За словами фахівців, в українських школах слід упроваджувати європейський стандарт енергоефективності “пасивна будівля”
В українських школах слід упроваджувати європейський стандарт енергоефективності “пасивна будівля”. Про це 11 березня в Києві заявили учасники прес-конференції, яку провела БО “Глобальна синергія” за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду “Відродження”.
Під час заходу фахівці презентували національне експертне опитування з питань енергоефективної політики, яке було проведено з 11 до 25 лютого 2012 року. Загалом було опитано 340 експертів.
На думку переважної більшості фахівців, основою для вдосконалення вітчизняної нормативно-правової бази у сфері енергоефективності мають стати норми та принципи, прийняті у Євросоюзі.
93% опитаних експертів переконані, що ситуація в цій сфері залежить від парламенту та профільних міністерств, 74% – від керівників місцевих органів влади. При цьому 63% експертів сподіваються також на громадські організації, що діють у сфері енергоефективної політики.
При цьому, на думку фахівців, сьогодні на заваді впровадженню європейського стандарту “пасивна будівля” стоять:
– завищена вартість робіт, старі технології, нерозуміння потреби енергоефективності при будівництві освітніх закладів;
– існує стереотип, що на енергоносії треба використати коштів не менш ніж торік, щоб на наступний рік не “урізали” фінансування;
– навіть при позитивному рішенні щодо використання енергоефективного обладнання головним чинником для посадовця в більшості випадків є можливість отримання максимального “відкату”.
Сергій Шевченко, керівник групи експертів, зауважив: “Коригування ставлення чиновництва до європейського стандарту значною мірою залежить від активної позиції мас-медіа й журналістів. Головним кільцем, потягнувши за яке, можна змінити ставлення чиновництва до європейського стандарту, є законодавче забезпечення механізму поєднання інтересів місцевого керівництва, керівництва шкіл і виробників обладнання”.
Зі свого боку, Оксана Фірсова, директор БО “Глобальна синергія”, зазначає: “Школи є одними з найбільш енергозатратних будівель. На балансі органів місцевого самоврядування сьогодні понад 19 тисяч шкіл, з яких 60% – старий фонд. Це стає непідсильним тягарем для окремих місцевих бюджетів (в середньому в межах 400-600 тис. грн. на рік за енергоносії для однієї школи). Запровадження стандарту “пасивної будівлі” дасть змогу зменшити енергоспоживання до 90%. Тож це є економічно вигідним для муніципалітету, територіальної громади. Інший аспект, надзвичайно важливий: через запровадження стандарту пасивної будівлі для навчальних закладів ми можемо створити безпечні для здоров’я дітей умови навчання у школі”.
За словами фахівців, найпершим кроком у покращенні ситуації є внесення змін у відповідні нормативно-правові акти. Далі має бути запроваджено громадський контроль (спільно з владою) за реконструкцією старих шкільних приміщень і будівництвом нових шкіл, запровадженням енергоефективних стандартів.
Як відомо, Європейський Парламент та Рада ЄС ухвалили Директиву №2010/31/ЄС щодо енергетичних характеристик будівель, яка передбачає запровадження стандарту “пасивна будівля”. До 31 грудня 2020 року всі нові споруди у країнах ЄС мають відповідати цим вимогам.
Контакти:
БО “Глобальна синергія”
(044) 465 64 41
globalsynergyfoundation@gmail.com
***
Мета Європейської програми – сприяти європейській інтеграції України через поєднання зовнішнього тиску Європейського Союзу з внутрішнім тиском українського громадянського суспільства для утвердження цінностей відкритого суспільства в Україні.
