Іноземні експерти дискутували як краще фінансувати вищу освіту України

27 лютого в Києві відбулись міжнародні дебати з пошуку найкращих рішень фінансування вищої освіти України. На запрошення аналітичного центру CEDOS прибули фахівці та урядовці з Польщі, Австрії та України.

27 лютого в Києві відбулись міжнародні дебати з пошуку найкращих рішень фінансування вищої освіти України. На запрошення аналітичного центру CEDOS прибули фахівці та урядовці з Польщі, Австрії та України. Дебатери обговорювали, які джерела фінансування набиратимуть ваги приватні чи державні, сперечались, кого ліпше фінансувати студентів чи ВНЗ, обмірковували переваги і недоліки системи фінансування на основі результативності, яка лежить в основі запланованої міністерством реформи.

Дебати мали досить відвертий характер. На думку заступника голови департаменту вищої освіти міністерства Австрії Геріберта Вульца, аспект фінансування вищої освіти більше політичний, ніж соціальний, однак, для переконливого обґрунтування необхідності реформ варто просто відверто відповісти на питання: чи взагалі здатні українські університети відповідати на потреби суспільства?.

Український дослідник бельгійського походження Том Купе вважає, що для України більш ефективно буде зосередитись на державному фінансуванні початкової і середньої освіти, а відповідальність за фінансування вищої освіти потрібно більшою мірою перенести на приватних осіб, щоб стимулювати свідомий вибір і конкуренцію. Водночас експерти з Польщі Міхал Мянскевич та Домінік Антонович стали на захист рівного доступу до вищої освіти.

Польські аналітики критикували теперішню українську модель, але запропонували кілька механізмів, які б ефективно її оновили, зберігши широкий доступ до вищої освіти. «Потрібно бути реалістами і розділити інституції на суто академічні і суто професійні. Кожна інституція не може бути Оксфордом і пропонувати купу спеціальностей у соціальних науках, коли більшість студентів належно ними не цікавиться. Система має випускати не тільки людей розумової праці, але й тих, хто масажуватимуть спину, ремонтуватимуть ваш комп’ютер чи підтримуватимуть роботу вашого офісу. Найгірше, що в нашій ситуації ВНЗ образяться і не сприймуть такий поділ. Тому необхідно зробити обидва вибори однаково привабливими: винагороджувати високі академічні показники так само як високі професійно-технічні, але за додаткових умов як-то залучення викладачів-практиків, пропозиція актуальних і творчих завдань», – зазначив Міхал Мянскевич.

Важливість прискіпливої уваги до вищої освіти також зумовлена статусом України як країни, що розвивається. Як зазначив Домінік Антонович, турбота про людський потенціал це довготермінове рішення, це скриня скарбів для подальшого розвитку країн, що розвиваються. Тому з освітою громадян і умовами її отримання треба бути особливо обачливими, якщо країна хоче вартувати чогось у майбутньому. Ольга Купець додала, що інституціями та студентами не обмежитись – необхідно думати і про викладацький склад, який має отримувати достатньо, щоб елементарно дозволяти собі іноземну фахову літературу та підвищення кваліфікації.

Перший заступник міністра освіти Інна Совсун висловилась, що з огляду на недовіру суспільства до уряду і застарілості механізмів розподілу бюджету між ВНЗ механізм фінансування треба міняти на більш прозорий і справедливий. Адже 30% загального бюджету на освіту розпорошуються на виплату неефективних стипендій, а сума це велика. Тож, потрібен баланс, прозорість та висока відповідність механізму українським реаліям. Як зазначила заступниця Міністерство вже завершує роботу над новою формулою для розподілу фінансування і скоро представить її громадськості.

Відео з дебатів

Захід організовано в рамках проекту «Ініціативи з розвитку українських аналітичних центрів» Міжнародного фонду «Відродження» (IRF) у співпраці з Фондом розвитку аналітичних центрів (TTF), за фінансової підтримки посольства Швеції в Україні (SIDA).

Контакти: Ірина Шевченко, iryna.s@cedos.org.ua, +38 (093) 79 303 76

 

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: