Ваші питання і наші відповіді щодо конкурсу інституційних грантів у межах Проєкту «Розширення можливостей громадянського суспільства для стійкості та відновлення України»

Сашко Кульчицький

Як отримати інституційний грант? Ми підготували найдетальніше пояснення на основі питань, які ми зібрали під час поїздки у 7 міст Півночі, Сходу та Півдня. 

В кінці грудня Фонд презентував новий конкурс ««Розширення можливостей громадянського суспільства для стійкості та відновлення України» за підтримки Норвезького агентства з питань розвитку та співробітництва (NORAD) та у партнерстві зі Швецією (Sida) та у співпраці з Фондом Східна Європа. Його мета – допомогти організаціям стати сильнішими, ефективніше працювати в громадах та робити внесок у стійке відновлення України.

“Ми прагнемо, щоб цей конкурс підтримав організації, які працюють у регіонах, найбільше постраждалих від війни. Це допоможе їм розвиватися, посилювати зв’язки з громадами та сприяти демократичним змінам. Інституційна підтримка дозволить зосередитися на стратегічному розвитку, а не лише на проєктній діяльності,” – зазначив Олексій Орловський, директор програми.

Заповнити і надіслати анкету самооцінки можна до 25 січня 2025 року. Результати першого етапу стануть відомі в першій половині березня.  

На основі запитань, які ми отримували під час презентації конкурсу, ми підготували детальний Q&A. Сподіваємося, що цей матеріал стане у пригоді організаціям, які планують позмагатись за інституційний грант. Детально про конкурс читайте у конкурсному оголошенні.


Яка мета нового конкурсу?

Мета конкурсу – посилити спроможність організацій громадянського суспільства. Це допоможе їм розвиватися навіть у складних умовах. Якщо організації працюватимуть ефективніше, вони зможуть якісніше виконувати свою місію та надавати необхідні послуги.


Що таке інституційні гранти?

Інституційні гранти спрямовані на покращення спроможності організацій. Основна увага приділяється:

  • стратегічному плануванню, операційному і фінансовому менеджменту, зовнішній комунікації;
  • розвитку компетенцій у моніторингу, аналітиці та адвокації;
  • спеціалізованій експертизі, наприклад, у питаннях гендерної рівності, сталого розвитку чи роботи з вразливими групами населення.

Що можна фінансувати в межах інституційних грантів?

Інституційні гранти передбачають фінансування на:

  • заробітні плати та залучення нових працівників;
  • навчання працівників;
  • придбання обладнання;
  • створення стратегії організації;
  • налагодження системи врядування;
  • покращення внутрішніх процедур і політик;
  • Створення комунікаційних майданчиків організації;
  • підвищення прозорості роботи організації.

Або ж будь-які інші активності, спрямовані на те, щоб організації працювали краще та стабільніше.


Який формат конкурсу?

Конкурс має два етапи:

  1. Перший тур– заповнення анкети самооцінки організації. Анкета доступна у тексті оголошення конкурсу  й охоплює питання про діяльність організації, її управлінські органи, процедури, фінансову звітність тощо. Важливо відповідати чесно, адже вся інформація перевірятиметься.
  2. Другий тур– подання аплікаційної форми, бюджету та детального опису проєкту за запропонованою спеціальною формою.

На першому етапі буде відібрано 40–45 організацій, які пройдуть базову організаційну оцінку на місцях.


Як відбувається відбір?

Відбір на обох турах конкурсу проводить незалежна експертна рада, яка складається з українських фахівців, добре обізнаних зі станом громадянського суспільства.


Які основні напрями конкурсу?

Конкурс поділено на три напрями (лоти):

  1. Аналітичні центри – підвищення експертного потенціалу.
  2. Ресурсні центри – сприяння громадській активності.
  3. Відновлення громад – підтримка ініціатив, спрямованих на культурне, соціальне чи економічне відновлення.

Кожна організація має обрати лише один ключовий напрям (лот), у межах якого вона є найбільш компетентною. Це важливо для формування навчальної програми та оцінки потенціалу організації.

Для кожного напряму буде виділено приблизно рівну кількість грантів. Це зроблено для забезпечення збалансованого розвитку всіх напрямів. Тому конкуренція у межах кожного напряму буде приблизно однаковою.


Що робити, якщо організація працює в кількох напрямах?

