Михайло Золотухін, голова правління ГО “Фонд розвитку міста Миколаєва”, підготував матеріал про діяльність Ресурсного центру ОСН Миколаївщини
Михайло Золотухін, голова правління ГО “Фонд розвитку міста Миколаєва”, підготував матеріал про діяльність Ресурсного центру ОСН Миколаївщини. Діяльність центру підтримує програма “Громадянське суспільство та належне врядування” Міжнародного фонду “Відродження”.
Комітети самоорганізації населення: можливості й перспективи розвитку
Михайло Золотухін
Більшість із нас мало задумується над можливістю нашого впливу на вирішення питань місцевого значення, переклавши всю відповідальність на міську владу. Саме вона, на думку мешканців міста, повинна й майданчик дитячий організувати, і в під’їзді й на вулиці чистоту забезпечити, і несанкціоновані звалища ліквідувати. До певної міри це правильно, тому що жителі довірили управління нашим містом, нашими вулицями й нашими будинками депутатам – представницькій владі й адміністрації міста – виконавчій владі. Одначе будь-яка влада має свої межі, і в неї немає необмежених фінансових можливостей.
Часто, коли починаєш розмову про органи самоорганізації населення, люди не розуміють, що це таке. Найпоширеніші варіанти питань про них: “Це те ж саме, що й ОСББ, тільки у приватному секторі? Різновид громадської організації?” І т.п.
Орган самоорганізації населення, на відміну від громадської організації, благодійного фонду чи об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, – менш зрозуміле для середньостатистичного українця об’єднання громадян. Якщо ГО та БФ створюють на основі спільності інтересів, ОСББ – за принципом спільності власників нерухомого майна, то ОСН – за територіальним принципом (реєстрація мешканця на певній території). А на одній території проживають жителі з, можливо, діаметрально протилежними інтересами. Це і створює певні труднощі в роботі ОСН.
Але, попри це, інструмент ОСН можна ефективно використовувати в різних ситуаціях. І ґрунтується це твердження на тому, що тільки в комітету самоорганізації населення є особливість, яка відрізняє його від інших об’єднань громадян. У власних повноваженнях ОСН, визначених ЗУ “Про органи самоорганізації населення”, є:
– право здійснювати контроль якості житлово-комунальних послуг, наданих громадянам, які проживають у житлових будинках на території діяльності комітету, і проведених у житлових будинках ремонтних робіт;
– право вносити пропозиції до проектів місцевих програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць і проектів місцевих бюджетів.
Одначе можливості, які надає закон, як громадяни, так і влада використовують слабо.
Задля вдосконалення діяльності органів самоорганізації населення в селах і містах Миколаївської області в січні поточного року на базі ММГО “Фонд розвитку м. Миколаєва” було створено Ресурсний центр ОСН Миколаївщини з мережею партнерів у м. Вознесенську, Снігурівці, Баштанці Миколаївської області.
Майже рік діє РЦ. Можна підбити деякі підсумки.
Робота РЦ ґрунтується на територіальних “нюансах”, з урахуванням особливостей роботи ОСН села, міста (районного центру) й обласного центру. Міський мешканець далекий від проблем жителя села, а житель обласного та районного центру також мають різні інтереси, в тому числі й ментальність.
Наприклад.
У світлі прийдешнього укрупнення сільських рад створення ОСН у селах допоможе ефективно відстоювати групові інтереси жителів сіл. Сільські ради будуть об’єднувати не менш ніж 5 тис. мешканців. Із 19 сільських рад, наприклад, у Баштанському районі залишаться тільки 4. При бюджетному дефіциті це неминуче. І що робити тим селам, де 500-1000 мешканців і які залишаються без представницького органу (сільрада). Залишитися зовсім без нічого – ризиковано, значить, треба створювати представницький орган – комітет самоорганізації та налагоджувати відносини з держвладою.
Тому в тому ж таки Баштанському районі за консультативної підтримки Ресурсного центру ухвалено розпорядження голови Баштанської райдержадміністрації №297-р від 12.09.2013 “Про методичні рекомендації порядку ініціювання, створення та легалізації органів самоорганізації населення Баштанського району Миколаївської області”. Саме ці рекомендації оптимізують процес створення ОСН на селі, щоб ініціативна група не робила зайвих рухів при реєстрації ОСН.
У м. Вознесенську є політика сприяння розвитку ОСН. Міська рада (також за консультативної підтримки РЦ) ухвалила рішення №22 від 24.05.2013 “Про затвердження Порядку створення та легалізації (продовження повноважень) ОСН у м. Вознесенську”. У місті працює 5 ОСН, із них 3 створено за новим Порядком (у червні-жовтні 2013). Також на території міста діє 57 вуличних / квартальних комітетів. У 19 мікрорайонах міста створено громадські ради, на базі трьох із них вже за новим порядком створено 3 ОСН, 15 перебувають у стадії підготовки до створення ОСН. Найбільший ОСН об’єднує 1749 мешканців, а найменший ОСН міста налічує 256 осіб. Наразі розробляють цільову міську програму підтримки та розвитку ОСН м. Вознесенська.
