У липні 2025 року в рамках Школи стратегічного планування відбувся курс, присвячений темі міжмуніципального партнерства. Учасники досліджували цю тематику не лише з теоретичної, а й з прикладної перспективи, а саме як дієвий механізм консолідації ресурсів, координації зусиль громад та підвищення їхньої інституційної спроможності для комплексного вирішення спільних викликів, покращення якості публічних послуг і досягнення цілей сталого місцевого розвитку.
Нагадаємо, що Школа стратегічного планування реалізовується Агенцією місцевого економічного розвитку Яворівщини в межах проєкту «Стратегічне планування місцевого розвитку в умовах динамічних змін» у партнерстві з Департаментом економічної політики Львівської обласної державної адміністрації, ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України» та Громадською організацією «Центр аналітики та досліджень “Ре:Форм”» за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Інституційна спроможність громад: виклики та рішення
У межах курсу учасники активно обговорювали тему інституційної та організаційної спроможності органів місцевого самоврядування, яку викладав Сергій Шаршов, заступник виконавчого директора Всеукраїнської асоціації об’єднаних територіальних громад.
Під час навчання учасники ознайомилися з ключовими компонентами інституційної та організаційної спроможності ОМС, зокрема: кадровим забезпеченням, управлінськими процесами, фінансовою автономією, здатністю до стратегічного планування та проєктного менеджменту. Особлива увага була приділена тому, як саме управлінська культура та якість кадрових рішень впливають на ефективність роботи місцевої влади.
Експерт окреслив основні виклики, які стоять перед громадами:
- нестача кваліфікованих кадрів,
- обмеженість ресурсів для підвищення кваліфікації працівників,
- слабка інституційна пам’ять,
- неузгодженість процесів прийняття рішень.
Водночас експерт представив низку успішних прикладів з українських громад, яким вдалося суттєво зміцнити управлінську спроможність завдяки впровадженню сучасних моделей муніципального менеджменту, розвитку функціоналу місцевих служб, створенню стратегічно орієнтованих структурних одиниць , а також запуску інституцій підтримки — таких як центри місцевого розвитку, проєктні офіси та аналітичні підрозділи. Ці приклади демонструють, як системний підхід до організаційного розвитку сприяє підвищенню ефективності управління та готовності громад до реалізації комплексних стратегічних ініціатив.
Міжмуніципальне партнерство у контексті стратегічного планування
Інституційний розвиток органів місцевого самоврядування та міжмуніципальна співпраця є взаємопов’язаними напрямами, що взаємно підсилюють один одного. Спроможні муніципалітети із чіткими управлінськими процедурами, професійними кадрами та налагодженими процесами планування й моніторингу здатні ефективно ініціювати, формувати та реалізовувати партнерства з іншими громадами. У свою чергу, міжмуніципальна співпраця відкриває для органів місцевого самоврядування нові можливості:доступ до ширших ресурсів, обмін досвідом, спільне інституційне навчання та підвищення організаційної ефективності. Таким чином, розвиток інституційного потенціалу створює основу для успішної співпраці, а партнерські проєкти стають каталізатором подальшого інституційного зміцнення громад.
Міжмуніципальне партнерство — це форма добровільної співпраці територіальних громад, що базується на спільних інтересах, цілях розвитку або розв’язанні конкретних проблем. Така співпраця має величезне значення саме на етапі стратегічного планування, коли визначаються пріоритети, інвестиційні напрями, можливості зростання.
«Міжмуніципальне співробітництво дозволяє громадам досягати економії за рахунок масштабу, знижуючи витрати на одиницю послуг, об’єднувати обмежені фінансові ресурси для реалізації спільних інвестиційних проєктів, посилювати переговорні позиції щодо залучення користувачів послуг, а також підвищувати довіру з боку державних і приватних кредиторів завдяки більшій ефективності й передбачуваності реалізації проєктів» – підкреслив Сергій Шаршов.
Підсумовуючи можна стверджувати , що міжмуніципальне партнерство є ключовим інструментом для стратегічного розвитку, особливо в умовах обмежених ресурсів, демографічних змін та нових викликів (війна, переміщення населення, енергетичні виклики). Воно дозволяє планувати розвиток системно, узгоджено і з довгостроковим ефектом, виходячи за межі окремої громади.
4 переваги міжмуніципального партнерства
- Об’єднання ресурсів для масштабних проєктів
Партнерство дозволяє громадам поєднати фінансові, кадрові, технічні та просторові ресурси. Це відкриває можливість реалізовувати великі інфраструктурні та соціально значущі проєкти, які були б надто дорогими або складними для однієї громади. - Узгодженість розвитку регіону та створення привабливої екосистеми
Стратегічне планування на рівні міжмуніципального партнерства сприяє гармонійному розвитку сусідніх громад. Вони не конкурують за інвесторів, а разом створюють сприятливі умови для бізнесу, туризму, агропромисловості чи ІТ-сектора, особливо враховуючи спільні проблеми та ресурси. - Спільне створення ефективних установ та покращення якості послуг
Міжмуніципальна співпраця дає змогу організовувати спільні центри надання адміністративних, освітніх та інших послуг. Це підвищує ефективність стратегій розвитку та робить послуги більш доступними для мешканців. - Посилення впливу та довіри у відносинах з владою та донорами
Об’єднані громади мають сильніший голос у діалозі з обласною владою, державними структурами та міжнародними партнерами. Така єдність сприяє більшій довірі, підтримці та успішній реалізації повоєнного відновлення і відбудови.
«Партнерство завжди відіграє важливу роль у розвитку та процвітанні громад, адже саме завдяки спільним зусиллям, об’єднанню ресурсів, досвіду та компетенцій стає можливим досягнення амбітних цілей. У контексті післявоєнного відновлення та європейської інтеграції України міжсекторне та міжмуніципальне партнерство має стати не лише додатковим інструментом, а ключовим елементом стратегічного планування. Воно забезпечує синергію дій, зміцнює інституційну спроможність громад, пришвидшує залучення зовнішнього фінансування та створює основу для сталого економічного зростання на місцевому рівні» – поділився своїми думками в кінці навчання Олександр Гвоздінський, учасник Школи, cекретар Турківської міської ради.
Джерело: Громадський простір
