Експерти виявили корупційні ризики у більшості законопроектів

Громадська антикорупційна експертиза виявила корупційні ризики у більшості проаналізованих законопроектів, які розглядає новий парламент, та в усіх без винятку проаналізованих чинних законах. Проте, відверто корупційних законопроектів – одиниці.

Громадська антикорупційна експертиза виявила корупційні ризики у більшості проаналізованих законопроектів, які розглядає новий парламент, та в усіх без винятку проаналізованих чинних законах. Проте, відверто корупційних законопроектів – одиниці.

Про це на прес-конференції в Києві заявив директор з наукового розвитку Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк.

«Громадські експерти – серед яких доктори і кандидати наук – за останні вісім місяців піддали експертизі 130 законопроектів і 10 чинних законів. Корупціогенні фактори ми виявили у 114 із цих законопроектів (майже 88% від загальної кількості) і в усіх десяти проаналізованих чинних законах»,– сказав він.

За словами Миколи Хавронюка, відверто корупційних законопроектів – одиниці. Такого, як це було у Верховній Раді VII скликання (грудень 2012 – жовтень 2014 років), щоби навмисно створювати корупційні схеми шляхом прийняття нових законів, зараз майже немає.

Як повідомив експерт, корупціогенні фактори в законопроектах, як правило, є наслідком двох причин. Перша – це порушення правил законодавчої техніки, внаслідок чого створюються колізії (суперечності між різними положеннями законів чи різними законами), прогалини правового регулювання тощо. Друга причина – нерозуміння суб’єктами законотворчого процесу того факту, що такі корупціогенні фактори, як широкий адміністративний чи судовий розсуд або необґрунтована передача правового регулювання на підзаконний рівень, або невстановлення юридичної відповідальності за порушення можуть бути використані окремими суб’єктами (і фактично використовуються) для корупційного збагачення.

«Як показав аналіз, у багатьох законах, чинних ще з часів влади Януковича, досі зберігаються “корупційні лазівки”, і дехто продовжує збагачуватися за їх рахунок. Саме ці “лазівки” допомагають вирішувати справи в судах і прокуратурах, в лікарнях й університетах, в держадміністраціях і меріях, в парламентських кулуарах і в багатьох центральних органах виконавчої влади, – розповів Микола Хавронюк. – Закони все ще є недосконалими, а представники нової влади вельми часто стали відчувати, що така недосконалість, що дісталась їм у спадок від колишньої влади, особисто їм вигідна. Саме тому ми поки що не бачимо реформ в паливно-енергетичному комплексі, в охороні здоров’я, в екологічній сфері, і частково – імітацію реформ в сфері судоустрою, прокуратури і кримінальної юстиції. Міністерство юстиції за законом зобов’язане було включити в план своєї роботи пошук корупційних схем в десятках чинних законах, але так і не перевірило жодного».

«Добре хоча б те, що принципову позицію наразі має Комітет Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції, з яким ми працюємо у партнерстві. Більшість висновків громадської антикорупційної експертизи комітетом підтримана»,– сказав він.

Крім усього іншого, на думку Миколи Хавронюка, існує глибокий параліч усієї системи законопроектної діяльності. «В Україні проекти законів пише хто завгодно, авторів більшості законопроектів від народу взагалі приховують, бо інакше довелося б зізнатися, що менше одного відсотка з них колись прослухали курс «Законодавча техніка» і мало хто є юристом не за дипломом, а за покликанням. Наприклад, особливо продуктивними у створенні законодавчої бази реформування сфери національної безпеки і оборони чомусь є вчорашні комерсанти, продавці товарів широкого вжитку. У будь-якій державі це – аномально», – зауважив він.

Як зазначивкерівник відділу антикорупційної експертизи Центру політичних студій та аналітики Роман Скляров, найбільш одіозним серед проаналізованих ним був Закон України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”, який прийнятий ще 2005 року і діє нині.

Вся його суть зводиться до того, що підприємства ПЕК, якими володіють олігархи, фактично можуть не виплачувати власні борги, в тому числі податковий борг держави. Забороняється подавати на них до суду за невиплачену заборгованість, а всі прийняті судові рішення призупиняються.

«Фактично, закон виводить підприємства ПЕК з-під дії українського судочинства, виконавчої служби і правової системи загалом. Це яскравий приклад відверто корупційного закону не лише часів президента Януковича, але й Ющенка. Нинішній парламент зменшив термін його дії до вересня 2015 року, хоча залишаються ризики, що у вересні його дію продовжать»,– зауважив Роман Скляров.

Експерт Центру політико-правових реформ Дмитро Калмиков додав, що значна частина законопроектів, розроблених урядом, теж містить корупційні ризики.

«І це при тому, що Кабінет Міністрів має бути основним суб’єктом, що генерує якісні та, що головне, найбільш необхідні для суспільства проекти законів. Це той суб’єкт законодавчої ініціативи, що має не право, а обов’язок перед суспільством це робити. Натомість, маємо протилежну ситуацію»,– сказав експерт.

Її причиною, за словами Дмитра Калмикова, є те, що Міністерство юстиції України у переважній більшості випадків є розробником цих законопроектів і одночасно здійснює їх антикорупційну експертизу. «Тому й не дивно, що це міністерство не знаходить корупційних ризиків в урядових законопроектах. Відтак, маємо очевидний конфлікт інтересів, який терміново слід вирішувати, передавши функцію проведення експертизи іншим суб’єктам», – сказав він.

Громадську антикорупційну експертизу Центр політико-правових реформ проводить за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Контакти: Центр політико-правових реформ

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: