Як використовуються бюджетні кошти на молодіжні проекти?
З серпня по грудень 2016 року 15 незалежних експертів провели моніторинг щодо ефективності розподілу 7 мільйонів гривень, наданих урядом українським громадським організаціям на реалізацію державної молодіжної політики в Україні. Експерти відвідали 59 заходів, організованих 17 громадськими організаціями з числа переможців. Також експерти проанкетували 1000 учасників. Про це йшлося під час брифінгу, який відбувся в УКМЦ 13 січня 2017 року.
Олег Слабоспицький, координатор Громадського сектору Євромайдану розказав про принципи, за якими здійснювався моніторинг: «Перший – незалежність. Його проводили громадські активісти, а Міністерство було лише партнером проекту. Другий – незаангажованість. Моніторинг проводили активісти, які не перебувають на керівних посадах в організаціях, які перемогли у конкурсі проектів. Третій – зміст проектів. Головна увага приділялася наповненню та охопленню заходів, а не їх фінансовій частині».
За результатами моніторингу, найбільше громадських організації прагнуть допомогти молоді мати свою громадянську позицію. 29 організацій перемогли за першим напрямом – формування громадянської позиції і національно-патріотичне виховання молоді; 5 проектів за напрямом – популяризація та утвердження здорового і безпечного способу життя та культури здоров’я серед молоді; 3 проекти – створення умов з метою працевлаштування молоді; 4 – забезпечення партнерської підтримки молоді, що проживає на тимчасово окупованій території України, та внутрішньо переміщених осіб; 2 – забезпечення розвитку міжнародного молодіжного співробітництва.
Сама ж молодь найчастіше дізнається про заходи, організовані громадськими організаціями за державний кошт, через інтернет та від знайомих. Майже 90% опитаних відповіли, що їм було легко стати учасниками заходу. Майже така ж кількість долучилась до них уперше. Більшість учасників високо оцінили відвідані заходи як цікаві й пізнавальні. Понад 90% опитаних зазначили, що захід відповідав їхнім потребам і що вони задоволені організаційною підготовкою заходу. Серед опитаних виявилося порівно жінок і чоловіків. З них 50% – молодь віком 18-25 років і 33% – віком 26-39, переважна більшість з них працевлаштовані, а також студенти, і лише 10% – учні. 80% живуть у місті, 20% у селах.
Ірина Бєляєва, директорка департаменту молодіжної політики міністерства молоді та спорту України, розповіла про ті зміни, які планує запровадити міністерство за рекомендаціями наданими після моніторингу: «Це перший справді незалежний моніторинг. Після нього ми зрозуміли, над чим потрібно працювати. Зокрема, надалі міністерство планує запровадити практику такого моніторингу щорічно. Окрім цього, аби збільшити кількість претендентів і спростити їм доступ до участі в конкурсі, одним із наступних кроків стане розробка інтернет-порталу для подачі заявок на конкурс онлайн».
Нові прозорі процедури, такі, як залучення представників громадськості до конкурсної комісії і пряма онлайн-трансляція засідань комісії разом із подальшим моніторингом, можуть стати прикладом для наслідувань в інших урядових структурах. Для громадян це відкриті можливості контролювати розподіл сплачених податків.
Як зазначив Олександр Смирнов, керівник проекту «Забезпечення прозорості системи підтримки заходів громадських організацій з метою реалізації державної молодіжної політики в Україні», це був перший моніторинг, який був «виїзним» – монітори відвідували заходи у регіонах і бачили ситуацію «на місцях», а не у паперових звітах. Окрім цього, Смирнов зауважив, що моніторинг дозволить внести зміни в законодавство, що сприятиме дерегуляції і спрощенню взаємодії представників громадянського суспільства з органами державної влади.
Ольга Жмурко, директорка Ромської програмної ініціативи Міжнародного фонду «Відродження», наголосила: «Підтримка реформ – є пріоритетним напрямком діяльності для Фонду. Зокрема, йдеться про протидію корупції, завдяки чому стане можливою ефективна трансформація країни. Реалізація цього проекту показала, що: 1) існує синергія між органами влади і інституціями громадянського суспільства; 2) Міністерство стало ініціатором реформ в середині інституції і бажання зробити свою роботу прозорою, а також ефективно контролювати якість реалізації проектів, які фінансуються платниками податків, тобто громадянами України; 3) ефективні моделі і практики мають бути закріплені й інституціалізовані для того, щоби було системне покращення державних політик. Тому Фонд планує продовжувати підтримувати подібні моніторинги».
