16 червня в Міжнародному фонді «Відродження» відбувалася зустріч Клубу відкритого суспільства на тему «Холодний розум в серці гарячого конфлікту: невоєнна аналітика під час війни».
За час повномасштабної війни рф проти України вітчизняний публічний простір зазнав суттєвих змін і трансформацій. Природно, що медійний порядок денний, суспільні дискурси, громадська думка, комунікації і запити влади максимально мілітаризувалися. Тема збройної агресії займає левову частку уваги українського суспільства та політикуму. Однак, для того, щоб впевненіше «тримати тил», ефективніше чинити опір, наближати перемогу і бачити повоєнні горизонти країни, ми маємо розуміти свої ресурси і можливості, а також процеси, що відбуваються в українському соціумі під впливом війни. Все це неможливо без відновлення інфраструктури якісної «невоєнної» аналітики.
Під час дискусії учасники відзначили такі проблеми:
- Ключова проблема для аналітичної роботи після початку повномасштабного вторгнення – кадрова. В сфері аналітики та досліджень різко зменшилася кількість фахівців. Причини – еміграція, мобілізація, переорієнтація.
- Також змінювався запит на аналітику. В перший період після повномасштабного вторгнення цілковито домінувала потреба в поточних новинах. Однак, згодом, приблизно через рік, почав відновлюватися запит на грунтовні тексти, на лонгріди, на якісну аналітику. Великі тексти про освіту, медицину, соціальні питання, про суспільні процеси знову набувають актуальності і нарощують авдиторії.
- Однак, при цьому простежується залежність від авдиторії, на які таргетується аналітичний продукт. Для широкої української аудиторії виграють швидкі факти, а не довга аналітика.
- Також повертається й запит на власне політичні новини та аналіз. Поступово починають повертатися автори-дослідники.
- Фіксується й інтерес до економічного відновлення, зокрема до досвіду інших країн.
- Є великий попит на вивчення збитків, нанесених російською агресією. Зокрема на методологію їх з’ясування
- Значною проблемою для аналітичної роботи стало те, що частина даних наразі закрита.
- Дефіцит даних ускладнює аналітику і прогнозування.Зараз дуже складно робити аналітику із середнім горизонтом прогнозування
- В поєднанні із швидкими змінами наслідок війни виникає складність для аналізу соціальних процесів, процесів у бізнесі, а також і в політиці. Виникає розрив між попитом і тим, що реально можна дізнатися і проаналізувати. Навіть соціологічні опитування в умовах швидких змін дають розмиту картину, до якої багато питань
- Після повномасштабного вторгнення політична аналітика пройшла через суттєву переорієнтацію – вивчення внутрішньополітичних процесів в Україні суттєво були заміщенні зусиллями по розумінню процесів в країні-агресорі – в РФ.
- При замовленні з боку держави є проблема – погано артикулюються завдання при запиту на аналітику. Також спостерігається підвищений запит на монітирингування без сутєвої аналітичної складової.
- Є проблема із спроможністю абсорбувати органами влади аналітику, яку їй можуть надати аналітичні центри.
- В Україні аналітичні центри поки не займають того місця в публічній політиці, як в стійких, потужних демократіях, а саме – пропонування і продукування рішень. А там, де подібна робота відбувається, вона дуже персоніфікована, пов’язана із особистою довірою з обох сторін – і від представників владних структур, і від представників аналітичної спільноти.
- Не можна оминути увагою корупційну складову під час замовлень аналітики держструктурами, де часто можуть використовуватися схеми виведення коштів через «свої організації», а не придбання якісного аналітичного продукту. Протидія цьому ускладнена, бо не вся аналітика може бути публічною, в оцінюванні її якості багато суб’єктивізму.
Також були позначені наступні можливості:
- Кадрову проблему для невійськової аналітики можна вирішувати через більш активне залучення представників академічної спільноти.
- В проблемі кадрового дефіциту можливі рішення – внутрішнє програмне стажування, вирощування власних кадрів, формування «клубів прихильників».
- Криза, як відомо, – не лише випробовування, але й нові можливості. Великим завданням для аналітики є побачити ці можливості, підготувати їх і допомогти їх використати.
- Війна змусила державу робити те, чим вона раніше не займалась – провадити зміни і реформи. Наприклад, перезавантаження податкової і митної служби. Це здатне серйозно змінити бізнес-клімат, а ці процеси вимагають аналітичного осмислення.
- Наразі важливим напрямом є незалежна експертиза, пов’язана із процесами відновлення України. Одне із головних завдань сьогодні перейти від просто закликів про важливість громадянського суспільства і незалежної аналітики до формування основ фінансового забезпечення таких проєктів.
- Перспективною продовжує залишатися робота по утвердженню конкретних механізмів з державного фінансуванню незалежної аналітики.
- Академічна спільнота зацікавлена в співпраці із аналітичними центрами, але є чимало бар’єрів – зокрема забюрократизованість діяльності академічних інститутів. Однак, така співпраця має потенціал. В академічній та університетській науці є системна, якісна експертиза, в аналітичних центрів є краще розуміння, як вона має виглядати для споживача – держави та її представників. Потрібно шукати точки дотику і моделі кооперації між цими середовищами.
- Запит на аналітику наразі шалений. В тому числі, в органах державної влади, зокрема, в міністерств. Однак ця потреба не дуже добре комунікується і артикулюється з боку останніх.
- Грунтовна, а також довгострокова аналітика можлива і потрібна, але її варто орієнтувати на спеціалізовані авдиторії – на фахівців, професіоналів, на зарубіжних партнерів. Наприклад, дезінформація – це не лише про дезінформацію суспільства, це також порушення прав людини, зокрема, доступу до життєвої інформації. Дослідження допомагають західним партнерам усвідомлювати, що «дезінформація – це також шкідливо, як і ракети та інші воєнні дії»
- Треба розширювати канали комунікації для аналітичних продуктів. Зокрема зростає запит на відеоматеріали, через мережу Youtube.
- Є потреба повернутися до фактчекінгу, зокрема і внутрішніх політичних комунікацій. Бо популізм буде зберігатися, як необхідність його обмежувати
- Після закінчення війни гостро постане питання про формування нового політичного порядку денного і в цьому контексті роль незалежної аналітики буде дуже важливою.
- Для аналітичних інституцій важливою є також спроможність адвокаційна, бути «штовхачем» своїх ідей та розробок
