Електронні відходи: вирішення проблеми за європейськими стандартами

Законодавство України не передбачає вирішення проблеми електронних відходів

Законодавство України не передбачає вирішення проблеми електронних відходів, тому слід уже сьогодні вжити рішучих заходів, спрямованих на збирання, утилізацію та переробку електронних відходів в Україні за європейськими стандартами. Про це 30 травня заявили учасники круглого столу, присвяченого вирішенню проблеми електронних відходів в Україні за європейськими стандартами. Захід провела Всеукраїнська екологічна громадська організація “Мама-86” за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду “Відродження”.

За словами учасників заходу, в останні роки у світі стрімко зростає кількість відходів електронного й електричного обладнання. Відповідно утворення електронних відходів, які містять небезпечні компоненти (важкі метали, стійки органічні забруднювачі тощо), відбувається втричі швидше за утворення інших видів відходів, і ця проблема вимагає термінових рішень. У країнах ЄС збирають і переробляють до 80% електронних відходів. Україна сьогодні лише на початку цього шляху.

Під час обговорення головний консультант Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Сергій Омельянець сказав, що наразі існують два підходи до адаптації національного законодавства до європейського. Перший полягає у внесенні відповідних змін до наявного законодавства, а другий потребує створення нових законів, що, на його думку, є більш прийнятним.

“Зараз розгалуженість чинного законодавства щодо електронних відходів викликає певні неузгодженості при його правозастосуванні”, – зауважив експерт проекту, кандидат юридичних наук Олексій Шуміло.

Експертка проекту Людмила Повякель наголосила, що великою проблемою є розміщення електронних відходів, які містять небезпечні компоненти, на необладнаних полігонах разом із твердими побутовими відходами. І це попри те, що національне законодавство вже передбачає роздільне збирання відходів.

Марта Щеціньска, менеджерка з комунікацій і маркетингу компанії “MB Recycling” (Польща), зауважила: “Ми збираємо електронні відходи в Польщі роздільно тому, що вони небезпечні й токсичні, і не для того, щоб вони лежали на полігоні, а для повторного використання й переробки (утилізації)”.

Експертка проекту Ганна Виговська, представляючи відповідні директиви ЄС, наголосила, що у країнах ЄС намагаються запобігати утворенню електронних відходів, повторно використовують і переробляють більшу їх частину, втілюючи принцип розширеної відповідальності виробника. Крім того, за планами адаптації українського законодавства до європейського, до кінця 2013 року Україна зобов’язана гармонізувати національне законодавство щодо відходів із Директивою 2008/98/ЄС.

Жан-Франсуа Море, менеджер сектору ядерної безпеки, захисту населення й управління відходами Представництва ЄС в Україні, додав, що систему поводження з електронними відходами в ЄС фінансують за рахунок екологічного податку та субсидій від уряду. Для роботи з електронними відходами призначають спеціальні компанії, які працюють на засадах приватно-державного партнерства.

На думку директора ДП “Укрекоресурси” Дмитра Радіонова, головною проблемою в Україні сьогодні є збирання електронних відходів і створення ефективної системи розширеної відповідальності виробника, за якої виробники й імпортери несуть відповідальність за подальшу долю відпрацьованого електричного й електронного обладнання.

Більшість учасників заходу, які здійснюють в Україні практичні проекти з утилізації батарейок, наполягали на тому, що створення інфраструктури для операцій з електронними відходами та проведення інформаційної кампанії серед населення для роз’яснення важливості роздільного збору відходів мають відбуватися паралельно.

Рита Оксюта, ініціаторка проекту “ВіваБат”, наполягає, що допоки у країні не буде єдиного оператора, проблеми зі збирання відпрацьованих батарейок не вирішити.

На переконання координатора тематичного напряму з хімічної безпеки ВЕГО “Мама-86” Ольги Цигульової, конвергенція національного та європейського законодавства в цій сфері повинна мати організаційно-правовий, нормативний, інституціональний, фінансово-економічний, технологічний та соціально-інформаційний аспекти.

Учасники круглого столу підготували рекомендації щодо комплексного вирішення проблеми електронних відходів в Україні відповідно до стандартів ЄС. Рекомендації найближчим часом буде подано до профільного комітету Верховної Ради та профільних Міністерств задля їх включення до проекту Загальнодержавної програми поводження з відходами на 2013-2020 роки та проекту Технічного регламенту з поводження з відходами електронного й електричного обладнання.

Висновки та рекомендації щодо комплексного вирішення проблеми електронних відходів в Україні відповідно до стандартів ЄС

Контакти:
Всеукраїнська екологічна громадська організація “Мама-86”
Ольга Цигульова
(044) 227 02 57
067 403 26 09
tsygulyova@mama-86.org.ua

***

Європейська програма Міжнародного фонду “Відродження” сприяє європейській інтеграції України через поєднання зовнішних вимог Європейського Союзу, які випливають із підписаних міжнародних домовленостей, з підтримкою їх відстоювання та просування з боку українського громадянського суспільства, громадських організацій, які працюють заради утвердження європейських цінностей відкритого суспільства в Україні.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: