У Брюсселі відбулася експертна дискусія “Нова Україна очима українських експертів: подальший шлях трансформації”
Агресія Росії проти України не повинна бути приводом для відкладення необхідних реформ. Про це заявили учасники експертної дискусії “Нова Україна очима українських експертів: подальший шлях трансформації”, яка відбулася 5 березня у Брюсселі. Захід провів Офіс зв’язків українських дослідницьких центрів у Брюсселі за підтримки Європейського Фонду за Демократію та Європейської програми Міжнародного фонду “Відродження”.
Єжи Помяновський, виконавчий директор Європейського Фонду за Демократію, наголосив, що агресія Росії проти України є визначальним чинником у сьогоднішній ситуації в Україні, одначе його не слід використовувати як виправдання для того, щоб відкласти реформи.
Ірина Бекешкіна, директорка Фонду “Демократичні Ініціативи” імені Ілька Кучеріва представила соціологічний портрет Євромайдану й рівень його підтримки по країні. За її словами, те, що люди говорять російською, не означає, що вони автоматично підтримують приєднання України чи окремих регіонів до Росії. Експертка проілюструвала свої слова результатами соціологічного опитування: лише 12% по Україні висловили бажання ближчих стосунків між Україною та Росією, при цьому лише 41% у Криму і 33% у Донецьку, що також не становить більшості. Крім того, лише 28% людей, які підтримують Партію регіонів, і лише 35% тих, хто підтримують Комуністичну партію, прагнуть ближчих стосунків із Росією. Тобто навіть за партійними ознаками більшості немає. Ірина Бекешкіна нагадала, що подібне опитування проводив також Центр Разумкова: лише 14% на Півдні й 12% на Сході України відповіли, що хочуть від’єднання їхнього регіону від України. При цьому, за її словами, агресія з боку Росії, заангажована політика нового уряду та відчуття поразки серед населення південних і східних регіонів створює загрозу сепаратизму. Тому, на думку експертки, важливими кроками на найближче майбутнє є припинення агресії, запобігання економічному дефолту країни, врахування особливих інтересів жителів Сходу й Півдня, серйозний діалог між регіонами на всіх рівнях.
Василь Юрчишин, директор економічних програм Центру Разумкова, окреслив економічну ситуацію в Україні за останній рік, під час Євромайдану та в перші місяці поточного року. Він зазначив, що попередній рік був дуже несприятливим для української економіки, а політика Президента Віктора Януковича та непідписання Угоди про асоціацію з ЄС перекреслили багато сподівань на зміни й економічний розвиток. Експерт виокремив такі показники, як втрати у світовій економіці, падіння обсягів торгівлі й іноземних інвестицій, рецесія в економіці (5%) та в окремих її галузях, девальвація та нестабільний курс гривні, втрати в українській банківській системі та міжнародних резервах. Василь Юрчишин підсумував, що динаміка економіки дуже негативна, тиск інфляції високий, доступ до ринків – як на Заході, так і на Сході – обмежений. Експерт наголосив, що Україна потребує підтримки Заходу, зокрема ЄС, а також інвестицій. Він висловив сподівання на відновлення переговорів із ЄС щодо Угоди про асоціацію та включення України у світову торгівлю й бізнесові цикли за рахунок використання її транзитного потенціалу.
Євген Глібовицький, директор консалтингової компанії “Про.мова”, проаналізував унікальні, притаманні лише Україні на той момент, причини виникнення Майдану: різкий економічний спад після тривалого економічного буму, уряд Януковича як загроза функціонуванню інституцій. В результаті спонтанно самоорганізувався середній клас, що суттєво відрізняє Майдан 2014 року від Помаранчевої революції 2004 року, коли організаторами були політичні партії. Серед причин активізації саме середнього класу експерт назвав 1) політику Януковича “все – переможцю”, яка була традиційною для Росії, але не для України; 2) брак соціальних ліфтів для молодих, освічених і талановитих; 3) невирішені питання безпеки. Євген Глібовицький наголосив, що саме питання безпеки (стабільність, дохід, сім’я, робота, безпека у класичному розумінні) відіграли й далі відіграють визначальну роль, а не питання ідентичності (мова, політичні вподобання, національність). Серед кроків, спрямованих на вирішення проблем, він назвав децентралізацію влади та проведення виборів усіх рівнів, а не тільки президентських. Для цього Україні, на його думку, потрібне меритократичне середовище й управлінська освіта громадян. Експерт зазначив, що ЄС може допомогти Україні шляхом підписання Угоди про асоціацію, економічних і фінансових позик на жорстких умовах, підтримки України в конфліктах із Росією, скасування віз для населення, інвестування в освіту й культурний обмін.
Юлія Тищенко, керівник Програми підтримки демократичних процесів Українського незалежного центру політичних досліджень, зосередила свій виступ на політичному ландшафті України та конфлікті в Криму. Вона зауважила, що в Україні зараз спостерігається “партійне відродження”: багато нових політичних гравців виникло під час протестів, і загальна змагальність у політичному середовищі зросла. За її словами, очікування серед населення зараз дуже високі, а питання ідентичності, які зазвичай в Україні є другорядними, зараз вийшли на перший план. Юлія Тищенко наголосила, що без вирішення конфлікту у Криму, світ отримає друге Придністров’я з елементами міжетнічних конфліктів Балкан. У Криму проживає 60% етнічних росіян, 15% кримських татар і 35% українців, і більшість із них не почувається в безпеці саме через інтервенцію Росії. На її думку, є підстави очікувати провокацій і розпалення міжетнічної ворожнечі. Експертка зауважила, що вести мову про економічні реформи й перспективи розв’язання конфлікту в Криму дуже важко. Для цього потрібні: 1) повна демілітаризація Криму; 2) діалог із кримськими лідерами (не кримською владою); 3) проведення виборів і застосування інших правових інструментів; 4) направлення міжнародних спостерігачів; 5) постійний діалог і спостереження.
Олена Павленко, голова ГО “Діксі Груп”, прокоментувала “газове питання”. Вона, зокрема, зауважила, що Україні та Словаччині слід терміново укласти угоди про реверсний потік газу, щоб Україна могла купувати газ у Європі. Крім того, експертка наголосила на необхідності активніше залучати європейські компанії та інвестиції в український газовий ринок.
Ольга Айвазовська (на фото), голова ради Громадянської мережі “Опора”, зосередилася на обговоренні нинішньої ситуації в Україні та майбутніх виборів. Вонга наголосила, що російська окупація ставить під питання світову систему стримувань і противаг. Експертка нагадала, що Україна свого часу мала третій за величиною ядерний потенціал у світі й обміняла його на гарантії безпеки з боку низки країн, що зобов’язує ці країни реагувати на ситуацію в Україні швидко й ефективно. На її думку, нинішні дії Росії спрямовано на зрив президентських виборів 25 травня та делигітимізацію їх результатів. Тому першим завданням світової спільноти є забезпечити проведення й визнання виборів на всій території України. Ольга Айвазовська зазначила, що Україна потребує якісного виборчого законодавства й Виборчого кодексу, за якими проходитимуть парламентські вибори й поточні місцеві вибори. Також, на її думку, слід уникнути проведення будь-яких сепаратистських референдумів (у Криму), які є абсолютно поза законом. Завданням міжнародної спільноти, зокрема Венеціанської Комісії та ОБСЄ, – формувати відповідну громадську думку через свої висновки та рекомендації. Україні необхідне повне перезавантаження системи влади через вибори на всіх рівнях. Серед передумов досягнення цих цілей експертка назвала допомогу світової спільноти у вирішення конфлікту у Криму, направлення великої кількості міжнародних спостерігачів, допомогу в розробці нового виборчого законодавства.
