Про це свідчать результати опитування, яке в листопаді 2015 року провела компанія GfK Ukraine на замовлення Міжнародного фонду "Відродження". Методом особистого інтерв'ю вдома у респондента опитано 1538 харків'ян. Вибірка репрезентативна дорослому населенню Харкова за статтю, віком та районом проживання.
Про це свідчать результати опитування, яке в листопаді 2015 року провела компанія GfK Ukraine на замовлення Міжнародного фонду “Відродження”. Методом особистого інтерв’ю вдома у респондента опитано 1538 харків’ян. Вибірка репрезентативна дорослому населенню Харкова за статтю, віком та районом проживання.
За результатами опитування 35% харків’ян зазначили позитивне ставлення до ЄС, 22% – негативне; до РФ 31% ставляться позитивно, а 30% – негативно (решта не змогли або не захотіли відповідати).
Спосіб життя в ЄС є більш привабливим, ніж спосіб життя в РФ: 64% опитаних оцінюють якість життя в ЄС як «дуже добру/добру»; якість життя в РФ так оцінюють лише 18% харків’ян; 46% опитаних вважають, що в країнах ЄС справи йдуть у правильному напрямку, удвічі менше опитаних (22%) поділяють думку що справи в РФ йдуть у правильному напрямку.
Водночас у жителів Харкова з Росією існують тісніші зв’язки, ніж з країнами ЄС: 53% відвідували РФ (і тільки 21% – країни ЄС); 35% підтримують зв’язки з родичами та друзями в РФ (тільки 17% – з родичами та друзями в ЄС)
У нинішній ситуації конфлікту, харків’яни не вважають прийнятним для України йти на поступки Росії. Лише 15% харків’ян вважають прийнятним для України відмовитися від асоціації з ЄС та подальшої євроінтеграції задля покращення відносин з Росією. Найбільшою підтримкою користується продовження переговорів з Росією за участi третiх сторiн-партнерiв України i твердого вiдстоювання нацiональних iнтересiв (47%).
30% харків’ян підтримали би вступ України до ЄС, а 26% опитаних підтримали б вступ до Митний союз (МС) (цікаво, що 4% підтримали б як вступ в ЄС, так і вступ в МС). Відносна більшість (48%) не підтримали б ані вступ до ЄС, ані вступ до МС. Серед ВПО також більше прихильників вступу в ЄС, ніж прихильників вступу в МС – 24% проти 14%.
Найбільш переконливими аргументами за вступ до ЄС харків’яни вважають зміцнення економіки та безвізові поїздки в країни ЄС – по 23% визнали ці аргументи переконливими.
Аргументи щодо змiцнення демократiї, гарантії захисту прав i свобод людини, механiзмів реального впливу громадян на владу є менш переконливими – їх вказали 16%. Щодо аргументів проти вступу в ЄС, то найбільш переконливими є «занепад економiки, знищення вiтчизняного виробника, закриття пiдприємств i зростання безробiття» (19%) та «масове скуповування української землi та промисловостi iноземцями» (18%).
Загалом 77% харків’ян хотіли б дізнатися більше про ЄС та/або євроінтеграцію.
- Зокрема, 45% харків’ян зазначили, що хотіли б знати, як живуть пересічні європейці (доходи, ціни, освіта, медицина, поліція тощо).
- 30% хотіли б дізнатися, яка соцiально-економiчна ситуацiя у країнах ЄС – країнах колишнього СРСР, якi нещодавно приєдналися до ЄС, і 28% – як змiнилося життя мешканцiв країн, якi порiвняно нещодавно приєдналися до ЄС.
- 20% хотіли б дізнатися, що передбачено Угодою про Асоцiацiю з ЄС (УА), якi зобов’язання взяла на себе Україна. Слід зазначити, що серед харків’ян побутують уявлення про негативні економічні наслідки УА: зокрема, 59% вірять у те, що перехiд на європейськi стандарти вiдповiдно до УА буде невигiдним для українських виробникiв через високу вартiсть модернiзацiї виробництва, 34% – у те, що Угода призведе (або вже призвела) до зростання цін, а 32% – до зростання комунальних тарифів.
- 19% хотіли б дізнатися, яку допомогу надає та може надавати ЄС Україні, 14% – як працюють установи Європейського союзу.
У відповідь на питання, якої допомоги від ЄС потребує Україна, харків’яни найчастіше зазначали інвестиції в українську економіку (22%), надання допомоги українським підприємствам у виході на європейський ринок та надання позик/фінансової допомоги Україні (по 18%), надання допомоги у посиленні енергетичної незалежності та надання безвізового режиму (по 17%).
Більшість харків’ян вважатимуть Харків європейським містом за певного рівня розвитку економіки та інфраструктури міста. 17% опитаних вважають, в Харкові нічого не треба міняти, бо Харків і так європейське місто.
Результати презентації дослідження викликали жваву дискусію серед лідерів громадської думки, яка відбулась 18 лютого 2016 року на базі ко-воркінгу «Фабрика» у Харкові.
Зокрема, професор Національного технічного університету «Харківського Політехнічного Інституту», автор ідеї Kharkiv Going Global, Тарас Данько, зауважив: результати опитування показують, що і проєвропейськи, і проросійськи налаштовані харків’яни часто хочуть одних і тих же благ, як-то підвищення рівня життя, зміцнення економіки, збільшення кількості робочих місць. Водночас вони мають різні бачення того, хто може забезпечити і фінансувати ці блага.
Політолог, кандидат політичних наук, доцент кафедри політології Харківського національного університету ім. Каразіна Юлія Біденко підкреслила, що бачимо позитивну динаміку – харків’яни почали більше їздити в країни ЄС. Проте, треба бути свідомим того, що людей досі більше цікавить, як живе і що їсть на сніданок середньостатистичний європеєць, ніж те, як працюють установи ЄС.
На думку активістки ГО «День музики», організатора культурних фестивалів у Харкові, Аліни Ханбабаєвої, корінь проблем в низькому рівні культури і освіти. Люди роблять вибір базуючись на емоційній привязці та кліше, що запускаються в медіа. Тому потрібно працювати з молоддю, розвивати їх цінності, а також формувати позитивний імідж європейської України. Адже наразі Україну в світі найчастіше знають через Чорнобиль, війну та конфлікт з Росією.
Наталя Курдюкова, директор Харківського кризового інфоцентру, зазначила, що в Україні немає системи медіа менеджменту. Ще з початку 2000-х відбувалась централізація ЗМІ, тому сьогодні регіональні ЗМІ мають низьку якість контенту і часто представляють чиїсь інтереси. Незалежним місцевим ЗМІ важко виживати. А європейська Україна – це, насамперед, зрозумілі правила гри, і де контент формують незалежні ЗМІ.
З повною версією презентації дослідження можна ознайомитись за цим посиланням.
