28-го вересня, як продовження Конференції стійкості, відбулося навчання для організацій-учасниць Лабораторії. Захід тривав протягом дня, учасники відвідали дві майстерні запрошених експертів та прогулянку-рефлексію. Ми скористалися цією можливістю, щоб розпитати представників і представниць організацій про враження не лише від події, а й від перших місяців Лабораторії загалом. Ось, що вони нам розповіли.
Які ваші враження від сьогоднішнього заходу і від Лабораторії загалом?
Віолета Гуркуш, проєктна менеджерка ГО Реабілітаційний центр «Зелений Гай»:
Ми вперше беремо участь у такому великому і масштабному проєкті. Ми бачимо, що інші організації мають досвід по 6-10 років, а ми, по факту, маємо досвід лише півтора року – ми існуємо з 24 лютого 2022 року, але зареєструвалися як організація і почали активну діяльність півтора року тому. Це – великий і довготривалий проєкт, до кінця 2025 року, ми дуже сподіваємось, що це буде для нас цікаво і корисно.
Олександр Микитюк, директор Благодійного фонду «Громадянин»:
Ми раніше брали участь у схожих проєктах, але вони були точкові – отримували гранти на створення фандрейзингової стратегії, і проведення тренінгів з проєктного менеджменту, і так далі. Але цей проєкт більш глобальний, він охоплює велику кількість запитань і сфер нашої діяльності. Враження дуже позитивні, тому що ми за цей час посилили свої знання з написання грантових заявок разом з нашими ментором та іншими профільними менторами.
Цеділіна Олена, голова ГО «Змістом»:
Це наш перший досвід в такому проєкті. На початку занурення в цей процес я вже натхненна і отримала багато необхідних знань. І ще попереду дуже багато того, чого можна навчитися. Наша менторка передає нам багато свого досвіду співпраці з організаціями. Це все дуже допомагає нам у пріоритизації нашої роботи, формулюванні тих напрямів роботи, які дійсно ми можемо осягнути, і де дійсно наша експертиза буде корисною для нашої громади. Це допомагає зрозуміти, де ми можемо бути практично корисними для громади.
Олена Галіцина, ГО «Потрібні тут»:
Ми сьогодні працювали з компонентом адвокації корисних рішень в громаді. Розбирали, що зробити, щоб адвокація була ефективною, і який кінцевий результат вона має дати. Перша частина зустрічі була присвячена налагодженню зв’язків між організаціями та органами влади І була прогулянка-рефлексія стійкості.
Сьогодні, мабуть, блок з адвокації запам’ятався найбільше. Ми зрозуміли, що не все ми можемо закрити проєктною діяльністю. Ми можемо отримати гранти і втілити в життя корисні проєкти, але все ж таки маємо робити вплив і на органи місцевого самоврядування. Не тільки тим, що ми їм приносимо в громаду грантові кошти і реалізуємо ці проєкти, а й тим, щоб вирішувати проблеми на рівні громади без донорських коштів.
Павло Медвідь, ГО «Центр допомоги переселенцям та ветеранам»:
Сьогодні були менторські навчання, вони складалися з двох етапів. Перший етап – майстерня, другий – прогулянка. Мені, мабуть, запам’яталась прогулянка і майстерня по адвокації, тому що вона проходить у практичній формі. Сьогодні мене надихнули люди з інших команд. Тому, що всі команди, які є тут — неймовірно круті. Мені також дуже сподобався Олександр Солонтай, який проводив першу майстерню. Я про нього чув раніше, але не було можливості поспілкуватися наживо.
Юрій Онищенко, ГО «Центр розвитку сучасної культури»:
Сьогодні було багато навчання, незвично для мене було те, що ми виходили на прогулянку. Тобто, сьогодні ми ходили на природу, мали щось розповідати, щось робити креативно — це було нестандартно. В мене таке було вперше: я раніше був лише на якихось невеликих заходах. Вперше зустрічаю такий формат, це запам’яталося. Дуже сподобалась перша майстерня, яку вів Олександр Солонтай. Це було дуже корисно, він розповідав про речі, з якими в нашої організації ще не було досвіду. Цікаво, і видно, що людина багато років цим займалася. Це було і особисто для мене корисно, я багато моментів для себе підкреслив.
Що нового ви дізналися і як це вплине на роботу ваших організацій?
Віолета Гуркуш, проєктна менеджерка ГО Реабілітаційний центр «Зелений Гай»:
Нам, як команді, поки ще складно уявити, як ми змінимося. Ми часто робимо все для всіх, а про себе забуваємо. Ми заповнювали заявку і там було питання, що ви для себе як організація винесете. І ми там писали, що буде більше організацій, які будуть намагатися зробити цей світ кращим. І ми розуміємо, що тут питають, що зміниться саме для нас. Тепер ми зрозуміли, що це — наш розвиток. Ми до цього щось робили маючи мінімальні ресурси, а тепер у нас буде більший доступ до інформації, до більш серйозних тем. Ми зможемо покращити свої навички, стати сильнішими і стійкішими.
Олександр Микитюк, директор Благодійного фонду «Громадянин»:
Для нас взагалі участь в цій програмі — це виклик, тому що ми — класичний благодійний фонд. Ми збираємо і надаємо цільову допомогу в конкретній проблемі. Для нас діяльність пов’язана з адвокацією, з роботою з місцевою владою і громадою є новою. Тому це для нас — масштабування, бачення нових горизонтів.
Наш проєкт до програми Лабораторії був спрямований виключно на поранених військових. І ми хочемо використати цю можливість, щоб поширити нашу діяльність на сім’ї захисників. Також — щоб масштабувати нашу діяльність і долучити нових партнерів. Наш проєкт (сподіваємося, що він відбудеться) буде спрямовано саме на об’єднанні багатьох гравців, багатьох інституцій, організацій, навколо ветерана, захисника і членів його родини.
Ми найближчим часом посилимо свою спроможність тим, що розробимо наші політики. Ми вже починаємо це робити, вже сформували запит. Також думаємо над тим, як це має бути, і очікуємо, коли до цього під’єднаються ментори. Мої колеги, які займаються іншими питаннями, теж працюють над новими підходами. Наприклад, наша комунікаційна менеджерка зараз формулює ідею комунікаційної стратегії, збирається залучити до цього ментора. Тобто, це — класна можливість для нас посилити всі свої сфери, де ми відчуваємо якісь проблеми або недостатність наших ресурсів чи знань.
Цеділіна Олена, голова ГО «Змістом»:
Я ще точно не знаю, які в нас будуть майстерні і що нас чекає в плані навчання. Але в нас вже точно є експертиза нашої менторки – Аліни Бочарнікової, та інших менторів. Я вважаю, що завдяки цій співпраці ми можемо покращити свої навички проєктної діяльності, фандрейзингу.
Конференція стійкості та ці майстерні вже дали мені певне розширення моєї експертизи, як і обмін знаннями, нетворкінг з іншими організаціями, які залучені в цей проєкт. Я вважаю, що в роботі нашої організації вже відбулися зміни. Бо я пам’ятаю той момент, коли нам проводили співбесіду на відбір в цей проєкт. Я пам’ятаю, як мені було складно відповідати на питання щодо того, на якому рівні розвитку ми зараз знаходимося. Бо в мене не було такого стратегічного бачення, розуміння нашого інституційного розвитку в довготривалій перспективі. А тепер, вже в процесі роботи з менторами і комунікації з іншими командами, це бачення поступово виробилося. Після написання і подачі грантової заявки я точно розумію, що ми просунулися вперед.
Олена Галіцина, ГО «Потрібні тут»:
Я думаю, що сьогоднішня інформація допоможе нашій організації обрати новий вектор діяльності. І масштабувати нашу діяльність. Ми молода організація, ми активно працюємо, десь півтора року, але маємо великі проєкти. Думаємо, що у нас є ресурс, людський і інтелектуальний, для того, щоб обрати новий вектор роботи, роботу з органами місцевого самоврядування. Ми зробили висновок, що нам треба йти у напрямках розвитку громад.
Павло Медвідь, ГО «Центр допомоги переселенцям та ветеранам»:
По-перше — це нові практичні навички у використанні того, про що я раніше знав теоретично. Як, наприклад, з адвокацією — читав і бачив щось про це, але не міг використовувати. А практичні завдання, які сьогодні надали ментори, допоможуть це зробити. Раніше наша організація взагалі не займалася адвокацією. Зараз ми будемо, думаю, більш поширювати цю тему в своїй організації і проходити навчання. Я думаю, і колектив піде навчатися, тому що ніхто з нас раніше не використовував цей інструмент. Таким чином, стійкість посилиться через навчання і спроможність нашої команди.
Юрій Онищенко, ГО «Центр розвитку сучасної культури»:
Я, мабуть, для себе більше зрозумів, які мають бути кроки в майбутньому для розвитку нашої організації. Тобто, взагалі за кілька цих днів я почав бачити ширші горизонти: як ми будемо виходити на всеукраїнський рівень. А з часом, можливо – на міжнародний. Я раніше не задумувався над цими речами, а зараз точно бачу, що треба розширюватися, виходити за локальний рівень. Загалом, ця подія і перші місяці навчання дали мені не лише знання, а й натхнення розвиватися.