Якщо ваша організація поєднує аналітичну діяльність, підтримку громадської активності або відновлення, вам необхідно обрати лише один ключовий напрям (лот), який є основним для вашої роботи. Вирішити це має колектив організації самостійно, без рекомендацій з боку МФВ.

Кожен напрям має свою специфіку навчання, яке надасть вам додаткові необхідні навички та знання. Визначення ключового напряму також допоможе експертам краще оцінити вашу заявку та потенціал організації.


Що таке регіональний ресурсний центр?

Регіональний ресурсний центр — це структура, яка допомагає іншим організаціям, громадам та жителям підвищувати спроможність використовувати інструменти громадської участі. Це місце, де можна отримати консультації, навчання та підтримку з питань розвитку громадської участі.

Мета центру — розвивати громадську участь і допомагати громадам використовувати доступні механізми для вирішення місцевих питань. Це включає підтримку прозорості, розвиток місцевої демократії та підвищення активності жителів.


Які складові діяльності може мати ресурсний центр?

Регіональний ресурсний центр складається з п’яти основних елементів:

  1. Аналітика: Збір та аналіз даних, наприклад, моніторинг політик органів місцевого самоврядування.
  2. Розробка нормативно-правових актів: Допомога громадам у створенні статутів, які регулюють інструменти громадської участі, наприклад, загальні збори чи громадські консультації.
  3. Консультативна робота: Надання правових, організаційних чи інших консультацій, зокрема допомога у проведенні загальних зборів або збору підписів.
  4. Навчальний компонент: Проведення тренінгів для представників громад, органів влади та громадських організацій щодо використання інструментів громадської участі.
  5. Інформаційна складова: Популяризація інструментів громадської участі, щоб якомога більше людей знали про можливості, які вони відкривають.

Яка має бути форма юридичної реєстрації організації?

У конкурсі можуть брати участь:

  • громадські організації;
  • громадські спілки;
  • благодійні організації;
  • органи самоорганізації населення;

Також заявки можуть подавати інституціоналізовані організації громадянського суспільства при університетах, але участь можлива тільки від імені цих організацій, а не самого навчального закладу.


Чи можлива підтримка для організацій, які тільки починають свою діяльність?

Так, конкурс відкритий для організацій, які нещодавно зареєструвалися. В анкеті варто зазначити, чи команда такої організації діяла раніше як, скажімо, ініціативна група або крило іншої організації тощо. Окрема увага приділяється розвитку їхньої спроможності – фінансового обліку, прозорості та ефективності роботи.


Чи можуть молодіжні організації брати участь у конкурсі?

Так, молодіжні організації можуть подаватися. Жодних вікових чи гендерних обмежень для участі немає. Важливо, щоб  діяльність організації була спрямована на відновлення громад та враховувала принципи сталого розвитку та інтереси різних груп населення. Молодь, як активна частина суспільства, відіграє ключову роль у цьому процесі.


Чи можуть брати участь організації, які перемістилися?

Так, якщо організація була зареєстрована у визначених областях до повномасштабного вторгнення, але зараз працює в іншому регіоні, вона може подати заявку. Однак організація має принаймні частково продовжувати діяльність, спрямовану на підтримку регіонів, де вона була зареєстрована раніше.


Що потрібно зазначити в заявці, якщо організація була переміщена?

Якщо організація була зареєстрована в одній із пріоритетних областей до початку повномасштабного вторгнення, але зараз перемістилася, це потрібно зазначити в заявці, а також показати, в яких регіонах знаходяться працівники на сьогодні. Окрім цього, важливо описати, як організація продовжує діяльність, спрямовану на підтримку свого регіону походження (наприклад, участь у плануванні відновлення або інших заходах).


Чи можуть організації з осередками в різних регіонах подаватися на конкурс?

Так, можуть подаватися від імені координуючої організації (якщо вона зареєстрована у пріоритетних областях) або, якщо осередки є окремими юридичними особами, вони можуть подаватися окремо. Наприклад, організації , що єосередками в Запоріжжі та Харкові можуть подавати заявки незалежно одна від одної, зосереджуючись на розвитку кожного осередку окремо. Якщо ж осередки не є юридично самостійними, подання заявки має здійснюватися через головну організацію.


Чи можуть організації з пріоритетних регіонів працювати також в інших областях?

Так, організації можуть працювати в інших регіонах, але основна діяльність має бути зосереджена в пріоритетних областях. Якщо організація зареєстрована в пріоритетному регіоні, але працює лише в інших областях, це може викликати питання під час оцінки заявки.


Чи можуть фізичні особи брати участь у конкурсі?

Ні, гранти надаються лише юридичним особам: громадським організаціям, громадським спілкам, благодійним фондам та органам самоорганізації населення. Фізичні особи, включно з підприємцями, участі в конкурсі брати не можуть.


Чи можуть комунальні заклади або органи місцевого самоврядування подаватися на конкурс?

Ні, комунальні заклади та органи місцевого самоврядування не можуть бути заявниками. Однак вони можуть бути партнерами громадських організацій у реалізації малих проєктів (оголошення конкурсу малих грантів вийде окремо в кінці січня).


Чи можуть профспілки брати участь у конкурсі?

Профспілки можуть брати участь лише за умови, що вони зареєстровані як громадські організації.


Чи можуть медіа брати участь у конкурсі?

Медіа можуть брати участь, якщо вони діють як громадська організація, тобто зареєстровані відповідним чином. Також можливе залучення медіа в якості партнерів для реалізації комунікаційних компонентів проєкту.


Чи приймаються заявки від організацій, які працюють з громадами, наближеними до тимчасово окупованих територій?

Так, такі організації можуть подаватися, якщо їхня діяльність здійснюється на підконтрольних Україні територіях. Важливо чітко обґрунтувати та узгодити співпрацю з військовими адміністраціями, поліцією та громадами, щоб продемонструвати безпечність та легітимність своєї діяльності.

Однак діяльність на окупованих територіях є недопустимою.


Які географічні умови для участі в конкурсі?

У конкурсі можуть брати участь організації, зареєстровані в регіонах, що найбільше постраждали від збройної агресії: Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Житомирська, Київська, Луганська, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Херсонська, Чернігівська.

Організації, зареєстровані в м. Києві, мають право брати участь у конкурсі за умови, якщо вони працюють в громадах Київської або іншої із вище перелічених областей.


Як фонд ставиться до партнерств із органами місцевого самоврядування чи військовими адміністраціями?

Фонд заохочує такі партнерства. Це демонструє серйозність намірів і підвищує довіру до проєкту.


Чи можна залучати силові структури як партнерів?

Так, наприклад, національна поліція може бути партнером у проєкті. Однак партнери не отримують фінансування безпосередньо від МФВ. Для підтвердження співпраці бажано додати листи підтримки або меморандуми.


Чи можуть органи студентського самоврядування бути партнерами?

Так, органи студентського самоврядування, консультативно-дорадчі органи та інші подібні структури можуть бути партнерами в проєкті. Однак основним заявником має бути юридична особа – громадська організація, громадська спілка, благодійний фонд чи орган самоорганізації населення.


Чи потрібно включати в заявку інформацію про залучення ветеранів, внутрішньо переміщених осіб тощо?

Це не є обов’язковою вимогою, але додавання такої інформації може бути корисним. Якщо ваша організація залучає внутрішньо переміщених осіб, ветеранів чи інші соціальні групи, це можна зазначити як бонус, що підкреслює вашу соціальну значущість.


Чи можлива співпраця між грантерами?

Так, ми заохочуємо співпрацю між організаціями в межах одного регіону або напряму. Це сприятиме обміну досвідом і посиленню ефективності проєктів, але таке партнерство є добровільним.


На які напрями діяльності організації звертається особлива увага?

Головні напрями:

  1. Участь громадян у процесах прийняття рішень. Наприклад, це обговорення пріоритетів розвитку, узгодження позицій із зацікавленими сторонами.
  2. Урахування екологічних та “зелених” підходів у проектах. Це часто забувають, але важливо інтегрувати ці принципи в процеси відновлення.
  3. Проведення реформ і адвокація європейської інтеграції. Навіть у складних умовах організації мають сприяти реформуванню та євроінтеграційним процесам.

Особлива увага приділятиметься проєктам, що впроваджують екологічні, інклюзивні та прозорі підходи до відновлення. Відновлення розглядається не лише як фізичне будівництво, а як створення комфортного середовища для життя майбутніх поколінь.


Чи можна використовувати кошти на комунікаційні потреби?

