Історія успіху #пуститевреанимацию

Розповідь про успішну інформаційну кампанію, метою якої було "відкрити" реанімацію для близьких хворих. Голивний результат - Наказ Міністерства охорони здоров’я України про відкритий допуск до пацієнта 24/7.

Катерина Булавінова (ЮНІСЕФ), Ірина Литовченко (БФ «Таблеточки»), Ірина Кудінова, Анастасія Леухіна, Анна Карашівська (ГІ «Бути поруч»),  Ксенія Шаповал (МФВ), Анна Янченко (МОЗ).

Важливим компонентом роботи громадських активістів є інформаційні кампанії. Від якості їх проведення, часом, залежить до 90% успіху проекту чи ініціативи. І це колись добре сформулював Чак Паланік в романі «Вцілілий»: «Тебе просто не існує, якщо тебе не показують по телевізору».

Ефективна комунікаційна кампанія має велику кількість елементів і чітку послідовність дій, які приводять до успіху. Це: формулювання цілі кампанії, визначення цільової аудиторії, вибір джерел поширення інформації, пошук ресурсів та партнерів тощо. Слід зауважити, що цілі інформаційної кампанії можуть бути абсолютно різними – від продажу товару чи послуги, і аж до зміни ладу в країні.

Теорія на практиці

Рік тому низка громадських активістів з різних організацій: ГІ «Бути поруч», Асоціація батьків передчасно народжених дітей, БФ «Таблеточки»,  БФ «Лікар.Інфонд», МФ «Відродження» та ін. об’єдналися навколо болючої теми – відсутність доступу близьких до хворих, які знаходяться у відділеннях інтенсивної терапії. Ціль активістів була простою – відкрити двері реанімації.

В чому проблема?

В Україні де-юре не заборонено відвідувати і бути з хворими у реанімації. Проте, де-факто все залежить від головного лікаря чи окремих лікарів, які приймають рішення «впускати» чи «не впускати» і на скільки часу. 

Основними аргументами противників «відкритої» реанімації є дві тези: «щоб було чисто» і «близькі заважають працювати лікарю». Проте активісти були переконані, що це відмовки й проблема, насправді, полягає у відсутності прозорості й підзвітності дій персоналу. Це стосується, з одного боку, співвідношення кількості необхідних для пацієнта ліків, і кількості, яку лікарі змушують близьких купувати. З іншого,  закритість позбавляє відповідальності, адже близькі не знаю, що насправді відбувається з хворим. Ці дві обставини формують відсутність довіри до лікарів і до системи охорони здоров’я загалом.

Натомість активісти стверджують:

1. Лікують не тільки ліки, але турбота й увага близької людини.
2. Родичі мають право знати і розуміти дії медичного персоналу.
3. Доступ родичів до реанімації є фактором підвищення дисципліни медиків.

Кроки до успіху

За рік роботи кампанія #пуститевреанимацию  пройшла довгий шлях пошуку й використання різних методів впливу на ситуацію.

1. Активісти залучили декількох народних депутатів, аби завдяки процедурі «звернення народного депутата» актуалізувати проблему і її вирішення у профільному міністерстві.
2. Спричинення широкого суспільного розголосу, залучаючи журналістів та розповідаючи про історії конкретних людей, для яких «закрита» реанімація стала фатальною.
3. Залучення міжнародних партнерів, зокрема ЮНІСЕФ, яка може давати закладам охорони здоров’я статус «Лікарня, доброзичлива до дитини» (таких за документами в Україні 465), але спільне перебування матері й дитини в реанімації практикуються лише в поодиноких закладах.
4. Пошук аргументів у законодавстві. «Закрита» реанімація суперечить  статті 9-й Конвенції ООН про права дитини (ратифікована Україною в 1991 р.); статті 6 Основ законодавства України про охорону здоров’я; статті 287 Цивільного кодексу України.
5. Залучення юристів до спільної роботи над документом, який би враховував результати громадського обговорення та міг бути взятий за основу Міністерством охорони здоров’я України для подальшого напрацювання і набуття чинності.

Результат

29-го червня 2016 набув чинності Наказ Міністерства охорони здоров’я України №592 «Про затвердження Порядку відвідувачів до пацієнтів, які перебувають на стаціонарному лікуванні у відділенні інтенсивної терапії.

Що далі?

На жаль, в Україні набуття чинності документу ще не означає його виконання. Тому активісти приступають до другого етапу кампанії #пуститевреанимацию, але вже спільно із МОЗ України

• Проінформувати всі ОДА та Управління охорони здоров’я про Наказ;
• Розробити та розіслати в медичні заклади всіх рівнів інформаційні матеріали. Для відвідувачів – про правила допуску і перебування в реанімації. А для медперсоналу – про алгоритм реалізації Наказу на практиці.
• Запуск веб-сайту reanimation.in.ua, на якому буде розміщено текст Наказу, усі інформаційні матеріали на цю тему, перелік контактів та «гарячих ліній» обласних управлінь охорони здоров’я, а також можливість консультації для пацієнтів, їхніх близьких, лікарів та представників адміністрації лікарень.
• Розробка моніторингу дотримання Наказу в медичних закладах.

Замість висновків

Успішна інформаційна кампанія – це вибудовування стратегії і тактики, які не дають миттєвих результатів. Проте, при правильному підході та послідовності дій, абсолютно реально досягти по сутнісних змін в країні, навіть у найскладніших сферах.