У Миколаєві з початку року ухвалено вже три рішення місцевої влади, які спрощують процес створення ОСН (2 рішення міськради про ініціювання та створення ОСН) та надають ресурсну підтримку реалізації ініціатив ОСН (“Програма підтримки розвитку громадянського суспільства”, затверджена рішенням міськради №33/6 від 17.10.13, в одному з напрямів якої є проведення конкурсу проектів для ОСН).
Одначе не тільки нормативне забезпечення потрібно для ефективної діяльності ОСН, а й вивчення досвіду колег з інших регіонів. РЦ дає змогу стажуватися в різних регіонах України.
Для м. Миколаєва, як і для інших міст Миколаївщини, був би цікавий досвід роботи ОСН м. Димитрова, де представники Миколаївського РЦ побували з ознайомчим візитом, який організувала ВГО “Асоціація сприяння самоорганізації населення” в жовтні поточного року.
Для довідки. Місто Димитрів (Донецька область), населення близько 50 тис. На початку 2000-х років відбувся повний колапс міського управління. Шахти збиткові, безробіття. Комунальне господарство (житловий фонд) у повному занепаді, загроза другого Алчевська.
У такій ситуації, коли відступати далі вже нікуди, і жителі, і міська влада, і бізнес-структури знайшли вихід. Було створено один загальноміський комітет самоорганізації населення “Комітет координації самоорганізації населення”, який запровадив систему громадського контролю дій – як влади, так і бізнесу.
І поступово почали наводити порядок у житлово-комунальному господарстві міста. Місто було розбито на 12 районів відповідальності. Членів комітету закріпили за цими районами. Тут на практиці ОСН реалізував право здійснювати контроль якості надаваних громадянам житлово-комунальних послуг і якості проведених у зазначених житлових будинках ремонтних робіт. Крім житлово-комунальних, ОСН ще контролює якість послуг пасажирських перевезень і благоустрій міста.
Як це виглядає на практиці? Відповідальні періодично оглядають закріплений за ними квартал, складають звіт, у якому вказують на порушення:
– періодичності та якості прибирання прилеглої (прибудинкової) території житлових будинків, стану території, прилеглої до магазинчиків, перукарень і інших комерційних об’єктів;
– графіка руху й чистоти маршруток у місті;
– дисципліни та якості проведення поточних ремонтів житлового фонду;
– якості й дисципліни ремонту мереж водо- й теплопостачання, заходів із благоустрою.
Без підпису комітету не закривають актів прийняття робіт по поточних ремонтах. “Проведений поточний ремонт житлового будинку підлягає прийняттю комісією у складі: представників власника будинку (ОСББ, житлово-будівельного кооперативу, будинкового комітету тощо) та виконавця послуг” – ця норма визначена у “Правилах утримання житлових будинків і прибудинкових територій” (наказ Держкомітету України з питань ЖКГ №76 від 17.05.2005). Так що житлово-комунальному підприємству не так-то просто списати квартплату мешканців на інші потреби.
І періодично (раз на тиждень) у місцевому управлінні житлово-комунального господарства проводять “планерки”, де ці звіти розглядає міська влада, у якої є важелі впливу на постачальників певних житлово-комунальних послуг, послуг транспортного забезпечення тощо.
Звичайно, така діяльність не могла нескінченно довго тривати на волонтерських засадах. Тому міська влада ухвалила 2010 року спеціальну цільову програму підтримки комітету самоорганізації населення м. Димитрова, за якою члени комітету отримують компенсацію своїх зусиль у вигляді ставки мінімальної зарплати. Погодьтеся: не так вже й багато за таку роботу. Не залишилися осторонь і місцеві бізнес-структури, які періодично роблять цільові пожертви комітету (а, як відомо, бізнес не буде давати кошти просто на “утримання”).
Непоганий приклад для наслідування. Так що нашим ОСН і міській владі ще є де докласти зусиль. При бажанні, звичайно.
Перші підсумки є. Однак РЦ Миколаївщини продовжує свою роботу. Й одним із завдань роботи ставить створення оптимальної єдиної моделі ефективного ОСН у регіоні з урахуванням історично сформованих особливостей адміністративно-територіальних одиниць Миколаївської області.
Контакти:
ГО “Фонд розвитку міста Миколаєва”
Михайло Золотухін
fondnikol@mail.ru
***
Мета програми “Громадянське суспільство та належне врядування” – сприяти участі об’єднань громадян у здійсненні моніторингу діяльності органів публічної влади, захисті й лобіюванні спільних інтересів різних соціальних груп, а також забезпечувати їх залучення до процесу вдосконалення та впровадження нормативно-правових актів на загальнодержавному й місцевому рівнях.
