Ми, у Міжнародному фонді «Відродження», переконані, що усі винуватці воєнних злочинів росії проти України мають бути притягнені до відповідальності. У 2022 році Фонд визначив цю тему як один зі своїх ключових пріоритетів. А вперше ця тема постала на порядку денному ще у 2014.
«Я був першою особою, яка підписала подання до Міжнародного кримінального суду щодо злочинів на Майдані, – розповідає Роман Романов, директор програми «Права людини і правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження». – Коли почалася окупація Криму і війна на Донбасі, десятки матеріалів готувалися за нашої підтримки. Але тоді великого інтересу у світі до теми міжнародних злочинів в Україні не було взагалі. Системно саме ми працювали над цими питаннями з 2014-го року, а у 2022 нам довелося лише розширити формат. Але для нас це не було чимось новим, як для багатьох інших організацій».
У 2023 ми продовжуємо активно працювати над питаннями юридичної відповідальності за воєнні злочини. Ми підтримуємо правозахисні організації, що документують наслідки воєнних злочинів та порушень прав людини, допомагаємо шукати спільні знаменники та випрацювати спільні принципи для усіх громадських організацій у цих сферах, просуваємо важливі повідомлення на міжнародних майданчиках. Ми концентруємо свої зусилля на тому, щоб захистити потерпілих, знайти способи, щоб зменшити страждання жертв війни та досягнути справедливості.
Попри те, що війна сама по собі може може бути порушенням усіх мислимих правил, на юридичному рівні існують так звані закони і звичаї війни. І наші партнери мають десятки тисяч свідчень їх порушення в ході агресивної війни Росії проти України.
«Війна завжди на перше місце висуває емоції. Роль юристів полягає в тому, щоб емоційні чинники не превалювали. Боротьба на рівні емоцій далеко не завжди має результатом наслідки, яких люди очікують, – говорить Роман Романов. – Дуже важливо навіть в ситуації, коли, здається, порушуються усі правила, шукати підходи, які можна перетворити на можливості, навіть якщо вони дуже обмежені, які ті що передбачають міжнародне гуманітарне право та міжнародне кримінальне право».
Про те, як Фонд працює над питаннями відповідальності за міжнародні злочини, яких результатів вже досягнуто і що чекає нас попереду читайте у цьому матеріалі.
***
Робота з партнерськими організаціями
Як донорська організація, Фонд щороку надає десятки грантів, що стосуються теми юридичної відповідальності росії за воєнні злочини. При цьому ми не формуємо конкретні запити до організацій, а лише оголошуємо напрямки, в межах яких правозахисники пропонують свої ідеї проєктів. «Я проти того, щоб донори керували процесами для громадських організацій. Ми працюємо з професійними середовищами. Це дуже специфічна тема, яка вимагає досвіду і знань», – каже Роман Романов.
Медійна Ініціатива за Права Людини (МІПЛ) займається документуванням катувань, які вчиняють росіяни, як щодо військовополонених, так і щодо цивільних. Зараз МІПЛ активно впроваджує різні ініціативи, спрямовані на підтримку сімей військовополонених та на вивчення ситуації щодо полонених та зниклих військовослужбовців. Важливі дані, зібрані в процесі спілкування з родинами, також використовуються при створенні журналістських розслідувань та кейсів щодо неналежного поводження з військовополоненими.
Їх спільна з Фондом діяльність включає три складові: інформаційно-аналітичну, комунікаційну та юридичну. Інформаційно-аналітична частина охоплює підготовку матеріалів про затримання, утримання та звільнення військовополонених й колишніх військовослужбовців, журналістські розслідування, опитування для документування воєнних злочинів, а також дослідження умов утримання в полоні. Комунікаційна частина включає підтримку контактів з родинами військовополонених, координацію дій та організацію зустрічей з різними структурами. Юридична складова передбачає супровід справ військовополонених до міжнародних інстанцій, підготовку подань до Комітету ООН проти катувань та надання юридичних консультацій родинам військовополонених.
Громадська організація «Екологія. Право. Людина» займається темою злочинів проти довкілля. Експерти організації переконані: те, що росіяни роблять з українським довкіллям можна назвати екоцидом – свідомим масовим знищенням природних ресурсів, щоб влаштувати екологічну катастрофу. Експерти організації досліджують злочини росіян проти довкілля, аналізують їх і пояснюють системність їх характеру. Їх амбітна ціль – зробити так, щоб поняття «екоциду» з часом з’явилося у Римському статуті, і в майбутньому це би стримувало держави чинити подібні злочини.
Українська правова дорадча група (ULAG) ставить собі за мету допомогти постраждалим та уцілілим від найтяжчих злочинів в Україні та світі, відновити свої права, а також притягнути винних до відповідальності. ULAG збирає докази про злочини росії, в тому числі й сексуальне насильство, досліджує ставлення українців до питань, пов’язаних з правосуддям та відповідальністю за злочини в умовах війни. На міжнародних майданчиках експерти розповідають про свої напрацювання та факти міжнародних злочинів, а в межах України їхні дослідження лягають в основу численних проєктів щодо посилення спроможності правової системи України задля захисту та відновлення прав постраждалих.
