Ведучи мову про діяльність юридичних клінік України в контексті правової допомоги,  варто детальніше описати соціальний компонент їх функціонування. На даний момент у вітчизняній мережі юридичної клінічної освіти налічується 35 юридичних клінік, що працюють у 20-ти регіонах. За один місяць кожна клініка приймає у середньому 50-60 клієнтів, що становить понад 1700 чоловік на місяць і понад 20 000 у рік в Україні у цілому.  З одного боку – всім цим людям надана безкоштовна допомога, а з іншого – за весь час діяльності юридичних клінік їх фінансування на 90% здійснювалося з донорських структур. І це змушує замислитись…. За час роботи, який пройшов з моменту заснування першої юридичної клініки у нашій державі, програмою "Верховенство права" МФ "Відродження" та Асоціацією юридичних клінік України була сформована нормативна база, спрямована на забезпечення та уніфікацію їх функціонування.  Такими документами стали Стандарти юридичних клінік України, Типові положення про юридичну клініку, Етичний кодекс діяльності юридичних клінік. Разом з тим, на державному рівні юридичні клініки в Україні знаходяться за сферою правового регулювання і, очевидно, що цей факт далеко не сприяє їх належній діяльності. Але це реально змінити, у тому числі і через включення їх до системи суб’єктів, які надають правову допомогу. Певна річ, таке включення має бути обґрунтоване і всі можливі побоювання щодо такого нового суб’єкта повинні бути попереджені. Поговоримо про це детальніше. Перше питання – чи здатні юридичні клініки надавати якісну допомогу? Тому спочатку дамо визначення. Юридична клініка (з англ.: "legal clinic…") –– це формування у вигляді навчально-практичного центру, який створюється і функціонує на базі вищого навчального закладу (ІІІ та ІV рівня акредитації, що здійснює підготовку спеціалістів за напрямками "Правознавство", "Право і правоохоронна діяльність"), за ініціативою ВНЗ, чи громадської організації у спільній діяльності з ВНЗ, до складу якого входять викладачі та студенти старших курсів (3-5 року навчання), а метою його діяльності є здійснення науково-дослідницької і навчально-методичної діяльності щодо розширення правосвідомості й вдосконалення механізмів отримання навиків правозастосування студентами-правниками при їх підготовці, та правозахисної і правоосвітньої (правопросвітньої) діяльності для соціально-вразливих,-незахищених верств населення, шляхом налагодження механізму навчально-практичної роботи студентів-правників, залучених до діяльності центру за окресленими напрямами. Дійсно, консультантами тут виступають студенти. Кожна юридична клініка сама визначає, яких студентів вона буде залучати до роботи. Попри це, у кожній клініці обов’язковим елементом консультування є контроль, який здійснюють дипломовані юристи. Жоден консультант не може надавати консультацію без погодження зі своїм куратором (викладачем-практиком). Як правило на одного куратора може припадати до 10 консультантів, що загалом становить 5 робочих груп, оскільки консультанти працюють парами. У місяць таким чином може бути до 20 справ для контролю. Може здатися що це багато. Однак мова йде про перевірку та контроль за вже підготовленими консультаціями, а не їх розробку. Про якість наданих консультацій можуть свідчити також успішно вирішені справи, яких в арсеналі кожної клініки знайдеться не один десяток. Деякі юридичні клініки, як от клініка Національного університету кораблебудування ім. адм. Макарова у м. Миколаїв, сьогодні виходять на рівень оформлення документів до Європейського суду з прав людини, що також є свідченням відповідного рівня знань. Друге питання – наскільки витратне фінансування юридичних клінік? Робота консультантів у клініці не оплачується, хоча вони працюють чітко встановлений термін і несуть визначені обов’язки. І хоча студенти-консультанти працюють на волонтерських засадах, від цього навряд чи варто відмовлятися, оскільки юридична клініка не прибуткова структура – а навчально-практична лабораторія. Таким чином, оплаті підлягає лише діяльність кураторів, яка в ідеалі має фінансуватися за рахунок самого вищого навчального закладу. Таким чином, порівняно з іншими формами правової допомоги, юридична клініка є однією з найменш ресурсоємних. Можливо саме тому вона і діє уже сьогодні, не очікуючи прямої чи опосередкованої допомоги від держави. Усі ж негативи, які часто приписують юридичним клінікам, насправді не відповідають реаліям й не несуть жодної небезпеки. Більше того, юридична клініка –  незамінний плацдарм підготовки покоління нових юристів. Юнаки і дівчата – які пройшли школу юридичної клініки ніколи не будуть дивитися на свого клієнта лише як на джерело поповнення власних гаманців. Для них це буде найперше людина, і саме у цих юристах знайде відродження старий принцип, що право – це мистецтво добра та справедливості. І що не менш важливо – весь цей процес йде нерозривно з завданнями й потребами роботи в такій важливій галузі, як забезпечення та захист прав вразливих соціальних верств та груп громадян. Зрозуміло, що проблема надання правової допомоги у нашій державі не може бути вирішена лише юридичними клініками. Так само, як не може бути вирішена іншим одноосібним суб’єктом – як то державний адвокат, спеціаліст в галузі права та ін.. Чим більше суб’єктів, за чітких й загальновизначених умов, братиме участь у даній сфері діяльності – тим краще і якісніше буде забезпечено цей процес. А при повноцінній підтримці з боку держави даної системи, конкуренція допускається в частині якості роботи усіх залучених до неї, де кожен з них займе свою нішу, відповідно до компетенції. Юридична допомога повинна бути загальнодоступною для визначених груп громадян й забезпеченою кожному, хто її потребує.   Середньостатистичні дані щодо функціонування та діяльності юридичних клінік України 2005 рік   Загальна кількість юридичних клінік в Україні - 35 – дані Асоціації юридичних клінік України Загальна кількість викладачів залучених до юридичної клінічної програми  - 137 Загальна кількість інших спеціалістів залучених до юридичної клінічної програми (фахівці в галузі права, психологи, інші)  22 Загальна кількість студентів залучених до юридичної клінічної програми  - 1072 Кількість безпосередніх студентів-консультантів юридичних клінік - 406 Студентів на одну юридичну клініку - ≈ 25 — 30 Загальна кількість прийнятих громадян юридичними клініками України за 2005 навчальний рік (10 міс.) - ≈ 9 500 Кількість прийнятих громадян однією юридичною клініко, за 1 рік. -   ≈250 — 300 Кількість прийнятих громадян однією юридичною клініко, за 1 міс. - ≈ 25 — 30 Справ на одного студента клініки, за 1 міс. - ≈ 7 — 15 Загальна кількість викладачів - ≈ 60 – 70 Викладачів на одну юридичну клініку - ≈ 3-4 Співвідношення викладачів і студентів - 1 : [7-8] Фінансування з бюджетних, місцевих джерел (в т. ч. ВНЗ) - 10 % Фінансування з боку благодійних, донорських структур - 90 % Юридичні клініки при ВНЗ - 100 % Юридичні клініки у співвідношенні: Юридична клініка інтегромана у структуру ВНЗ (НПЛ, НПЦ ін. форми) / Юридична клініка в формі правозахисної (правопросвітницької) організації за глибокої співпраці з ВНЗ 85% / 15% Статус голови юридичної клініки (викладач — студент) - 85% : 15% Внутрішньо програмні документи юридичних клінік (Правила, Положення ін. документи) - 100% Використання загально-мережевих документів юридичної клінічної програми (Стандарти, типові документи затверджені АЮКУ) - 100% Наявність певних – додаткових видів спеціалізації, діяльності - 25 % від усієї кі-ті ЮКУ Ведення прийому громадян юридичними клініками - 100 % Здійснення представництва у суді юридичними клінками - 100% Класифакація, співідношення вчинення правових дій юридичними клініками у 2005 році: консультування громадян; підготовка правових та інших документів; представлення інтересів громадян у суді  та інших органах/ -                        → 100% з усіх звернень → 45-50% з усіх звернень → 10-15% з усіх зверень Навчально-методичне забезпечення юридичних клінік: наявність спецкурсу, навчальної дисципліни для підготовки роботи в юридичній клініці власні напрацювання юридичної клініки використання юридичної клініки як бази проходження виробничої практики -   → 75% → 75% → 25% Використання інтерактивних методів навчання роботи в юридичній клініці - 50 % з тих що мають спецкурси Співпраця з органми виконавчої та місцевої влади - 65% Виконання інших державних (недержавних) програм - 65% Співпраця з іншими профільними організаціями - 25%

Ведучи мову про діяльність юридичних клінік України в контексті правової допомоги,  варто детальніше описати соціальний компонент їх функціонування. На даний момент у вітчизняній мережі юридичної клінічної освіти налічується 35 юридичних клінік, що працюють у 20-ти регіонах. За один місяць кожна клініка приймає у середньому 50-60 клієнтів, що становить понад 1700 чоловік на місяць і понад 20 000 у рік в Україні у цілому.  З одного боку – всім цим людям надана безкоштовна допомога, а з іншого – за весь час діяльності юридичних клінік їх фінансування на 90% здійснювалося з донорських структур. І це змушує замислитись….

За час роботи, який пройшов з моменту заснування першої юридичної клініки у нашій державі, програмою “Верховенство права” МФ “Відродження” та Асоціацією юридичних клінік України була сформована нормативна база, спрямована на забезпечення та уніфікацію їх функціонування.  Такими документами стали Стандарти юридичних клінік України, Типові положення про юридичну клініку, Етичний кодекс діяльності юридичних клінік. Разом з тим, на державному рівні юридичні клініки в Україні знаходяться за сферою правового регулювання і, очевидно, що цей факт далеко не сприяє їх належній діяльності. Але це реально змінити, у тому числі і через включення їх до системи суб’єктів, які надають правову допомогу. Певна річ, таке включення має бути обґрунтоване і всі можливі побоювання щодо такого нового суб’єкта повинні бути попереджені. Поговоримо про це детальніше.

Перше питання – чи здатні юридичні клініки надавати якісну допомогу? Тому спочатку дамо визначення. Юридична клініка (з англ.: “legal clinic…”) –– це формування у вигляді навчально-практичного центру, який створюється і функціонує на базі вищого навчального закладу (ІІІ та ІV рівня акредитації, що здійснює підготовку спеціалістів за напрямками “Правознавство”, “Право і правоохоронна діяльність”), за ініціативою ВНЗ, чи громадської організації у спільній діяльності з ВНЗ, до складу якого входять викладачі та студенти старших курсів (3-5 року навчання), а метою його діяльності є здійснення науково-дослідницької і навчально-методичної діяльності щодо розширення правосвідомості й вдосконалення механізмів отримання навиків правозастосування студентами-правниками при їх підготовці, та правозахисної і правоосвітньої (правопросвітньої) діяльності для соціально-вразливих,-незахищених верств населення, шляхом налагодження механізму навчально-практичної роботи студентів-правників, залучених до діяльності центру за окресленими напрямами. Дійсно, консультантами тут виступають студенти. Кожна юридична клініка сама визначає, яких студентів вона буде залучати до роботи. Попри це, у кожній клініці обов’язковим елементом консультування є контроль, який здійснюють дипломовані юристи. Жоден консультант не може надавати консультацію без погодження зі своїм куратором (викладачем-практиком). Як правило на одного куратора може припадати до 10 консультантів, що загалом становить 5 робочих груп, оскільки консультанти працюють парами. У місяць таким чином може бути до 20 справ для контролю. Може здатися що це багато. Однак мова йде про перевірку та контроль за вже підготовленими консультаціями, а не їх розробку. Про якість наданих консультацій можуть свідчити також успішно вирішені справи, яких в арсеналі кожної клініки знайдеться не один десяток. Деякі юридичні клініки, як от клініка Національного університету кораблебудування ім. адм. Макарова у м. Миколаїв, сьогодні виходять на рівень оформлення документів до Європейського суду з прав людини, що також є свідченням відповідного рівня знань.

Друге питання – наскільки витратне фінансування юридичних клінік? Робота консультантів у клініці не оплачується, хоча вони працюють чітко встановлений термін і несуть визначені обов’язки. І хоча студенти-консультанти працюють на волонтерських засадах, від цього навряд чи варто відмовлятися, оскільки юридична клініка не прибуткова структура – а навчально-практична лабораторія. Таким чином, оплаті підлягає лише діяльність кураторів, яка в ідеалі має фінансуватися за рахунок самого вищого навчального закладу. Таким чином, порівняно з іншими формами правової допомоги, юридична клініка є однією з найменш ресурсоємних. Можливо саме тому вона і діє уже сьогодні, не очікуючи прямої чи опосередкованої допомоги від держави. Усі ж негативи, які часто приписують юридичним клінікам, насправді не відповідають реаліям й не несуть жодної небезпеки. Більше того, юридична клініка –  незамінний плацдарм підготовки покоління нових юристів. Юнаки і дівчата – які пройшли школу юридичної клініки ніколи не будуть дивитися на свого клієнта лише як на джерело поповнення власних гаманців. Для них це буде найперше людина, і саме у цих юристах знайде відродження старий принцип, що право – це мистецтво добра та справедливості. І що не менш важливо – весь цей процес йде нерозривно з завданнями й потребами роботи в такій важливій галузі, як забезпечення та захист прав вразливих соціальних верств та груп громадян.

Зрозуміло, що проблема надання правової допомоги у нашій державі не може бути вирішена лише юридичними клініками. Так само, як не може бути вирішена іншим одноосібним суб’єктом – як то державний адвокат, спеціаліст в галузі права та ін.. Чим більше суб’єктів, за чітких й загальновизначених умов, братиме участь у даній сфері діяльності – тим краще і якісніше буде забезпечено цей процес. А при повноцінній підтримці з боку держави даної системи, конкуренція допускається в частині якості роботи усіх залучених до неї, де кожен з них займе свою нішу, відповідно до компетенції. Юридична допомога повинна бути загальнодоступною для визначених груп громадян й забезпеченою кожному, хто її потребує.

	Середньостатистичні дані щодо функціонування та діяльності юридичних клінік України 2005 рік
	Загальна кількість юридичних клінік в Україні		–		35 – дані Асоціації юридичних клінік України
	Загальна кількість викладачів залучених до юридичної клінічної програми		–		137
	Загальна кількість інших спеціалістів залучених до юридичної клінічної програми (фахівці в галузі права, психологи, інші)				22
	Загальна кількість студентів залучених до юридичної клінічної програми		–		1072
	Кількість безпосередніх студентів-консультантів юридичних клінік		–		406
	Студентів на одну юридичну клініку		–		≈ 25 — 30
	Загальна кількість прийнятих громадян юридичними клініками України за 2005 навчальний рік (10 міс.)		–		≈ 9 500
	Кількість прийнятих громадян однією юридичною клініко, за 1 рік.		–		≈250 — 300
	Кількість прийнятих громадян однією юридичною клініко, за 1 міс.		–		≈ 25 — 30
	Справ на одного студента клініки, за 1 міс.		–		≈ 7 — 15
	Загальна кількість викладачів		–		≈ 60 – 70
	Викладачів на одну юридичну клініку		–		≈ 3-4
	Співвідношення викладачів і студентів		–		1 : [7-8]
	Фінансування з бюджетних, місцевих джерел (в т. ч. ВНЗ)		–		10 %
	Фінансування з боку благодійних, донорських структур		–		90 %
	Юридичні клініки при ВНЗ		–		100 %
	Юридичні клініки у співвідношенні: Юридична клініка інтегромана у структуру ВНЗ (НПЛ, НПЦ ін. форми) / Юридична клініка в формі правозахисної (правопросвітницької) організації за глибокої співпраці з ВНЗ				85% / 15%
	Статус голови юридичної клініки (викладач — студент)		–		85% : 15%
	Внутрішньо програмні документи юридичних клінік (Правила, Положення ін. документи)		–		100%
	Використання загально-мережевих документів юридичної клінічної програми (Стандарти, типові документи затверджені АЮКУ)		–		100%
	Наявність певних – додаткових видів спеціалізації, діяльності		–		25 % від усієї кі-ті ЮКУ
	Ведення прийому громадян юридичними клініками		–		100 %
	Здійснення представництва у суді юридичними клінками		–		100%
	Класифакація, співідношення вчинення правових дій юридичними клініками у 2005 році: консультування громадян; підготовка правових та інших документів; представлення інтересів громадян у суді  та інших органах/		–		→ 100% з усіх звернень → 45-50% з усіх звернень → 10-15% з усіх зверень
	Навчально-методичне забезпечення юридичних клінік: наявність спецкурсу, навчальної дисципліни для підготовки роботи в юридичній клініці власні напрацювання юридичної клініки використання юридичної клініки як бази проходження виробничої практики		–		→ 75% → 75% → 25%
	Використання інтерактивних методів навчання роботи в юридичній клініці		–		50 % з тих що мають спецкурси
	Співпраця з органми виконавчої та місцевої влади		–		65%
	Виконання інших державних (недержавних) програм		–		65%
	Співпраця з іншими профільними організаціями		–		25%

			Олена Заплотинська, менеджер програми “Верховенство права” тел: +380 (44) 461 95 00 | факс: +380 (44) 486 01 66 eлектронна пошта: zaplotynska@irf.kiev.ua офіс: м. Київ, пров. Бехтерєвський, 13-a, кім. 13