Головування України в ОБСЄ: значних досягнень немає

У Києві відбулася Паралельна конференція громадянського суспільства ОБСЄ

Під час головування України в ОБСЄ у 2013 році їй удалося зберегти баланс між трьома напрямами роботи організації (безпековим, економіко-довкільним і правозахисним). Про це заявив Пол Дунай, радник Женевського центру політики безпеки, під час Паралельної конференції громадянського суспільства ОБСЄ, яка відбувалася 2-5 грудня в Києві. Захід провела Одеська філія Національного інституту стратегічних досліджень, Інститут Євро-Атлантичного Співробітництва й ГО “Сприяння міжкультурному співробітництву” за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду “Відродження” та Представництва Фонду імені Фрідріха Еберта в Україні.

Олександр Сушко, науковий директор Інституту Євро-Атлантичного Співробітництва, говорячи про головування України в ОБСЄ, відзначив, що відсутність провалу – це вже успіх України. За його словами, не доводиться говорити про яскравий акорд на завершення головування, але слід високо оцінити як роботу України з урегулювання Придністровського конфлікту, так і ініціативу з проведення у квітні 2013 року великого заходу щодо свободи пересування у просторі ОБСЄ, де вперше обговорювали не лише проблеми вільного виїзду з країн, а й проблеми в’їзду, зокрема візові питання.

Посол Швейцарії при ОБСЄ Томас Ґремінґер назвав пріоритети Швейцарії під час наступного головування в ОБСЄ: права людини, кібербезпека, врегулювання конфліктів на Кавказі. Великі сподівання країна покладає на процес “Гельсінкі +40”, покликаний забезпечити більшу безпеку для 57 країн ОБСЄ, які мають різні політичні режими та геополітичні вподобання.

Експерт Матіас Бьєрі (Центр досліджень безпеки, Цюріх) наголосив, що ефективному реформуванню ОБСЄ заважають протистояння Росії та США у сфері безпеки в цьому регіоні.

Провідний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Ганна Шелест відзначила, що сьогодні вже неможливо говорити про безпеку винятково у військовому вимірі, тому основним завданням повинно стати усвідомлення того, що енергетична, економічна та людська безпека в певних країнах безпосередньо впливають і на класичну безпеку держав.

Своїми спостереженнями поділилися Григорій Перепелиця, директор Інституту міжнародних відносин Дипломатичної академії при МЗС України, та Юлія Нікітіна, дослідниця Московського державного інституту міжнародних відносин. За словами фахівців, попри позитивний досвід України з урегулювання Придністровського конфлікту у 2013 році, заморожені конфлікти, зокрема в Нагірному Карабасі, досі стоять на порядку денному ОБСЄ. Очікуване у 2014 році виведення військ з Афганістану може стати потужною загрозою для безпеки регіону ОБСЄ, якщо організація не візьме під контроль процесу виведення військ і подальшого врегулювання. Крім того, виконання міжнародних зобов’язань із роззброєння потребує прискіпливого контролю членів ОБСЄ та не може вважатись остаточно вирішеним станом на 2013 рік.

Контакти:
Одеська філія
Національного інституту стратегічних досліджень
Ганна Шелест
osce_ua_2013@ukr.net

***

Європейська програма Міжнародного фонду “Відродження” сприяє європейській інтеграції України через поєднання зовнішних вимог Європейського Союзу, які випливають із підписаних міжнародних домовленостей, з підтримкою їх відстоювання та просування з боку українського громадянського суспільства, громадських організацій, які працюють заради утвердження європейських цінностей відкритого суспільства в Україні.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: