на контрольованих урядом України територіях: Старобільськ, Артемівськ, Маріуполь. До нашого візиту центральний апарат пенітенціарної служби ніби забув про ці заклади: туди не постачали ні медикаментів, ні харчування, протягом восьми місяців людей не етапували до закладів відбування покарання. Тільки після наших візитів всі ці проблеми було вирішено, зокрема, омбудсмен Валерія Лутковська написала звернення до Кабінету Міністрів щодо відновлення етапування, і воно відбулося. І таких прикладів можна привести багато».
У тренінгу взяли участь представники Секретаріату Уповноваженого Верховної ради України з прав людини та громадські монітори НПМ.
Організатори і партнери тренінгу: Секретаріат Уповноваженого Верховної ради України з прав людини, громадська організація “МАRТ”, Асоціація незалежних моніторів, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Центр інформації про права людини, Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів.
Тренінг проведено за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” в рамках плану дій Всеукраїнської освітньої програми «Розуміємо права людини».
Контакти: Олена Ріпа, Освітній дім прав людини в Чернігові, pr.ehrh@gmail.com
