За підтримки Фонду Альянс українських університетів провів детальне дослідження потреб дванадцяти українських громад з метою визначення основних викликів, з якими вони стикаються в умовах війни. Дослідження охопило як тилові громади, так і громади, розташовані поблизу лінії фронту.
Методологія дослідження була ретельно розроблена у листопаді-січні 2023 року спільними зусиллями представників Альянсу українських університетів в межах проєкту “Посилення спроможності громад для відбудови через пілотування їхньої взаємодії з університетами” за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.
Основні аспекти, що враховувалися при створенні дослідження включали стійкість, розвиток та відновлення громад. Ці три компоненти стали базою для оцінки потреб та викликів, з якими стикаються громади. Стійкість визначалася, як готовність громад до надзвичайних ситуацій, включаючи ракетні обстріли та інші кризові ситуації. Розвиток орієнтувався на підвищення якості та доступності основних послуг, зокрема освіти та охорони здоров’я, особливо для вразливих груп населення. Відновлення стосувалося відбудови пошкодженої інфраструктури та створення умов для повернення мешканців і бізнесу.
Важливим елементом методології стало залучення різних груп населення до процесу оцінки. Це включало опитування щодо якості та доступності укриттів, реакції на перебої зв’язку, ефективності влади в інформуванні про надзвичайні ситуації та загальної суспільної стійкості. Особлива увага приділялася специфічним потребам внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та сімей військовослужбовців, які часто зустрічалися з труднощами у пошуку житла та працевлаштуванні.
“Це дослідження буде корисним, як і для громад, так і для спеціалістів чи експертів, що працюють з громадами. Ми виділяємо та аналізуємо певні больові точки наявні в громадах, в які можна заглиблюватись і надалі. Дослідження може бути корисним не лише для пілотних громад, а й для інших – вони зможуть використати отримані результати, щоб побачити ширшу картину у своїй громаді”, – зазначає Мирослава Савісько, керівниця Центру соціологічних досліджень, вивчення децентралізації та регіонального розвитку Київської школи економіки, яка координувала роботу фахівців Альянсу над методологією дослідження.
Дослідження виявило, що у багатьох громадах відсутні належні плани дій реагування у випадках надзвичайних ситуацій. Часто немає резервних запасів живлення та інших ресурсів, необхідних для швидкого реагування на кризи. Наприклад, в деяких громадах відсутні системи резервного копіювання даних, що робить їх вразливими до кібератак. Попри війну існує великий попит на надання освітніх, медичних та інших послуг. Оцінка якості цих послуг у громадах виявила суттєві проблеми з інфраструктурою, доступністю та якістю надання. Наприклад, у багатьох громадах спостерігаються перебої з мобільним зв’язком та інтернетом, що ускладнює доступ до важливої інформації та послуг. Громади, що знаходяться в безпосередній близькості до зони бойових дій, постають перед додатковими труднощами. Погана дорожня інфраструктура ускладнює доставку гуманітарної допомоги та медичних послуг.
Дослідження показало, що взаємодія між місцевою владою, бізнесом та громадськими організаціями залишається на низькому рівні. Це ускладнює вирішення кризових ситуацій та зменшує ефективність реалізації проєктів з розвитку. У багатьох громадах бізнес та громадські організації не залучаються до процесу прийняття рішень, що може призводити до виникнення конфліктів та нерозуміння між різними сторонами.
Також однією з головних проблем, виявлених під час дослідження, була нестача проактивних лідерів та кваліфікованих людських ресурсів у громадах. В опитуваннях керівництва та працівників органів місцевого самоврядування було зазначено, що більшість громад оцінюють свої людські ресурси посередньо або добре, але рідко ставлять оцінку “відмінно” або “погано”. Особливої уваги потребували питання розвитку навичок, які необхідні для ефективного управління проєктами та залучення зовнішнього фінансування. Серед найбільш затребуваних навичок були володіння англійською мовою, користування програмами Excel, проєктний менеджмент, фандрейзинг та написання грантових заявок, а також стратегічне та довготривале планування.
Одним з ключових аспектів дослідження була оцінка стійкості громад до кризових ситуацій. Було використано кілька критеріїв для оцінки, включаючи доступність та якість укриттів, реакцію на перебої зв’язку та інформованість населення. У більшості громад виявилися низькі показники стійкості, що вказує на необхідність покращення цих аспектів.
Наприклад, у громадах Чернігівської та Сумської областей було виявлено низький рівень суспільної стійкості. Це пов’язано з відчуттям ізольованості населення від інших регіонів, а також з низькою довірою до місцевої влади.
Особливу увагу дослідження приділило потребам внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та сімей військовослужбовців. ВПО часто потребують додаткової допомоги у пошуку житла та працевлаштуванні. У багатьох громадах виявлено, що значна частина ВПО не може знайти роботу через відсутність необхідних навичок або вікові обмеження. Сім’ї військовослужбовців висловлюють потребу в грошовій допомозі та медичній підтримці. Відзначено, що багато з цих сімей не відчувають належної підтримки з боку громади, що може бути пов’язано з недостатньою інформованістю про їхні потреби. Необхідно створювати спеціальні програми підтримки для цих категорій населення, включаючи психологічну допомогу та реабілітаційні заходи.
Відновлення є критично важливим для повернення до нормального життя, але багато громад стикаються з труднощами у реалізації проєктів з відновлення. Питання відновлення стає особливо актуальним для громад, що були в окупації або знаходяться близько до зони бойових дій. У таких громадах необхідно відновлювати інфраструктуру, житлові будинки та інші важливі об’єкти.
Однією з головних проблем, з якими стикаються громади, є недостатнє фінансування проєктів з відновлення. Багато громад не мають достатніх ресурсів для реалізації великих проєктів, що вимагає залучення додаткових коштів з державного бюджету та міжнародних організацій. Крім того, недостатня координація між різними рівнями влади та організаціями ускладнює процес відновлення. Саме у співпраці з університетами представники громад вбачають можливість ефективного розв’язання таких проблем.
Альянс українських університетів, проводячи дослідження потреб дванадцяти українських громад, не тільки виявив проблеми, з якими стикаються громади, але й підкреслив численні позитивні аспекти та досягнення, які заслуговують на увагу. Одним із найпозитивніших моментів, виявлених під час дослідження, стала висока залученість мешканців до громадських заходів та їхня готовність допомагати один одному. У багатьох громадах мешканці відзначали, що вони пишаються своєю громадою, що сприяє зміцненню соціальних зв’язків та підвищенню загальної стійкості громади.
У деяких громадах були виявлені позитивні оцінки розвитку бізнесу та економічної підтримки. Це свідчить про успішні ініціативи місцевих влад щодо створення сприятливих умов для розвитку підприємництва. Наприклад, в громадах Дніпропетровської області оцінки бізнесу були значно вищими, ніж в інших регіонах, що вказує на успішну реалізацію місцевих економічних програм.
Дослідження показало, що бізнес та громадські організації найчастіше співпрацюють із владою у питаннях інтеграції внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Ця співпраця включає забезпечення мешканців продуктами харчування та речами першої необхідності, а також участь у питаннях цивільної безпеки та оборони. Така взаємодія сприяє створенню стабільного та безпечного середовища для всіх мешканців громади.
Дослідження Альянсу українських університетів виявило, що українські громади стикаються з низкою суттєвих викликів, але також мають численні позитивні аспекти, які можуть слугувати основою для подальшого розвитку.
“Якщо з’являється певний масив даних зібраних за допомогою науково обґрунтованого дослідження, то це є безумовно суттєвим кроком уперед до формування політики громад на основі даних, а не на основі волюнтаристських рішень чи суб’єктивних бачень”, – Олександр Сушко, виконавчий директор Міжнародного фонду “Відродження”.
На основі отриманих даних, було зроблено кілька ключових рекомендацій. По-перше, необхідно підвищувати рівень взаємодії між владою та населенням, створювати програми підтримки для соціально вразливих груп та розвивати навички управління проєктами серед місцевих лідерів. По-друге, слід активно працювати над покращенням планування та залученням додаткових ресурсів для забезпечення стійкості громад. Залучення міжнародних організацій та створення сприятливих умов для розвитку бізнесу також є важливими кроками для подальшого зміцнення українських громад. Дослідження Альянсу українських університетів підкреслює, що комплексний підхід та співпраця між усіма зацікавленими сторонами можуть допомогти українським громадам ефективніше справлятися з викликами війни та забезпечити стабільний розвиток у майбутньому. Наступним етапом співпраці університетів та громад є спільна робота за результатами досліджень.
З усіма результатами дослідження у громадах та методологією дослідження, можна ознайомитись на сайті Альянсу.
Проєкт “Посилення спроможності громад для відбудови через пілотування їхньої взаємодії з університетами” реалізовується Альянсом українських університетів за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.
Текст і фото: Альянс Університетів
