У грудні 2024-го Міжнародний фонд «Відродження» разом із Фондом Східна Європа (ФСЄ) за підтримки Норвезького агентства з питань розвитку та співробітництва (NORAD) у партнерстві зі Швецією (Sida) розпочали новий амбітний проєкт «Розширення можливостей громадянського суспільства для стійкості та відновлення України». Це – масштабна ініціатива, що розрахована на три роки та охоплює 12 областей України.
Звідки взялася ідея цієї ініціативи? Що саме вона передбачає? Яка філософія та логіка лежать в її основі? Щоб дізнатися більше про цей проєкт ми поспілкувалися з Олексієм Орловським – директором програми «Демократія і належне врядування», та Тетяною Кухаренко – менеджеркою програми та керівницею цього нового проєкту.


Передумови проєкту
Під час повномасштабної війни локальні громадські організації підтримували стійкість суспільства, а тепер можуть стати рушійною силою відновлення громад. Тому важливо підтримувати організації, які займаються відновленням у всіх його проявах, допомагати їм розвиватися.
Як розповіла Тетяна Кухаренко, досвід Фонду у співпраці з аналітичними центрами та екологічними організаціями показав, що навіть масштабні ініціативи не завжди покривають усі потреби:
«Під час війни виникають нові громадські організації, нові тренди активності, які допомагають країні вистояти. Ці ініціативи потребують організаційної підтримки, особливо в регіонах, які найбільше постраждали», – зазначає Тетяна.
Також важливо, щоб до відновлення громад були включені їх мешканці. Саме вони будуть «користуватися» результатами відновлення, тож необхідно враховувати їх потреби та побажання. Відновлення громад – задача саме локальних ГО, а не великих національних. Місцеві організації розуміють потреби та особливості громади, можуть забезпечити стабільний процес відновлення.

Олексій Орловський зауважив, що війна найбільше зачепила місцеві громади, тому саме вони мають стати основою для відновлення. «Відновлення – це не лише стіни та будівлі, це також підтримка культури, здоров’я, соціальної сфери, комунального господарства», – пояснив він.
Олексій наголосив, що організації зі столиці, хоч і мають досвід, не здатні забезпечити якісну підтримку на місцевому рівні через відсутність знання специфіки регіонів. «Для цього потрібні центри аналізу й розвитку, які працюватимуть безпосередньо з громадами», – підкреслив він.
«Зі сторони центральної влади важливе встановлення, рамок, єдиної політики відновлення. Але реалізуватися вона все одно буде на рівні громад», – говорить Олексій Орловський.
Ключовими напрямами нового проєкту стали три компоненти:
- Сприяння відновленню постраждалих регіонів.
- Розвиток місцевих аналітичних центрів.
- Системне впровадження інструментів громадської участі.
«Відновлення має бути прозорим, враховувати інтереси мешканців і забезпечувати їхню участь у прийнятті рішень. Люди мають бути залучені до процесу, адже саме вони живуть у цих громадах», – підсумував Олексій.
Цей проєкт – це про співпрацю, розвиток і віру в те, що навіть у найважчі часи місцеві громади можуть стати фундаментом для побудови нової України.

Принципи та цінності проєкту
Філософія нового проєкту Міжнародного фонду «Відродження» базується на простій, але глибокій ідеї: справжні зміни можливі лише тоді, коли залучено багато різних організацій у всіх куточках країни. Як зазначає Тетяна Кухаренко, менеджерка програми «Демократія і належне врядування», «ми можемо впливати на процеси реформування, коли працюємо не лише у столиці, а й у найменших громадах, змінюючи їх і допомагаючи розвиватися».
В основі цього проєкту, як і багатьох інших, лежить теорія змін, яка спирається на досвід попередніх ініціатив Фонду. Ця теорія полягає в тому, що ми можемо впливати на реформування країни, якщо цей процес будуть підтримувати багато організацій в різних регіонах. Для цього ми допомагаємо змінюватися та зростати організаціям, з якими працюємо. Ми надаємо їм можливості професійного та експертного розвитку, сприяємо їх вкоріненню в своїх громадах.
Однією з основних цілей проєкту є розвиток організацій, які працюють із місцевими громадами. Це включає надання їм ресурсів для професійного та інституційного зростання. «Організації, які ми підтримуємо, впливають на думки людей, з якими працюють. А через ці організації ми можемо формувати майбутнє, впливати на процеси прийняття рішень та впроваджувати реформи», – додає Тетяна Кухаренко.


Олексій Орловський наголошує на важливості врахування умов, створених війною. За його словами, нестабільність, спричинена війною, потребує нестандартних рішень. Наприклад, проєкт підтримує організації, які були змушені релокуватися, але продовжують працювати з регіонами, що залишаються для них пріоритетними: «Ми розуміємо, що навіть якщо організація фізично не перебуває у своєму регіоні, вона все одно може робити вагомий внесок у його відновлення», – пояснює він.
В дизайні проєкту також було враховано контекст повномасштабної війни. В першу чергу, це впливає на вибір потенційних учасників. Проєкт розрахований на організації з регіонів, які сьогодні найбільше потребують відновлення. Участь можуть брати навіть ті ГО, які не перебувають фізично в цих областях. Це можуть бути релоковані організації, для діяльності яких ці регіони є пріоритетними.
«Готуючи проєкт, ми визначали потенційні ризики, — говорить Олексій, — в нас велика матриця ризиків, там є питання активізації воєнних дій, просування фронту. Ми не виключаємо, що деякі наші грантери можуть релокуватися в процесі реалізації проєкту, в нас вже були подібні досвіди».


Ще одним важливим аспектом є готовність до майбутнього. «Ми хочемо, щоб коли настане час відновлення, у нас уже були стратегії та плани, створені разом із громадськістю», – підкреслює Кухаренко. Вона додає, що важливо не стільки відновити зруйноване, скільки зробити громади комфортнішими для людей, сильнішими, ніж вони були раніше.
Однак на сьогодні, на жаль, громадянське суспільство, зокрема і ГО, дуже виснажене тривалою напругою, яка є наслідком повномасштабної війни. Тому для нас важливо підтримати спроможні локальні організації, які можуть бути агентами змін у майбутньому. «Сьогодні наш сектор потребує підтримки, щоб відкрити для себе “друге дихання”. Інституційна допомога дозволить організаціям зосередитися на розвитку та відновленні», – зазначає Олексій Орловський.
Попри складнощі, команда фонду впевнена, що громадянське суспільство стане рушійною силою відновлення України. «Ми зруйнували стратегію агресора своєю активністю та стійкістю. Громадський сектор – це опора, яка допомагає країні вистояти», – підсумовує Тетяна Кухаренко.
Цей проєкт – це не лише про підтримку організацій. Це про підготовку країни до відновлення і сталого розвитку, про мобільність, волонтерство та готовність до нового етапу в історії України.
«Ми хочемо допомогти цим організаціям, дати їм друге дихання, — пояснює Тетяна Кухаренко: — Зокрема, завдяки інституційній підтримці. Так організаціям принаймні певний час не доведеться думати про закриття своїх базових потреб і вони зможуть зосередитись на своєму розвитку та пов’язаних з ним питаннях».

Очікувані результати проєкту
Один із ключових напрямів нового проєкту Міжнародного фонду «Відродження» – розвиток аналітики на місцевому рівні. Як зазначає Олексій Орловський, раніше увага часто зосереджувалася на столичних організаціях. «Ми не забули про регіони, але близькі до того. Тому зараз важливо створити умови для формування нової когорти організацій, здатних проводити якісну аналітику саме в регіонах», – каже він.
На думку Орловського, навіть за умов відсутності класичних аналітичних центрів у регіонах, можна знайти організації, які вже мають базові навички, такі як проведення моніторингів. «Якщо нам вдасться розвинути ці організації в напрямі аналітики, це буде справжній прорив», – додає він.
При цьому проєкт не спрямований на класичні аналітичні центри, які займатимуться виключно аналітикою. Він радше допоможе організаціям з іншими напрямками діяльності розвинути свою аналітичну складову.
«Ми очікуємо, що розвинемо осередки громадської активності, які будуть заточені на процеси відновлення, процеси стратегічного планування в регіоні, — пояснює Тетяна Кухаренко: — Організації, які будуть комплексно розуміти, навіщо дбати про довкілля, враховувати питання клімату, інклюзії та задумуватися про гендерну рівність».


