Місцеві бюджети Львівщини: проблеми й рекомендації

Експерти ГО “Агенція європейських інновацій”, Інституту регіональних досліджень Національної академії наук і Львівського інституту банківської справи проаналізували основні проблеми бюджетного процесу на Львівщині та підготували рекомендації щодо їх усунення

Експерти ГО “Агенція європейських інновацій”, Інституту регіональних досліджень Національної академії наук і Львівського інституту банківської справи проаналізували основні проблеми бюджетного процесу на Львівщині та підготували рекомендації щодо їх усунення. Відповідний моніторинг було здійснено за підтримки програмної ініціативи “Демократична практика” Міжнародного фонду “Відродження”.

Експерти назвали основні проблеми місцевих бюджетів Львівщини:
– відсутність реальних стимулів до підвищення ефективності управління дохідною частиною місцевих бюджетів;
– надмірна централізація бюджетних ресурсів, яка не спонукає місцеві органи управління ефективно використовувати наявний фінансовий потенціал;
– застосування принципу розподілу трансфертів “за видатками”, що сприяє формуванню патерналістських очікувань, що лише поглиблює проблему надмірної залежності від трансфертів;
– суттєва диференціація районів Львівської області – як за рівнем власних доходів місцевих бюджетів, так і за рівнем видатків у розрахунку на одного мешканця;
– недосконалість системи короткострокового планування доходів місцевих бюджетів і нереалістичність плану доходів;
– наявність проблем у самій структурі місцевих бюджетів, а також їх вертикальна та горизонтальна розбалансованість;
– обмежений доступ органів місцевого самоврядування до ринку запозичень;
– надмірна соціальна спрямованість видатків місцевих бюджетів, що практично унеможливлює здійснення інвестицій в економічний розвиток підвідомчих територій;
– поступове зниження рівня фінансування повноважень, делегованих державою місцевому самоврядуванню (якщо в 2009-2010 роках делеговані повноваження було забезпечено на 86-89% від реальної потреби, то в 2012 році – на 80%);
– низька ефективність капітальних видатків місцевих бюджетів, зумовлена наднизькими обсягами таких видатків (вони неспроможні реально вплинути на соціально-економічну ситуацію в регіоні чи навіть на окремих територіях);
– низька ефективність капітальних видатків місцевих бюджетів, зумовлена зростанням кредиторської заборгованості за спеціальним фондом;
– відсутність ефективного громадського моніторингу та контролю за виконанням місцевих бюджетів;
– недосконалий механізм проведення Державною казначейською службою бюджетних платежів, які здійснюють органи місцевого самоврядування.

У результаті широкого громадського й експертного обговорення було розроблено рекомендації, які мають покращити ефективність бюджетного процесу:
1) зміцнення фінансової незалежності місцевих бюджетів шляхом:
– одночасної передачі органам місцевого самоврядування переважної більшості повноважень місцевого характеру й коштів державного бюджету у вигляді окремих податків або їх частини. При цьому доцільним буде здійснити диференціацію бюджетного ресурсу за рівнями бюджетної системи (міські, селищні й сільські бюджети);
– унезалежнення бюджетного процесу на місцевому рівні від ухвалення державного бюджету, що дасть змогу відмовитися від формування місцевих бюджетів за принципом “згори донизу” та забезпечить виконання норм Конституції;
– переходу на банківську форму розрахунково-касового обслуговування розпорядників коштів місцевих бюджетів;
2) відмова від патерналістської моделі відносин між регіонами й центром, стимулювання ефективного використання територіальними громадами власного фінансового потенціалу через:
– розширення переліку місцевих податків і зборів і надання органам місцевого самоврядування реальних повноважень у частині регулювання їх ставок;
– скасування пільг на справляння податку на нерухоме майно та віднесення плати за землю до категорії “місцеві податки та збори”;
– збільшення частки обсягу національних податків, які б закріплювались за місцевими бюджетами та не враховувалась при розрахунку міжбюджетних трансфертів (ідеться про закріплення за місцевими бюджетами частини надходжень від податку на прибуток підприємств некомунальної форми власності, що дасть змогу підвищити зацікавленість місцевих органів влади у стимулюванні економічної активності в межах підвідомчої території);
– удосконалення механізму перерозподілу податку з доходів фізичних осіб шляхом відмови від його спрямування за місцем реєстрації платника податків, який є податковим агентом з нарахування та сплати податку, та зарахування цього податку за місцем фактичного територіального розташування платника податку. Це дасть змогу відмовитися від практики акумулювання більшої частини цього податку діловими центрами України та забезпечить соціальну справедливість розподілу фіскального ресурсу між територіями;
– скасування механізму вилучення коштів до державного бюджету;
– відмова від поділу місцевих бюджетів на кошики й формування єдиного кошику доходів;
3) забезпечення ефективності міжбюджетних відносин на основі:
– налагодження прямих міжбюджетних відносин держави з громадами з кількістю жителів понад 5000 осіб, що стимулюватиме територіальні громади до об’єднання;
– активізації використання інструментів горизонтального вирівнювання, що дасть змогу без втручання держави перерозподіляти кошти між місцевими бюджетами відповідно до спільних потреб територіальних громад;
– повного фінансування з державного бюджету повноважень, які держава делегує органам місцевого самоврядування, чіткого визначення категорії “делеговані повноваження”, що унеможливить віднесення до них різних повноважень держави в різні бюджетні роки. Це дозволить уникнути дестабілізації ситуації з прогнозуванням надходжень і витрат місцевих бюджетів;
– передачі повноважень на виконання державних функцій і фінансових ресурсів від Міністерства фінансів до галузевих міністерств (Міністерство соціальної політики, Міністерство охорони здоров’я, Міністерство освіти й науки), що посилить їх відповідальність за розвиток галузей. При цьому закупівля товарів, робіт і послуг переноситься на рівень розпорядників коштів місцевих бюджетів і відповідних установ;
4) нарощення обсягів бюджетних видатків інвестиційного характеру шляхом:
– удосконалення механізму функціонування Державного фонду регіонального розвитку в частині формування чітких принципів і критеріїв розподілу фінансових ресурсів між окремими територіями, виконання вимог законодавства щодо наповнення фонду в обсязі не менш ніж 1% від ВВП;
– формування системи допомоги депресивним і слаборозвиненим територіям на основі критерію “забезпеченість громадян стандартами соціальних послуг”;
– стимулювання використання органами місцевого самоврядування небюджетних механізмів регіонального розвитку, зокрема державно-приватного партнерства, залучення зовнішніх і внутрішніх кредитних ресурсів, грантових коштів;
– зняття законодавчого обмеження щодо мінімальної чисельності мешканців міста (300 тисяч) для здійснення місцевих запозичень.

За підсумками моніторингу видано інформаційно-аналітичне видання “Громадський моніторинг бюджетів міст обласного значення Львівської області”.

Прес-конференція за підсумками моніторингу

Контакти:
ГО “Агенція європейських інновацій”
Іван Кульчицький
050 672 07 62
kivanlviv@gmail.com

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: