19 лютого Європейський клуб КДУ ім. М.Остроградського у партнерстві з Кременчуцьким інформаційно-просвітницьким центром «Європейський клуб» запросив усіх охочих на перегляд європейських кінофільмів, об’єднаних темою «Ідентичність і толерантність».
Кіноперегляди з цієї проблематики заплановано одночасно у 10 областях на базі центрів Європейської інформації та інших організацій. Ініціатива була розроблена учасниками тренінгу “Стандарти роботи з молоддю у сфері інформування про європейську інтеграцію”, який проводився Центром європейської інформації (ЦЄІ) у м. Суми під егідою Мережі центрів європейської інформації України та за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Протягом лютого-березня 2010 року молодь різних куточків України зможе долучитися до європейських цінностей через кінематограф.
Близько 20 молодих людей переглядали та обговорювали фільм чеського режисера Я. Гржебейка «Ми повинні допомагати один одному». На початку зустрічі організатори коротко представили фільм та його авторів, а також надали інформацію про сучасне розуміння толерантності та європейської ідентичності.
Після перегляду учасники обговорювали враження від фільму, розмірковували над його проблематикою, шукали відповіді на питання:
- Що таке патріотизм і героїзм?
- Що таке колабораціонізм і зрада?
- Чи завжди людина має вибір і від чого він залежить?
- Як обставини роблять звичайних людей героями або негідниками?
- Що важче: воювати з ворогом, чи жити з ворогом?
- Чи маємо ми право засуджувати вчинки людей воєнного часу з позиції сьогодення?
- Чи має право людина наражати інших на небезпеку, рятуючи власне життя?
- Чому саме євреї зазнали переслідувань у ІІ Світовій війні?
- Що робити, щоб свобода однієї людини не обмежувала свободу інших?
У процесі обговорення з’явилися цікаві паралелі з історією України та родинною пам’яттю учасників щодо періоду окупації. Довженкові «Україна в огні!» та «Щоденник» виринули під час обговорення проблеми зради. Що відчували і про що думали люди, яких залишали в селі відступаючі червоноармійці? Хто був зраджений? Як ставилися до дівчат, котрі поверталися додому з Німеччини? Які очікування були від підпільників та партизанів у окупованого населення?…
Питання були гострі, а відповіді і рефлексії часом неоднозначні: «…бабуся згадувала, що, будучи «під німцями» вперше змогла наїстися, бо радянська влада конфісковувала більшість збіжжя родини…», «…вночі прийшли партизани в село… згорів танк… фашисти розстріляли цілу вулицю… Кому стало краще?». Затишна атмосфера перегляду, чудовий фільм та цікаві питання для обговорення не залишили нікого байдужими, тож зустріч тривала досить довго, і, сподіваємося, «подарувала» чимало тем для роздумів усім учасникам.
З початку 2009 року навколо Європейського клубу КДУ ім. Михайла Остроградського гуртується молодь, об’єднана бажанням дивитися та обговорювати гарне кіно. Ми збираємося не для того, щоб когось виховувати, «прививати» правильні думки або знаходити єдино вірні рішення. Наша мета – спонукати до вираження власної думки та до рефлексії на тему власної ідентичності та власного розуміння справедливості, героїзму, патріотизму і ще безлічі інших проблем…
Джерело: Олег Овчаренко, oleh.ovcharenko@gmail.com