Ці організації зможуть вийти на національний, а згодом — і на міжнародний рівень. Важливо, щоб вони вміли представляти себе та комунікувати свою діяльність і українською, і англійською мовами. Так їх зможуть знайти донори та міжнародні партнери, що допоможе їм залучити нові кошти та ресурси для відновлення в громадах.
Іншим завданням проєкту є інтеграція невеликих організацій, які працюють у своїх громадах «тихенько». «Ми шукаємо ці “зірочки” та хочемо залучити їх до спільноти активістів. Це не лише про ресурси, а й про спільність і взаєморозуміння. Люди мають відчувати себе частиною більшого процесу», – додає Олексій.
Ще однією складовою проєкту є мережування: не лише розвиток організацій, а й їх інтеграції в активне громадянське суспільство. Ми сподіваємося, що в майбутньому учасники будуть співпрацювати між собою та з іншими схожими організаціями.
ГО можуть допомогти налагодити діалог в громадах, щоб залучити різних стейкхолдерів до участі у відновленні. Адже місцева влада, бізнес, та сама громада мають різні потреби і всі їх важливо врахувати в плануванні відновлення.
Олексій наголошує також на прагненні розвивати місцеву демократію. «Для мене, в будь-якому з лотів конкурсу інституційних грантів, ключовим є розвиток інструментів громадської участі. Організації повинні вміти впливати на питання розвитку своїх громад, використовуючи навички, які отримали завдяки цьому проєкту».

Які підходи до розвитку організацій лежать в основі проєкту?
Важливою частиною програми є навчання, яке тісно пов’язане з грантовою складовою. Фонд Східна Європа прийматиме на навчання представників тих організацій, які увійдуть до числа грантерів Фонду. Навчання відбуватиметься, зокрема, і на онлайн-платформах. За рахунок грантових коштів також будуть створюватися онлайн-курси на платформі Зрозуміло!, до яких потім буде відкрито доступ всім охочим. Тематика курсів не визначена наперед, але буде пов’язана з основними темами програми.
«Наша основна ідея – навчати через дію, – говорить Тетяна Кухаренко: – Виконуючи гранти, організації будуть навчатися, підтягувати свій рівень проєктної діяльності та менеджменту організації». Навіть малий грант – від одного до півтора мільйона гривень – є серйозною практикою для організації. Це стане стимулом для розвитку навичок команди.
Окрім навчання, важливу роль відіграє компонент стажувань. Як зазначає Тетяна Кухаренко, це ефективний спосіб не лише підвищити кваліфікацію учасників, але й розв’язати проблему кадрового дефіциту, яка зараз гостро стоїть у громадському секторі. «Ми бачимо, що багато людей, які проходять стажування, залишаються працювати в організаціях. Це створює резерв нових кадрів і мотивує молодь обирати громадський сектор як свою професійну сферу», – пояснює вона.
Особливо актуально це для регіонів, де немає навчальних закладів, які готують фахівців для громадянського суспільства. «Стажування дає шанс знайти нових виконавців і залучити молодь, яка надалі стане основою для розвитку регіональних організацій», – підкреслює Тетяна.


Важливим компонентом програми є мережування, що допоможе організаціям створити спільноту. Ми розраховуємо, що це підштовхне учасників співпрацювати між собою, ділитися експертизою та ресурсами. Будуть проводитися координаційні заходи, де учасники зможуть розповісти про свої проєкти та напрямки діяльності. Також відбуватимуться тематичні форуми, на яких будуть присутні також представники організацій, не залучених в проєкті.
Загалом, ми прагнемо, щоб програма проєкту залишалася гнучкою, її можна буде коригувати залежно від потреб організацій-учасниць. Наперед закладено лише наскрізні теми, які будуть присутні у всіх заходах – євроінтеграція, реформи, зелене відновлення, стратегічний регіональний розвиток. Але форма та наповнення заходів може змінюватися.
Головна мета проєкту – не лише підтримка організацій, але й їхнє професійне зростання. «Ми хочемо, щоб наші грантоотримувачі були спроможними працювати на високому рівні, залучати ресурси, в тому числі і на інфраструктурні проєкти, реалізовувати ефективні ініціативи й ставати рушіями змін у своїх громадах», – підсумовує Тетяна.

Відбір учасників і перебіг ініціативи
Міжнародний фонд «Відродження» прагне забезпечити прозорість і об’єктивність у процесі відбору грантових заявок. За словами Тетяни Кухаренко, оголошення конкурсів відбувається публічно, і завдання Фонду – досягти якомога ширшого охоплення потенційних учасників. «Ми намагаємося достукатися до всіх, хоча фізично не можемо заїхати в кожне місто. Важливо, щоб інформація дійшла до тих, хто дійсно зацікавлений», – пояснює вона.
На відміну від більшості конкурсів Фонду, відбір на отримання інституційних грантів передбачає два етапи. Однак, як і у випадку з іншими проєктами, ми публічно оголошуємо конкурси та чекатимемо, що учасники заповнять анкету першого туру конкурсу. Процес відбору на інституційні гранти передбачає ряд умов, які були зазначені в конкурсному оголошенні.
Перевага буде надаватися:
- тим, хто працює безпосередньо в регіонах;
- тим, хто працює з процесами відновлення, реформ або євроінтеграції на місцях;
- тим, хто вміє активізувати громадськість та має широкі партнерства;
- тим, хто працює з вразливими категоріями населення (для забезпечення інклюзивного відновлення).
«Ми враховуємо, що багато людей повертаються з війни з інвалідністю – фізичною чи психологічною. А ще велика кількість жінок зараз беруть на себе відповідальність за свої сім’ї, працюючи на кількох роботах. Усі ці потреби мають бути враховані в процесах відновлення», – наголошує Тетяна.


Процес оцінки заявок проходить у кілька етапів, де ключову роль відіграє експертна рада. Як зазначає Олексій Орловський, рада формується з представників різних регіонів та організацій. «У складі експертної ради є люди, які працюють у постраждалих регіонах або добре знайомі зі специфікою цих місцевостей. Це дозволяє забезпечити глибше розуміння контексту», – додає він.
Фонд суворо дотримується політики запобігання конфлікту інтересів, а члени експертних рад зобов’язані ухвалювати рішення чесно й зважено. «Ми розраховуємо на об’єктивність рішень, адже ці експерти діють у межах політики Фонду», – підкреслює Тетяна.
Однак, як зазначає Олексій Орловський, оцінка проєктів та процес підбору залежить також від самих аплікантів. Організації мають якісно подати свої заявки. «На першому етапі важливо, щоб організація могла чітко подати інформацію про свою діяльність і бачення власного розвитку. Іноді гарна організація викладає думки у заявках так, що її складно зрозуміти, і це може вплинути на рішення ради», – зазначає Олексій.
Вже на другому етапі відбору представники Фонду приїжджатимуть в регіони, щоб оцінити діяльність організацій на місці. Однак, наразі, оцінка буде здійснюватися лише на основі електронної анкети, яку подаватимуть ОГС.






***
Новий проєкт Міжнародного фонду «Відродження» – це не лише підтримка регіонів, які постраждали від війни. Це довгострокова інвестиція у відновлення країни та розвиток громадянського суспільства, яке стало однією з ключових опор у найважчі часи для України.
Поєднуючи фінансову допомогу з освітніми можливостями та створенням мережі активних організацій, Фонд допомагає громадам стати сильнішими, самостійнішими та готовими до викликів війни. Цей проєкт формує нову культуру співпраці, інклюзивності та відповідальності, де кожна організація стає рушійною силою змін.
Саме завдяки таким ініціативам формується підґрунтя для сталого розвитку, де відновлення – це не лише про фізичну інфраструктуру, а про відродження віри у спільні зусилля та силу громадянського суспільства.
Закликаємо подаватися до участі у конкурсі інституційних грантів та майбутніх конкурсах інституційних грантів.