Аналітики Thuth Hounds документують російські воєнні злочини, використовуючи різноманітні OSINT-технології. Зібрані матеріали вони передають і в Офіс Генерального Прокурора України, і в Міжнародний Кримінальний суд. Крім цього, організація активно ділиться досвідом з іншими експертами, що займаються документуванням, а також навчають українські органи досудового розслідування працювати з цими інструментами. Наприклад, у співпраці з Фондом, Thuth Hounds аналізує різні OSINT- інструменти на предмет їх можливостей та ефективності використання для документування воєнних злочинів, а також розробляють спеціалізовану мапу та компендіум (короткий збірник) таких інструментів для прокурорів, слідчих та неурядових експертів.
Крім міжнародного рівня, Фонд також допомагає національним розслідуванням, адже більшість справ про злочини війни розглядатимуться в українських судах. За підтримки Фонду, Just Group працює з департаментом воєнних злочинів Офісу Генерального Прокурора для розвитку національної спроможності по роботі з воєнними злочинами. Вони допомагають розробляти стандарти розслідувань таких злочинів, а ми також підтримуємо навчання для прокурорів та слідчих, які займаються розслідуваннями.
***
Найбільша адвокаційна перемога
Регіональний центр прав людини (РЦПЛ) є одним з давніх та системних партнерів Фонду. Зараз це також одна з організацій, що активно комунікує з Міжнародним Кримінальним Судом у Гаазі (МКС). Фактично, РЦПЛ був першим, хто системно документував та поширював інформацію про міжнародні злочини щодо дітей. Відповідні матеріали були направлені і до Міжнародного Кримінального Суду. Римський статут Міжнародного Кримінального суду передбачає, що зацікавлені сторони, в тому числі громадські організації, можуть передавати інформацію. Завдяки цьому РЦПЛ самостійно або спільно з міжнародними організаціями регулярно подає інформацію до МКС. Експерти готують глибокий юридичний аналіз фактів порушень з висновками та пропозиціями.
Складно сказати чи був внесок РЦПЛ визначальним, але точно вагомим у тому, що саме інформація про депортацію українських дітей запустила маховик притягнення винних до відповідальності. Ордер МКС на арешт президента росії та російської уповноваженої з прав дитини, розвіяв сумнів в тому, що відповідальність найвищого керівництва країни за міжнародні злочини можлива і реальна.
І хоча путін поки не постав перед судом, географія його безпечного пересування одночасну звузилася на 123 країни. «Якби мене запитали, який був найбільший адвокаційний успіх за останній рік, то я б сказав, що це відсутність путіна на саміті БРІКС в ПАР. Я думаю, що він дуже багато би віддав, щоб стояти серед лідерів країн, яких прагне мати у близькому колі і він цього не зміг зробити саме через ордер на арешт від МКС», – розповідає Роман Романов.
Зі свого боку Фонд допомагає РЦПЛ адвокатувати на міжнародному рівні питання юридичної відповідальності росії за насильницьке вивезення дітей, а також шукати способи, як міг би працювати механізм повернення цих дітей в Україну. Наприклад, під час Генасамблеї ООН у Нью-Йорку один із заходів був присвячений саме цій темі. Однією з ключових спікерок на заході була експертка РЦПЛ Катерина Рашевська, а організаторами – Фундація Відкритого Суспільства та фонд «Відродження».
***
Роль Фонду у формуванні єдиного голосу
Фонд не лише надає підтримку іншим організаціям, але й сам активно працює у цій сфері. Ми сприяємо формуванню спільних позицій широкого кола партнерів як всередині України, так і закордоном.
Зараз в Україні працює дві великі правозахисні коаліції («Україна. П’ята ранку» та «Трибунал для путіна»), а також багато менших організацій, що ставлять за мету досягнення справедливості щодо жертв міжнародних злочинів та притягнення винних до відповідальності. Ми прагнемо налагодити діалог між ними, допомагаємо долати сегментованість громадянського сусупільства. У світі прагнуть чути узгоджені голоси українських правозахисників з ключових питань. І Фонд допомагає ці голоси синхронізувати.
Так з’явились «Спільні керівні принципи щодо відповідальності за міжнародні злочини, вчинені в Україні», які погоджені широким колом неурядових організацій, що займаються питаннями юридичної відповідальності за міжнародні злочини. Для Фонду важливо, щоб ідеї та пропозиції, з якими виходить назовні українське громадянське суспільство, були узгодженими, професійними та реалістичними. Керівні принципи зараз доступні українською, англійською, французькою, іспанською та арабською мовами, аби експерти з різних країн розуміли український погляд на цю тему.
В розвиток Спільних керівних принципів формується серія більш детальних позиційних документів, зокрема щодо злочинів проти дітей, компенсацій, прав людини на звільнених територіях тощо. Це консолідовані висновки по найбільш важливих питаннях, що турбують українських правозахисників. Документи містять опис ситуації, цілі та шляхи їх досягнення, питання по яких можливі компроміси і навпаки – де вони недоречні, а натомість потрібна максимальна підтримка у просуванні цих ідей.
