12 квітня представники громадянського суспільства з усіх регіонів зібрались у Києві, аби разом із урядовцями визначити пріоритети для України в рамках багатосторонньої міжнародної ініціативи «Партнерство «Відкритий уряд» (Open Government Partnership) на 2018-2020 роки.
12 квітня представники громадянського суспільства з усіх регіонів зібрались у Києві, аби разом із урядовцями визначити пріоритети для України в рамках багатосторонньої міжнародної ініціативи «Партнерство «Відкритий уряд» (Open Government Partnership) на 2018-2020 роки.
Україна є однією з 75 країн, які приєдналась до «Партнерства «Відкритий уряд» з моменту його офіційного започаткування на сесії Генеральної асамблеї ООН у вересні 2011 року. Головною метою Ініціативи є об’єднання зусиль урядів та громадянського суспільства для створення позитивних змін у житті громадян.
На думку стратегічного радника Міжнародного фонду «Відродження» Тараса Качки, сьогодні головним викликом для уряду та громадянського суспільства є пошук механізму ефективної взаємодії.
«За останні роки громадянське суспільство досягло значного прогресу. Зокрема, попит суспільства на відкритість влади та прозорість ухвалення державних рішень сьогодні достатньо високий. Тепер важливо сконцентруватись на якості політики, яку спільно формують урядовці, аналітики та громадські активісти. «Партнерство «Відкритий уряд» є одним із елементів фундаменту для побудови такої культури державного управління», – пояснює Тарас Качка.
За словами Олександра Саєнка, міністра Кабінету Міністрів України, співголови Координаційної ради «Партнерства «Відкритий уряд», для уряду пріоритетними є три напрямки: економічне зростання, антикорупція та підвищення інституційної спроможності виконавчої влади.
«Для підвищення спроможності виконавчої влади ми запроваджуємо нову систему ухвалення державних рішень у форматі публічної політики. Зокрема, це вимагає змін адміністративних процедур», – зазначив Олександр Саєнко.
Завдяки співпраці уряду з громадянським суспільством, Україна успішно виконала свої зобов’язання, передбачені попередніми планами в рамках «Партнерства «Відкритий уряд»:
- запустила сиcтему електронних публічних закупівель Prozorro,
- відкрила реєстр бенефіціарних власників,
- створила єдиний веб-портал використання публічних коштів Є-дата,
- створила веб-портал електронних декларацій про майно, доходи та витрати держслужбовців,
- запровадила механізм електронних петицій до органів державної влади,
- імплементує стандарти Ініціативи прозорості видобувних галузей,
- відкрила доступ до архівів комуністичного режиму.
Тепер перед урядом і громадянським суспільством стоїть завдання розробити наступний – четвертий – національний план дій, включивши до нього конкретні зобов’язання, які Україна має вирішити протягом 2018-2020 років. Цей план Україна планує презентувати на П’ятому глобальному саміті партнерства, що відбудеться у липні цього року в Тбілісі (Грузія).
Співголова Координаційної Ради «Партнерство «Відкритий уряд» від громадськості Олеся Архипська переконана, що не потрібно боятися амбітних завдань.
«Україна може бути драйвером реформ і практик відкритості та антикорупції. Ми це довели: сьогодні в рамках оцінки Індексу «Відкритого уряду» Україна посідає четверту сходинку серед країн Східної Європи та Центральної Азії. Це показовий результат нових партнерських відносин уряду і громадськості. Тож ми повинні розбудовувати довіру між урядом і громадянським суспільством для нових якісних змін в країні», – підкреслила Олеся Архипська.
У результаті одноденного брейнг-стормінгу національна команда громадських активістів запропонувала кілька десятків інноваційних ідей. Далі – відкриті обговорення в регіонах.
