У столиці відбулася експертна дискусія “Прозорість влади: закон про державні закупівлі як ключовий елемент”
Для подолання корупції у сфері державних закупівель в Україні слід здійснювати громадський контроль, зокрема за дотриманням законодавчих процедур. Про це заявив Виконавчий директор Міжнародного фонду “Відродження” Євген Бистрицький сьогодні в Києві під час дискусії “Прозорість влади: закон про державні закупівлі як ключовий елемент”. Захід пройшов у межах спільного річного проекту “Експертиза закордонних трансформацій”, який реалізують Європейська програма та програма “Схід-Схід: партнерство без кордонів” Міжнародного фонду “Відродження” та Фонд Арсенія Яценюка “Відкрий Україну”.
Євген Бистрицький повідомив, що нещодавно завершився конкурс проектів фонду “Громадський контроль за проведенням тендерних закупівель”, мета якого – підвищити прозорість і підзвітність влади шляхом незалежного моніторингу проведення закупівель за кошти державного бюджету. Такий незалежний моніторинг здійснюватимуть громадські організації.
Євген Бистрицький також нагадав про підтримку фондом інформаційного ресурсу “Наші гроші”, який за короткий час своєї роботи став джерелом актуальної інформації щодо державних закупівель для всіх зацікавлених.
В. о. директора Відділу Світового банку у справах України, Білорусі та Молдови Паоло Беллі відзначив, що Світовий банк давно вже працює над проблемою державних закупівель в Україні. “Це довгий і незавершений процес. Для досягнення прозорості державних закупівель потрібно більше, ніж прийняття закону, – потрібен здоровий механізм моніторингу”, – сказав він. Паоло Беллі відзначив, що процес переговорів триває. При цьому, за його словами, нове законодавство у сфері держзакупівель є значним “кроком назад” і експерти Світового банку піднімали питання про відсутність чіткого регламентування діяльності державних монополій, які не підпадають під дію комерційного законодавства.
Керівник Другого відділу програм допомоги Представництва Європейського Союзу в Україні Хосе Роман Леон Лора нагадав присутнім, що надійна система держзакупівель дозволяє на 15-20% зменшити дефіцит бюджету та заощаджувати державні кошти. Він вважає, що держзакупівлі сприяють створенню нових робочих місць, підвищенню якості й інноваційності економіки. У політичному аспекті, на його думку, злагоджений механізм державних закупівель підвищує рівень довіри суспільства до державних структур.
Хосе Роман Леон Лора також попередив, що надходження фінансової допомоги від ЄС Україні залежить від функціонування системи державних закупівель. “До певної міри держзакупівлі – це те, що не може бути предметом компромісу”, – заявив він. Експерт підкреслив, що фундаментальною позицією Євросоюзу у переговорах із Україною є необхідність визначити відповідальність тих урядовців, які проводять тендери.
Керівник громадської організації “Центр UA” Олег Рибачук назвав введення сучасної системи держзакупівель в Україні своєрідним тестом: “Це лакмусовий папір на зрілість і суспільства, і урядників”. За його словами, ті, хто звик заробляти на “оборудках” із державними закупівлями, хочуть прийняти таке законодавство, яке б влаштувало іноземних спостерігачів і залишило прогалини для майбутніх “оборудок”. За його словами, ідеться про виведення 70-80% держзакупівель із-під дії закону, що призведе до втрати державним бюджетом 7 млрд. євро. Олег Рибачук також підкреслив, що прийняття в Україні нового законодавства щодо держзакупівель залежить винятково від Президента України.
Координатор із питань протидії корупції Румунського академічного співтовариства Лаура Штефан відзначила, що важко очікувати від громадян дій у разі зловживань під час державних закупівель, тому основна роль припадає на неурядові організації (НУО) та ЗМІ. “Водночас для цього НУО потрібна підтримка міжнародних донорів”, – підкреслила вона. За словами Лаури Штефан, можна мати ідеальний закон, але якщо ніхто не стежить за його виконанням, обов’язково будуть зловживання.
Координатор програми “Без корупції” неурядової організації “Оживені” (Чехія) Мартін Каменік відзначив, що в Чехії інколи представники державної влади не відповідають на офіційні запити, а іноді ігнорують рішення судів. На його думку, ключовим у реформуванні держзакупівель є поняття прозорості рішень влади. ”Чеська система держзакупівель недостатньо прозора”, – відзначив Мартін Каменік. При цьому він підкреслив, що інформації про тендери не завжди публікують, оскільки об’єми цих тендерів не перевищують законодавчого рівня. “Побороти корупцію у сфері держзакупівель неможливо, не поборовши інших вад у державній політиці”, – підсумував він.
Виконавчий директор “Трансперенсі Інтернешнл – Казахстан” Сергей Злотніков вважає, що слід створювати коаліції організацій для моніторингу виконання законодавства у сфері державних закупівель, навчати експертів. Необхідним також, на його думку, є практичне застосування адміністративної відповідальності за відмову надати інформацію. Корисно також, за словами експерта, було б виробити механізм участі незалежних експертів і спостерігачів в оцінюванні проведення тендерів.
Директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський висловив жаль, що всі ключові реформи в Україні відбуваються через тиск не зсередини країні, а через зовнішній тиск. Він також висловився за збільшення активності громадян у впровадженні “стратегічних судових рішень”.
Контакти:
Європейська програма, Ірина Солоненко, (044) 461 95 00, solonenko@irf.kiev.ua
“Схід-Схід: партнерство без кордонів”, Тетяна Кухаренко, (044) 461 95 00, kukharenko@irf.kiev.ua
“Відкрий Україну”, Тарас Михальнюк, (044) 235 52 98, tmv@openukraine.org
***
Мета Європейської програми – сприяти європейській інтеграції України шляхом фінансової й експертної підтримки громадських ініціатив.
Програма “Схід-Схід: партнерство без кордонів” підтримує ініціативи, що спонукають до розвитку та розширення відкритого суспільства, зокрема через спільну діяльність громадських організацій у двох і більше країнах, тобто “без кордонів” – кордонів не лише в географічному сенсі, але й соціально-економічному, політичному, мовному, культурному тощо. Основна мета програми – сприяти ініціативам, спрямованим на обмін ідеями, аналітикою, досвідом і знаннями, а також підтримувати практичну діяльність, що виникає внаслідок утворення міжнародних мереж із обміну інформацією та методологією.
