У Новопсковському районі Луганської області державні дотації виробникам молока не доходять до адресатів, а осідають у кишенях посередників за сприяння місцевої влади
У Новопсковському районі Луганської області державні дотації виробникам молока не доходять до адресатів, а осідають у кишенях посередників за сприяння місцевої влади. Відповідне розслідування провела ГО “Захист прав селян” за підтримки програми “Верховенство права” Міжнародного фонду “Відродження”.
Молочні ріки в корупційних берегах, або Чому в українських селах біднішають люди
Сергій Казакевич
У селі Закотне Новопсковського району Луганської області молоко – єдине джерело прибутку. Ситуація в Україні не виняткова – ринок молока монополізували посередники, які скуповують по дворах молоко за мізерну ціну, а потім здають на молокопереробний завод у кілька разів дорожче. Вони – посередники – також отримують державні дотації, призначені безпосереднім виробникам сільськогосподарської продукції, тобто самим селянам.
Маючи одну-дві корови, родини в Закотному живуть із того, що платять посередники. Селяни здають молоко на умовах усної домовленості – і немає ніяких юридичних гарантій, що гроші за їхню продукцію їм повернуть вчасно і в повному обсязі.
У 2010 році мешканка цього села Тетяна Сивоконь переконала односельців створити кооператив, щоб мати можливість продавати молоко на завод без посередників. Як оформити господарство й правильно спланувати його діяльність закотинцям допомагала Луганська громадська організація «Громадський комітет захисту конституційних прав та свобод громадян». Від самого початку діяльності голова новоствореного кооперативу підняла закупівельну ціну молока – на 30 копійок за кожен зданий літр більше ніж платив посередник. А через місяць робити господарства, селяни вперше за всі роки отримали дотацію – ще по 30 копійок за кожен зданий літр. Через два місяці – по 59 копійок за літр. У майбутньому Тетяна Семенівна мріяла розширити діяльність кооперативу на кілька сіл.
Проте така ініціатива зустріла супротив з боку посередників та чиновників. Через кілька місяців Старобельский молокозавод безпідставно відмовився приймати молоко, не зважаючи на підписані угоди. Інші заводи Луганщини взагалі відмовились працювати з кооперативом, мотивуючи відмову тим, що нібито їм не вигідно приймати молоко дрібними порціями. Тому кооператив припинив господарську діяльність.
Але закотинці вирішили провести громадську експертизу діяльності виконавчої влади при проведені контрою за закупівлею молока. І створили громадську організацію «Захист прав селян». Ініціативу підтримав Міжнародний Фонд «Відродження».
Отже з грудня 2011 року сільські активісти направили 94 запити в різні інстанції. З деяких приходили стандартні відписки. Але були й дуже цікаві відповіді.
Офіційно доведено
Головне управління агропромислового розвитку Луганської області повідомило, що у 2009 році сплачено дотацій за здане молоко майже 9 мільйонів гривень, у 2010 – трохи більше 14 мільйонів, а в 2011 – у держави не знайшлось коштів на дотації.
За даними Державної податкової служби у Луганській області за лютий-червень 2012 року ПАТ «Старобільський молокозавод» отримав на спец. рахунок 3,4 мільйона гривень та в повному обсязі списав із цього рахунку всю суму для виплати дотацій сільгосптоваровиробникам (читай, сплатив селянам – прим. авт.). Саме до цього заводу здавали молоко мешканці Закотного і навколишніх сіл. Копію листа Податкова направила до прокуратури Луганської області.
«Рука руку миє»
На слушне запитання селян до директора: де ж поділись дотаційні кошти – керівник заводу відповів, м’яко кажучи туманно. У листі-відповіді на інформаційний запит голови ГО «Захист прав селян» Т.Сивоконь, це звучить так: «Виплата компенсацій фізичним особам видається готівкою безпосередньо з каси переробного підприємства або Приватним підприємцям (посередникам, які скуповують молоко у селян і здають на молокозавод, – прим. авт.) згідно з укладеними угодами доручення із переробним підприємством. Тобто Приватні підприємці отримують на заводі під звіт гроші для подальшої виплати компенсації селянам. В якості підтвердження, що вони таки видали селянам ці цільові державні кошти, посередник зобов’язаний складати й повертати заводу розрахункові відомості із кількістю зданого молока, прізвищами селян та їх «живими» підписами. Відповідальність за достовірність підписів покладена на підприємця-посередника. На прохання документально підтвердити, отримали компенсацію окремі селяни чи ні, директор відповів, що не може задовольнити цю вимогу.
Селяни компенсації не бачили
«При проведенні в березні 2012 року опитування здавальників молока у Новопсковського району, а саме у селах: Закотне, Піски, Риб’янцеве, Можняківка, Козлове, Сосновка, Кам’янка, Донцівка, ми виявили, що у 2009-2010 роках дотація за молоко їм не виплачувалась, – повідомила голова громадської організації «Захист прав селян» Тетяна Сивоконь. – І тільки в селах Закотне, Піски, Риб’янцеве дотацію люди отримали лише двічі з початку 2011 року. У 2012 році компенсація селянам за продане посереднику молоко взагалі не виплачувалась. Хоча таке право їм гарантоване відповідно до Закону України №4268. При цьому закупівельні ціни у 2012 посередник навіть знизив у порівнянні із цінами 2011-го року. Молоко селяни здавали по 1,60 грн. за літр. А мали би отримувати хоча б 3 гривні».
До слова, ціна молоко в магазинах коливається від 7 до 12 гривень за літр.
Чиї інтереси захищають правоохоронці
Отже селяни продовжували з’ясовувати, чому кошти з державного бюджету виділяються, а до них не доходять. Де ж вони по дорозі «губляться»? Голова організації Тетяна Сивоконь двічі зверталась до Новопсковського районного відділу міліції із заявою про скоєння злочину та з вимогою відкрити кримінальну справу по факту незаконного привласнення грошової компенсації за здане молоко. Але міліція «не знаходила приводу» для порушенні кримінальної справи й відмовляла. Прокуратура теж вважала, що в матеріалах недостатнього доказів для порушення кримінальної справи. А від так правоохоронці не можуть вилучити документи із заводу й провести експертизи достовірності підписів у відомостях про отримання компенсацій.
У липні 2012 року голова громадської організації «Захист прав селян» Сивоконь звернулась до суду із позовом на неправомірність дій правоохоронних органів. Нарешті, прокурор змінив позицію, адже на той час вже отримав офіційне підтвердження з податкової, що молокопереробники отримали в повному обсязі державну компенсацію за молоко. Й у судовому процесі теж визнав скаргу Тетяни Сивоконь обгурнтованою й такою, що підлягає задоволенню.
Тож у серпні цього року суд постановив відправити справу на додаткову перевірку. Міліція на вимогу суду нібито проводить перевірку. Але опитує (чомусь?) сільських голів. Та знову «не виявляє» порушень закону і знову виносить постанову про відмову у порушенні кримінальної справи. А громадська організація знов звертається до суду. Так триває вже кілька місяців. Проте Тетяна Семенівна добилася, щоб начальник районного Управління по боротьбі з економічною злочинністю (УБЕЗу) таки поїхав особисто на завод із перевіркою. Але його навіть не впустили на територію підприємства. Чим закінчиться ця епопея між міліцією, молокозаводом та посередниками наразі невідомо. Перевірки, чи їх спроби, тривають.
А Тетяна Семенівна продовжує відстоювати в суді законне право на отримання дотацій виробниками молока, а не посередниками.
Подібна ситуація коїться не тільки на Луганщині. Багато селян мовчки терплять свавілля посередників й чиновників, які мусять контролювати законність. Люди бояться, що взагалі залишаться без заробітку. А дарма! Тетяна Сивоконь змогла довести, що потрібно боротися за свої права. Люди нарешті дізналися, що мають право особисто отримувати доплату в касі заводу. І тепер активно намагаються напряму укладати договори й отримувати кошти без посередників.
Тим більше нині Міністерство агрополітики України всіляко декларує активну підтримку держави у створенні молочарських кооперативів. «Програма дотаційних виплат за збереження та утримання молодняку ВРХ (великої рогатої худоби, – прим.авт) допомагає у створенні сімейних ферм», – налогошує Міністр Микола Присяжнюк.
На переконання очільника Мінагрополитики, такі державні програми повернули довіру селян до влади, а також стимулюють займатися молочним скотарством. З кожною декадою кількість звернень для отримання дотацій зростає, і це говорить про те, що люди хочуть працювати. Тільки за два місяці роботи дотації ми приростили поголів’я на 0,5% за цей період ми ідентифікували 450 тисяч голів телят. Повідомляє прес-служба Мінагрополітики (17.07.2012, http://www.minagro.gov.ua/node/57 )
Контакти:
ГО “Захист прав селян”
(064) 63 21 546
nov.center53@gmail.com
***
Мета програми “Верховенство права” – підтримати ініціативи громадянського суспільства, спрямовані на захист прав людини й основоположних свобод, сприяти підвищенню правової свідомості та громадської активності на центральному та місцевому рівнях.
