Матеріал: EUProstir
Чи є у вашому середовищі люди, які уперто і послідовно заперечують існування коронавірусу? Вони можуть казати, до прикладу, таке: “Це просто грип і нічого більше”, або “Це все масони… 5G…всесвітня змова”. Статистика та довколишні реалії останніх місяців не здатні зламати їхні “залізні аргументи”. Можливо, такі є серед ваших друзів і навіть рідних?
“Спалах: інформація, яка допоможе пережити пандемію” — це 19 історій про COVID-19, які науково-популярне медіа “Куншт” створює в різних форматах — лонгріди, короткі замітки, блоги науковців, інтерв’ю, флеш-картки з короткою інформацією про вірус, подкасти. А скоро навіть вийде відео в цій серії. Місія історій — через науку, факти та логіку руйнувати міфи довкола коронавірусу. Доки не створено вакцини, єдине, що нас може врятувати — це достовірна інформація — переконані автори циклу матеріалів.
Чому фейки небезпечні для життя
Авторка ілюстрації: Каталіна Маєвська
Дослідники з Бангладеш, Австралії, Таїланду і Японії проаналізували понад 2000 повідомлень, які містили стигму, плітки й теорії змови про коронавірус, охопивши 87 країн світу. Коли вони дослідили звіти про наслідки поширення оманливих порад для лікування COVID-19, виявилося, що через дезінформацію померло приблизно 800 людей і майже 6000 людей потрапили до лікарні. Тож мета окремої рубрики про COVID-19 — культивувати критичне мислення та стійкість до маніпуляцій в медіа щодо теми пандемії. Так організатори проєкту пояснюють його актуальність у наші часи.
Проєкт “Спалах: інформація, яка допоможе пережити пандемію” реалізується командою “Куншт” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” та Європейського Союзу — в рамках гуманітарної програми “Людяність та взаємодопомога“.
“Коли почався карантин, ми бачили певну тривожність і паніку, — пояснює важливість проєкту Кирило Бескоровайний, засновник та партнер “Куншт”. — По-перше, тому що всі переживають за своє життя, за життя близьких людей. Тому актуальність цієї теми зростає в рази, оскільки наші інстинкти самозбереження допомагають нам на це реагувати з більшою увагою.
До того ж науковці, лікарі всього світу, Всесвітня організація охорони здоров’я не квапляться з висновками, адже швидкі висновки можуть призвести до поганих наслідків, тому були деякі непевності. Навіть якщо ви згадаєте, коли почався карантин, були непевності: вдягати маску чи ні, вона допомагає чи ні, були питання щодо того, яким чином можна заразитися вірусом, чи він розповсюджується аерозольним шляхом чи ні. Потрібен час на те, щоб усе це з’ясувати.
З цього приводу був певний вакуум, хоча й було багато матеріалів, але наукоємних — набагато менше, або ж вони постійно оновлювалися, тому це все створювало дуже родючний ґрунт для фейкових новин, для якихось повідомлень у вайбер-групах, навіть я такі отримував. Наприклад, “затримайте дихання на десять секунд, і якщо ви не прокашляєтеся — значить ви не хворі”, тобто якісь абсолютно абсурдні речі, але з якими теж потрібно працювати. Навіть ВООЗ писала про поширені міфи і розповідала, чому часником не лікуються.
Але вся ця паніка, яку ми бачили з історії у Нових Санжарах, спричинена або відсутністю інформації, або недостовірністю інформації, або страхом і нашими емоціями. І щоб з усім цим боротися, єдине, що ми можемо протиставити, навіть раніше, ніж буде розроблена вакцина, — це коректну наукоємну, достовірну інформацію”.
Авторка ілюстрації: Каталіна Маєвська
На думку Кирила, важливо, по-перше, створювати такий інформативний контент, по-друге, показувати приклад іншим медіа, оскільки команда “Куншт” дуже скрупульозно ставиться до цих матеріалів — над ними працюють науковці, наукові редактори, ціла величезна команда. Кожен “проганяє” матеріал, щоб все було коректно з точки зору науки, та і щоб було цікаво.
Примітно, що у створених в межах проєкту матеріалах автори “Куншт” намагалися говорити про різні аспекти COVID-19.
“Ми спілкувалися зі Світланою Ройз, дитячою психологинею, щоб допомогти батькам краще зрозуміти, як готувати дітей до нових умов в школі, як з ними говорити про коронавірус, — говорить Кирило. — Ми спілкувалися про перехресний імунітет з українським вченим Ростиславом Білим, група якого досліджувала антитіла до вірусу MERS. Було інтерв’ю з Андрієм Александріним, який очолює Національну експертну групу з інфекційного контролю та громадську організацію “Інфекційний контроль в Україні” — про колективний імунітет. Ми готували матеріали про те, як працюють тести і чи є сенс їх робити. І про вакцини — це теж базова інформація, важлива для того, щоб побороти ці страхи і антивакцинаторські настрої, які також поширюються псевдокампаніями. Це і блог Наталії Атамась про вологі ринки, щоб зрозуміти, як ці віруси утворюються, як вони мутують, яким чином вони можуть заражати людей і розповсюджуватися.
Ми також робили інтерактивні картки у співпраці з ресурсом coronafakes.com. Тобто це дуже багато різнобічних матеріалів. Знову ж таки, ми хотіли висвітлити цю тему з різних боків, заповнити якісь прогалини, які на хайпі не заповнюють, і говорити з точки зору науки”.
“Спалах”: аудиторія проєкту
Авторка ілюстрації: Каталіна Маєвська
Організатори пояснюють, що передусім проєкт про те, щоб культивувати критичне мислення — читати між рядків, надихнутися на те, щоб критично сприймати інформацію в інтернеті, в інших медіа, також опанувати базову інформацію з вірусології і пов’язаний з нею психологічний аспект.
До прикладу, як розмовляти з батьками чи з дітьми на ці теми, чи про contact tracing apps (з англ./укр. додатки для відстеження контактів), що є у багатьох країнах світу, і в тому числі запустили “Дію” в Україні і яким чином поводити себе з ними тощо. Тобто головна мета — це дати фундамент, основу, заповнити цей вакуум, аби його не заповнили фейки.
Проєкт спрямований на аудиторію “Куншт”, а також на свідому аудиторію журналістів, які читають видання, представників громадських організацій, лідерів думок — для того, щоб вони це транслювали далі — на свої компанії, своїх співробітників, свої аудиторії (якщо це блогери чи медіа), щоб поширювали інформацію у своїх сім’ях, і розказували про ці речі. Тому й створюються різні формати — аби охопити якомога ширшу аудиторію.
Інформація поширюється на kunsht.com.ua, її можна знайти за рубрикою “Спалах”, а також в соцмережах. Крім того, матеріали виходять у формі подкастів, деякі з них в подкасті “Буде тобі наука”, який можна знайти на всіх платформах, де ви слухаєте подкасти — Apple, Google, Spotify та інші, в тому числі їх можна послухати на сайті “Куншт”.
Авторка ілюстрації: Каталіна Маєвська
Не гнатися за хайпом
Команда проєкту — це команда науково-популярного “Куншт”, але також над кожним матеріалом працюють запрошені автори, науковці та наукові журналісти. У проєкті крім Кирила також задіяні співзасновниця та партнерка “Куншт”, менеджерка проєкту “Спалах” Дар’я Кузява, наукові редактори Марта Льода та Максим Плевако, літературна редакторка Олеся Павлишин, дизайнерка Каталіна Маєвська (адже візуального матеріалу досить багато), редакторка Діана Сяркі, і ще багато науковців, яким надсилають статті на перевірку. Тобто, це величезна команда, яка ретельно працює над усіма матеріалами.
Фото: Валентин Кузан
“Я б хотів побажати усім набратися терпіння, — говорить наостанок Кирило Бескоровайний.—Щоб читати Куншт, ви вже маєте бути відкритими до наукоємної інформації. Але часто в наших сім’ях, в нашому оточенні, серед наших друзів, навіть рідних і близьких є люди, які поширюють фейки. Можливо, тому що вони піддатливі або не розуміють якихось основ, або оперують емоціями, а не раціональними рішеннями — з ними складно спілкуватися. Тож місія наших матеріалів — давати аргументи в цих дискусіях, в розмовах з рідними, близькими, аудиторією, щоб дійсно можна було довести свою точку зору, пояснити її. І якщо хтось сумнівається в певних темах, перетягнути їх на сторону науки, на сторону здорового глузду. Я бажаю, щоб це вдавалося у тих, хто це зараз читає.
Звісно, я бажаю нам усім якомога швидше пережити пандемію і бути готовими до подібних випадків трошки краще, ніж цього разу. Ймовірно, це буде ставатися ще, як це вже ставалося раніше в історії — ці уроки теж треба розуміти. Я бажаю індустрії журналістики, іншим організаціям, все ж таки, не гнатися за хайпом, за трафіком, а звертати увагу на “повільну” журналістику, ретельніше перевіряти інформацію — це дуже-дуже важливо, адже інформація рятує життя. Поки у нас немає вакцини, саме інформація може зарадити. Через якісь прості речі, які ми доносимо до аудиторії, але вони рятують життя”.
Відповідаючи на глобальні виклики пандемії COVID-19, 19 березня 2020 року Міжнародний фонд “Відродження” оголосив Конкурс “Людяність і взаємодопомога”. З 17 квітня партнером конкурсу є Європейський Союз.
Мета конкурсу — підтримка громадських ініціатив, які спрямовані на посилення солідарності, самозарадності та взаємодопомоги в українському суспільстві під час пандемії COVID-19.