Організаціям буде надана допомога в покращенні зовнішніх комунікацій. Це важливо, щоб їхні успіхи та діяльність стали відомими не лише в громадянському секторі, а й серед потенційних партнерів і широкої аудиторії.


Чи можуть інституційні гранти використовуватися для адміністрування інших проєктів?

Ні, регрантинг не передбачається. Інституційні гранти спрямовані на розвиток вашої організації, а не на координацію малих грантів чи інших ініціатив. Ваша організація може взаємодіяти з іншими грантерами, але інституційні гранти не покривають адміністрування чужих проєктів.


Чи потрібно описувати команду організації?

Так, у заявці слід вказати основну команду організації. Це можуть бути як штатні співробітники, так і залучені фахівці, які працюють на постійній основі. Волонтерів, які беруть участь у проєктах епізодично, можна згадувати окремо.


Чи потрібне фізичне приміщення для організації?

Фізичне приміщення не є обов’язковою умовою, але організація повинна довести, що її діяльність є структурованою та цілісною. Це важливо, щоб показати здатність ефективно виконувати проєкти.


Чи впливає на заявку відсутність сайту або його створення у межах іншого проєкту?

Відсутність сайту не є фактором для відмови, але його наявність підвищує шанси на успіх, особливо для інституційних грантів. Якщо сайт створюється або оновлюється, потрібно зазначити це в заявці та надати доступ до релевантної інформації, наприклад, звітів або історії діяльності організації.


Чи дописувати додаткову інформацію в анкету самооцінки?

Так, відповіді на питання анкети мають бути максимально повними. Додавайте посилання на публікації, звіти чи інші матеріали, що підтверджують вашу діяльність. Це допоможе експертам краще оцінити вашу організацію.


Чи потрібно враховувати безпекові питання в проєктах?

Так, особливо якщо діяльність здійснюється близько до зони бойових дій. Організації повинні узгоджувати свої дії з місцевою владою, поліцією або військовою адміністрацією, щоб забезпечити безпеку. Наприклад, такі узгодження потрібні для робіт із пробами ґрунту чи подібними завданнями.


Чи можуть організації подаватися, якщо їхня діяльність фінансується іншим донором?

Так, організації можуть подаватися, навіть якщо їхня діяльність вже частково фінансується іншими донорами. Головне – обґрунтувати, чому потрібне додаткове фінансування, і показати, як ці ресурси інтегруються в загальну діяльність.


Чи можна подавати заявку на інституційний грант, якщо організація вже отримує фінансування за іншим проєктом Фонду?

Так, за умови, що напрями діяльності і фінансування одних і тих же статей в обох грантах не дублюються, а гармонійно доповнюють один одного. Уникнення перехресного фінансування є ключовим принципом. Наприклад, інший грант може зосереджуватись на короткотермінових ініціативах, а інституційний грант — на стратегічному розвитку організації.


Що мається на увазі під “відновленням України”?

Відновлення — це не лише фізична реконструкція. Воно включає соціальні, освітні, екологічні та культурні аспекти. Головна мета — повернення до комфортного, здорового життя, створення нових можливостей для всіх.


Що включає навчальна програма?

Навчання охоплює:

  • онлайн-курси для підвищення кваліфікації;
  • заходи для обміну досвідом, наприклад, щорічний Форум стійкості;
  • розвиток компетенцій у написанні проєктних пропозицій і управлінні грантами.

Фонд Східна Європа розроблятиме навчальні матеріали й проводитиме тренінги на платформі з відкритим доступом.

Також передбачено стажування двох типів: 1) на базі організацій, які отримають інституційні гранти, та 2) для представників грантерських організацій на базі відомих, досвідчених ОГС України.


Як працюватиме стажування?

Мета стажування для студентської молоді – залучити нових учасників до діяльності громадянського сектору та підготувати їх до роботи в організаціях.

Стажування буде відкрито для студентів, аспірантів і активної молоді. Воно проходитиме на базі організацій, які отримають інституційні гранти.  Стажування матиме подвійний ефект: молодь навчиться працювати в громадському секторі, а організації отримають додаткову підтримку для своєї діяльності.

Мета стажування для представників грантерських організацій – підвищити свій професійний рівень із певних видів діяльності, як то аналітичний, комунікаційний, менеджментський тощо.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: