Здоров’я «по-новому»?

Про нові підходи та міжнародний досвід у сфері громадського здоров’я говорили експерти під час круглого столу «Що буде після ліквідації СЕС: зміна вивіски чи нова система громадського здоров’я?» в Українському кризовому медіа-центрі 22-го вересня.

«Громадське здоров’я – наука і мистецтво запобігання хворобам, продовження життя і зміцнення здоров’я за допомогою організованих зусиль і свідомого вибору суспільства, організацій, державних та приватних, громад та індивідів»

Чарльз-Едвард Еморі Уінслоу

(Charles-Edward Amory Winslow)

1920

Про нові підходи та міжнародний досвід у сфері громадського здоров’я говорили експерти під час круглого столу «Що буде після ліквідації СЕС: зміна вивіски чи нова система громадського здоров’я?» в Українському кризовому медіа-центрі 22-го вересня.

Після ліквідації Санітарно-епідеміологічної служби України її функції розподілені між Міністерством аграрної політики та продовольства України і Міністерством охорони здоров’я України. А контролююча функція колишньої СЕС перейшла до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Проте Україна взяла на себе зобов’язання оптимізувати систему громадського здоров’я, це є частиною імплементації Україною Угоди про асоціацію між Україною та ЄС в частині, щодо атомної енергії (Глава 22). По суті йдеться про необхідність переорієнтації функцій всієї сфери з виключно контролюючої, яка несе корупційні ризики, на профілактичну щодо захворювань і таку, що підтримує здоровий спосіб життя населення.

З цією метою в Україні був створений «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України». Він стане науково-практичною установою медичного профілю, яка займатиметься збереженням і укріпленням здоров’я населення.

Оксана Сивак, заступник міністра охорони здоров’я України, пояснює: «Ми мали зустріч з Єврокомісаром з питань здоров’я та безпечної їжі (Health and Food Safety), (Витянісом Андрюкайтісом, який у свій час був Міністром охорони здоров’я Литви – ред.). Мої колеги його запитали, яким має бути розподілення зусиль органами охорони здоров’я й аграрної політики. Він пояснив – те, що від поля до столу – це аграрна політика, а те, що від столу і далі – це охорона здоров’я. Тому зараз ми маємо на меті перейти до більш цивілізованої системи, зокрема навчати населення бути відповідальними щодо здоров’я».

Після ліквідації СЕС у сфері контролю за забезпеченням санітарного та епідемічного благополуччя країни виник хаос – оскільки зміни у законодавство, які мали забезпечити плавну передачу функцій служби новим виконавцям, не були прийняті вчасно.

Тому зараз «Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів сьогодні виконує функції колишньої СЕС, окрім тих, що стосуються громадського здоров’я і профілактики захворювань. Це означає, що ми продовжуємо проводити перевірки планові та позапланові, за рішенням суду або за зверненням фізичних осіб. Однак ми розуміємо, що дана система має бути зміненою, і ми над цим працюємо. Першим кроком має стати удосконалення нинішньої системи контролю на законодавчому рівні», – говорить Володимир Лапа, голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Ці проблеми можуть бути вирішенні прийняттям законопроекту 5134, який вносить зміни у 30 законів  і покликаний оптимізувати роботу органів, які опікуються санітарно-епідемічним благополуччям населення. Олексій Кириченко, народний депутат України, який є ініціатором законопроекту каже, що, законопроект вже поданий на розгляд Верховної Ради України 16 вересня. Документ стане важливим кроком до чіткого врегулювання роботи нових виконавців не лише тих функцій, якими раніше опікувалася СЕС, а й тих, якими досі держава фактично не займалася. Окрім цього прийняття законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України.

Ната Аваліані, керівник Проекту USAID «Реформа ВІЛ-послуг у дії», розповіла про роботу Центру громадського здоров’я Грузії, який вона очолювала. Наприклад, на основі актуальних даних Центр розробляє санітарно-гігієнічні стандарти для лікувальних установ і для навчальних закладів: дитячих садків, шкіл тощо. Ці стандарти в Грузії користуються довірою суспільства і їх прагнуть дотримуватися усі заклади. Аваліані каже, що Центр: «Не має бути контролюючим органом, він має стати інтелектуальним центром, який займається аналізом та прогнозуванням. Тому надзвичайно актуальним є підготовка спеціалістів з громадського здоров’я, які будуть в ньому працювати».

Про брак спеціалістів і необхідність фахової підготовки говорила також Ірина Колеснікова, головний позаштатний епідеміолог Міністерства охорони здоров’я України: «Поки ці два роки йшов процес визначення, якою має бути нова система і новий підхід до здоров’я, дуже багато людей пішли з цієї сфери. Є області з великими районами, особливо поблизу території, де проводиться АТО, де не залишилося жодного епідеміолога і жодного санітарного лікаря». Окрім цього Колеснікова наголосила на проблемі підготовки нових спеціалістів, оскільки наразі в навчальні заклади України практично не готують за спеціальністю та спеціалізацією «громадське здоров’я».

Вікторія Тимошевська, директор програмної ініціативи «Громадське здоров’я» сформулювала свій рецепт успішного запровадження системи громадського здоров’я в Україні: «Я вірю в бюджетні кошти і я вірю у громадські організації. Я маю на увазі, що зусилля мають бути сконцентровані в одному місці – Центрі громадського здоров’я і ця установа має гарно фінансуватися. Тільки тоді ця робота буде ефективною. Окрім цього, на мою думку є дуже важливою комунікація між відомствами, які залучені до цієї сфери. Саме комунікація, а не конкуренція за людей чи бюджетні кошти. Ще одним важливим аспектом є залучення до процесу громадських організацій, які виконують частину функцій Центру громадського здоров’я, зокрема інформаційні кампанії, супровід певних груп пацієнтів тощо. В цій комбінації: єдина, гарно фінансована установа, комунікація між профільними міністерствами і залучення громадських організацій – це як на мене, те, що може спрацювати в Україні».