Експерти пропонують формування технічного уряду для подолання урядово- парламентської кризи в Україні

Експерти з реформ оприлюднили план дій для подолання урядово- парламентської кризи в Україні. Основна пропозиція – формування технічного уряду, тобто за професійними критеріями, а не політичними. Про це під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі заявив Євген Бистрицький, виконавчий директор Міжнародного Фонду «Відродження». «Уряд призначатиметься парламентом, у тому числі, на конкурсних засадах, парламент зберігає повну можливість контролювати дії уряду, моніторити його діяльність і найголовніше – разом з урядом, чого не було досі в достатній мірі, виробляти публічні політики подолання кризи і публічні політики у продовженні реформ. Обрання такого сценарію – це єдиний зараз можливий вихід для подолання цієї урядово-парламентської кризи», – наголосив Євген Бистрицький. За словами виконавчого директора Міжнародного Фонду «Відродження», нині спостерігаються лише кулуарні переговори щодо подолання кризи. І одна з ідей –  щодо проведення дострокових виборів, на думку експертів, містить низку ризиків. Зокрема, це загроза стагнації реформ, що веде за собою «фінансово-економічні ризики, загрозу дефолту, загрозу сильної інфляції», аргументував пан Бистрицький. Крім того, серед ризиків – втрата міжнародного авторитету Україну, особливо в очах західних партнерів,  які допомагають Україні подолати наслідки російської агресії, зауважив директор Міжнародного Фонду «Відродження».

Ще на етапі формування технічного уряду потрібно виконати кілька принципових умов, зазначив Віктор Тимощук,  заступник голови правління Центру політико-правових реформ. «В уряд мають призначатися особи, які готові фактично з першого дня почати впроваджувати конкретні заході із реформування країни у секторах своєї відповідальності, тому що не буде у нових урядовців часу на вивчення та освоєння стану справ у системі і на розкачку», – повідомив експерт. За його словами, до складу Кабінету міністрів мають бути введені посади Віце-прем’єрів з адміністративної реформи та європейської інтеграції. Крім того, пропонується скоротити посади міністра інформаційної політики та міністра Кабінету Міністрів. Обов’язково має відбутись розмежування влади та бізнесу. Важливо передбачити по декілька кандидатів на одну позицію,  зі своєю програмою, яку вони презентують політичним силам та громадськості перед затвердженням складу уряду. Але в ідеалі, до формування уряду, зауважив Віктор Тимощук, повинна відбутися зміна в законодавчому полі – в законі про Кабінет Міністрів і центральні органи виконавчої влади. Зокрема, міністерства мають зосереджуватися виключно на формуванні політики, від них мають забрати всі поточні адміністративні  функції, а міністри самі мають формувати свої апарати у міністерстві. Тобто саме міністр має добирати кандидатів на посади своїх заступників, пояснив заступник голови правління Центру політико-правових реформ. Крім того, додав пан Тимощук, працівники міністерств повинні отримувати гідні зарплати. «Принципово важливо для нового уряду в системі реформування державного управління – це просто забезпечення виконання нового закону про державну службу», – підкреслив Тимощук.

Головним завдання для технічного уряду на даному етапі має бути робота із запобігання  корупції, наголосив Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічних стратегій. «Першим пріоритетом такого технократичного уряду ми називаємо приватизацію та реформу управління державної власності, яка на сьогодні є основним джерелом політичної корупції в Україні», – заявив експерт.  За його словами, під приватизацію має потрапити все, що  має стратегічне значення і в рамках реформи управління державної власності необхідно унеможливити політичний вплив на керівництво державними та комунальними підприємствами. Крім того, необхідно знизити роль держави у перерозподілі економічних доходів, запустити програму комплексного перегляду державних витрат, продовжувати реформи державних закупівель, верифікувати соціальні виплати та запровадити повноцінну перевірку майнового статусу одержувачів державних виплат. Також слід завершити податкову реформу, усунути вузькі місця в інвестиційному кліматі та поліпшити умови для ведення бізнесу, розповів Гліб Вишлінський.

Сьогодні суспільство має брати справи у свої руки, як воно це робило під час Революції Гідності та на початку російської агресії, заявила Ірина Бекєшкіна, директор фонду Демократичні Ініціативи ім. Ілька Кучеріва. «Зараз дуже вирішальний момент, коли саме суспільство, активна його частина, нова Україна, яка в повний голос заговорила і дала про себе знати на Майдані, повинна об’єднуватися і штовхати Україну в напрямі європейської інтеграції. А реально це означає – реалізовувати ті реформи, які потрібно робити», – зазначила Ірина Бекєшкіна.  Основною проблемою в країні соціолог назвала корупцію. І доля закону про електронне декларування, за словами пані Бекєшкіної, покаже наскільки цей парламент дієздатний і справді готовий реалізовувати реформи.

Віктор Таран, виконавчий директор Центру політичних студій та аналітики, висловив думку, що цього року важливо сконцентруватися також на імплементації законів, ухвалених минулого року. Зокрема, має повноцінно запуститися робота Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), Національного агентства із питань запобігання корупції (НАЗК), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та запрацювати закон про державне фінансування політичних партій. Він зауважив, що важливо ухвалити законопроект про електронне декларування 15 – 16 березня і сформувати НАЗК, тоді «у нас є прекрасні шанси, що в четвер нас повернуть у «грузинський пакет», а отже, ми влітку ми зможемо їздити в Європу без віз», пояснив Віктор Таран. «На сьогоднішній день політична відповідальність за прийняття закону, а отже, безвізового режиму в частині електронних декларацій, лежить на лідерах п’яти депутатських фракцій», – підкреслив експерт.

Михайло Жернаков, експерт групи Реанімаційного пакету реформ  (РПР) «Судова реформа», член ради Реанімаційного пакету реформ,  вважає, що існує глибока інституційна проблема, тобто правила формування і діяльності Кабміну прописані, проте не дозволяють працювати належним чином. Тобто, рішення ухвалюються кулуарно. «Ми наголошуємо, що без нового закону про вибори і без нового закону про Кабінет Міністрів України та належного впровадження закону про державну службу не можна говорити взагалі про жодні реформи», – пояснив Михайло Жернаков. Крім того, на думку експерта РПР, слід зосередитись на судовій реформі. При цьому він зауважив, що зміни до Конституції в частині судоустрою не можна приймати без пакету законопроектів, який би деталізував як і коли відбудеться не тільки надання максимального незалежності судовій владі, а й її повноцінне оновлення, зазначив пан Жернаков.

Олександр Сушко, голова правління Міжнародного Фонду «Відродження», повідомив, що з точки зору донорської підтримки, політична невизначеність дещо гальмує підтримку реформ. «Ми стоїмо перед викликом, тому що ми не можемо автоматично підтримувати ті чи інші напрямки без підтвердженого запиту з боку уряду», – пояснив  Олександр Сушко. За його словами, в багатьох напрямках роботи існує загроза чи вже навіть факти «провисання» певних напрямків внаслідок того, що є брак політичної волі. Це змушує відкладати певні рішення на підтримку реформ, допоки немає ясності з урядом та чіткого плану дій, зауважив голова правління Міжнародного Фонду «Відродження».

План дій для подолання урядово-парламентської кризи

Контакти: Український кризовий медіа центр

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: