«Навіть усвідомлення себе українцем – вже є ненасильницьким спротивом в окупації. В цьому ми переконалися під час роботи над документальним фільмом «Люди кольору свободи», – говорить сценаристка та продюсерка фільму Анна Слюсаренко.
Стрічка «Люди кольору свободи» розповідає про ненасильницький спротив українського населення російській агресії на окупованих територіях, боротьбу за свободу і охоплює період з 2014 року і дотепер. Над створенням фільму творча група «ТУТЕШНІ» працювала впродовж останнього року.
Фільм створюється за сприяння Сил спеціальних операцій ЗСУ, за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Ненасильницький спротив з’являється там, де людина не має змоги взяти до рук зброю, але в неї лишається тільки воля, уява і власна позиція – утверджувати Україну там, де режим російської окупації, триколор, а все українське нищиться. У фільмі – історії людей, які чинили спротив в Криму, Донецьку, Луганську, Новоазовську, Мелітополі, Херсоні, розповіді організаторів таких рухів ненасильницького спротиву, як «Жовта стрічка» та «Зла Мавка», свідчення тих, хто досі перебуває в окупованих містах, але знаходить в собі мужність малювати жовто-сині прапори, розвішувати стрічки, плакати з українською символікою, зберігати українські традиції та навіть вчити української мови інших.
Режисерка фільму Людмила Мельник розповідає: «Коли ми розробляли знімальний сценарний план фільму, кого знімати, ми розуміли, що окрім людей, які зараз знаходяться не в окупації, але можуть розповісти про свій спротив, який вони чинили, обов’язково мають бути люди, які і зараз в окупації. І щоб розповісти про спротив так, щоб щось розповісти і показати, але не наразити людей на небезпеку, вигадали таку річ. Розробили опитувальник для людей на окупованих територіях, розіслали його через надійні канали, і попросили бодай записати голосові з відповідями про те, яким є їхнє місто зараз, чому вони не виїжджають, як і чому долучаються до ненасильницького спротиву у своїх містах чи селах. Ми отримали певну кількість голосових відповідей, серед який є свідчення з Донецька, Севастополя, Генічеська, за що дуже вдячні цим людям, які не побоялися і відповіли на питання. І нехай ми не побачимо їхніх облич у фільмі і не почуємо справжніх голосів, аби вберегти їх від можливого переслідування росіян, але ми дізнаємось, що на окупованих територіях є люди, які щодня нагадують окупантам про те, що вони – на українській землі».
Ідея фільму – нагадати, що ми повинні пам’ятати про наших людей на тимчасово окупованих росією територіях і маємо за них боротись. Ми щиро сподіваємось, що голоси українців з окупації почують як в Україні, так і поза її межами.
Фото надані командою “Тутешні”