«Ми забезпечуємо модерацію процесу і даємо простір для того, щоб всі думки були представлені, розроблені процедури, які дозволяють це робити прозоро – пояснює директор програми «Права людини і правосуддя». – Спільно з експертами громадських організацій ми формуємо теми, визначаємо координаторів, проводимо обговорення. Пізніше ми це все узагальнюємо у вигляді позиційного документа, збираємо зворотній зв’язок, враховуємо всі правки та доповнення. Інколи потрібно зайти на друге чи третє коло. Ми працюємо доти, доки не досягаємо рішення, що з такий документ є справді консолідуючим»
Існує також закрита база знань, де завантажені усі обговорення, резюме зустрічей, різноманітні тематичні матеріали. Доступ до бази знань мають лише ті організації, що підтримали Спільні керівні принципи.
***
Міжнародні партнерства заради України
Коли виникають потреби, Фонд докладає зусиль, щоб посилювати міжнародну адвокацію певних запитів та можливих рішень. Активно в цю роботу включається і Фундація Відкритого Суспільства, наша материнська організація. Спільно розробляються комунікаційні кампанії, надається допомога в організації та проведенні заходів на міжнародних майданчиках ООН, ОБСЄ, Ради Європи тощо. Також Фундація Відкритого Суспільства спільно з «Відродженням» допомагає налагоджувати партнерства між українськими та міжнародними правозахисними організаціями, що мають досвід у документуванні воєнних злочинів та захисті постраждалих. Подекуди співпраця переростає в спільні проєкти.
Наприклад, завдяки поєднанню зусиль Українського Центру Охорони Здоров’я та міжнародної організації «Лікарі за права людини» вдалося створити мапу нападів на українські лікарні, а також спеціалізований англомовний сайт з інформацією, яку зібрали українські експерти.
Схожим чином працюють між собою Всесвітня організація проти тортур з українськими ZMINA та Медійною ініціативою за права людини, Європейський центр конституційних права і прав людини – з Українською Правовою Консультативною групою, Truth Hounds та Міжнародне партнерство за права людини тощо.
У своїй роботі Фонд прагне вибудувати впевненість в різних частинах світу, що толерувати найтяжчі злочини у тому масштабі, як вони вчинені і вчиняються в ході російської агресії проти України, – неможливо. «Чому ми зробили, наприклад, арабську версію сайту? Щоб з організаціями, які представляють жертв інших конфліктів, можна було вести змістовну розмову про принципи міжнародного правосуддя і те, що ми не вимагаємо для себе умовну “теплу ванну”, чи прагнемо створити виняткові стандарти правосуддя. Навпаки хочемо розвивати міжнародне правосуддя створювати практики, які будуть більше впливати на наміри (не)вчиняти найтяжчі злочини у майбутньому», – пояснює Роман Романов.
За його словами, йдеться про глобальні підходи до правосуддя. «Це не зовсім лобіювання і адвокація інтересів України, адже прагнення забезпечити справедливість щодо потерпілих у війнах може і має бути об’єднуючим. Міжнародне право має розвиватися і заповнювати прогалини, проте і ми маємо впевнено діяти в межах доступних правових механізмів. – говорить Роман і наголошує, – Чиниться велика несправедливість. Ми не хочемо і не можемо собі дозволити просто за нею спостерігати».
***
Що далі?
Враховуючи масштаб злочинів і триваючий характер війни, у Фонді розуміють, що встановлення справедливості щодо всіх вчинених злочинів – справа навіть не на роки, а на десятиліття. Це не означає, що не може бути проміжних та дуже швидких рішень. Проте, суспільство має усвідомлювати те, які саме кроки робляться для цього, – а їх варто визначати і не втомлюватися пояснювати, – вважає Роман Романов.
«Питання досягнення справедливості щодо жертв війни – це дуже довготермінова справа. Стандарти доказування у таких справах досить високі, важливо їх не опускати, а це вимагає об’єктивної та професійної роботи всіх складових системи правосуддя. Нажаль, є проблеми, для вирішення яких допоки відсутні будь-які легітимні механізми», – пояснює Роман.
Серед таких механізмів – повернення вивезених цивільних, зокрема й дітей, відшкодування збитків за шкоду, нанесену росіянами та багато інших. Все це складні в реалізації процеси, але вони є важливою частиною системного відновлення справедливості.
«За рахунок справедливості досягати компромісів дуже небезпечно. Коли несправедливість накопичується, вона стає джерелом нових, ще більш руйнівних конфліктів, – говорить Роман Романов. На превеликий жаль, право на цей час не може зупинити війну. Але паралельно з пошуком мирного рішення, нам необхідно думати про те, як зменшити рівень людських страждань, не допустити дегуманізації суспільства в умовах, коли ведеться жорстока і несправедлива війна. А для цих завдань міжнародне гуманітарне право та міжнародне право прав людини є визначальними».