Ігор Коліушко, голова правління Центру політико-правових реформ, прокоментував деякі правові питання. Зокрема, він наголосив, що зміна влади відбулася в Україні в максимально легітимний спосіб, хоча й мала революційну природу. Всі рішення було ухвалено відповідно до законодавства України конституційною більшістю голосів представниками всіх політичних партій, а тому заяви Президента Росії Владіміра Путіна про те, що в Україні немає легітимної влади, є абсолютно необґрунтованими. Серед першочергових завдань нового уряду експерт назвав пошук фінансування всередині та за межами країни для наповнення бюджету та впровадження інституційних реформ. Ігор Коліушко зазначив, що революційна обстановка сприяє швидким змінам, проте новому уряду бракує рішучості. Серед необхідних кроків він назвав такі: реорганізація уряду з установи, що розподіляє кошти, в установу, що формує державну політику; радикальна децентралізація влади у країні; розвиток системи боротьби з корупцією; судова реформа; зміна Конституції України до осені 2014 року. Фахівець закликав світову та європейську спільноту допомогти Україні моніторингом і контролем.
Олександр Сушко, науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва, прокоментував реакцію світу на події в Україні. Він зазначив, що ЄС визнає ситуацію в Україні як надзвичайну й демонструє високий рівень обізнаності, зацікавленості та занепокоєння. За його словами, першочерговим питанням є вирішення кризи в Криму й тут потрібна жорстка й послідовна позиція ЄС. Щодо питання євроінтеграції України Олександр Сушко зазначив, що європейський вибір був і є єдиним виходом для України й на обговоренні стоять лише модель та алгоритм такої інтеграції, аж до членства в ЄС. На його думку, Україна потребує більш жорсткого моніторингу з боку ЄС щодо використання фінансової допомоги та впровадження реформ. Щодо майбутнього Східної політики ЄС експерт зазначив, що вона потребує включення Росії. За його словами, вже час розпочати більш ґрунтовні та стратегічні обговорення Сходу в Європі й дослухатися до громадянських суспільств цих країн.
Євген Бистрицький, виконавчий директор Міжнародного фонду “Відродження”, зосередився на розвитку громадянського суспільства під час Євромайдану. Він погодився з Євгеном Глібовицьким у тому, що рушійною силою був середній клас, але зауважив, що мотивація та склад учасників протестів змінювалися з часом. В результаті люди протестували передусім за гідність, справедливість та основоположні права людини. Всередині протестного руху сформувалося два напрями: традиційні активісти (“Євромайдан SOS”, медичні, юридичні, ІТ-волонтери) та новостворені, самоорганізовані громадяни, які поступово структурувалися (“Правий сектор” і три Громадські ради Майдану). Євген Бистрицький зауважив, що серед цих двох течій немає консенсусу щодо того, як рухатися далі та як діяти новій владі, хоча є повна єдність головних вимог: боротьба з корупцією та створення умов для впливу громади на прийняття владних рішень. За його словами, наразі спостерігається певний розподіл сфер впливу та діяльності серед різних категорій активістів майдану: групи, що сформувалися під час вуличних подій, інтегруються в органи державної влади, відповідальні за безпеку; неурядові громадські організації долучаються до моніторингу діяльності представників влади та забезпечують боротьбу з корупцією; дослідницькі й експертні центри розробляють державну політику та відіграють роль у підготовці правових змін і виробленні політики порозуміння й діалогу. Євген Бистрицький наголосив, що наразі першочерговим завданням є організація інформаційних потоків на противагу внутрішній і міжнародній інформаційній пропаганді Владіміра Путіна. Насамкінець він відзначив визначальну роль громадянського суспільства, яка дедалі зростає.
Ігор Коліушко й Олександр Сушко під час відповідей на запитання про закон про мови наголосили, що це питання в Україні не є першочерговим і що рівень занепокоєння й уваги, якого йому надають у Європі, є невиправданими та свідчать про успішність російської пропаганди.
Завершуючи сесію, Єжи Помяновськи зазначив, що зосереджений на уряді підхід, який ЄС застосовував дотепер, себе вичерпав і наразі потрібно більш глибоко співпрацювати з громадянським суспільством.
Підсумовуючи дискусію, Олена Пристайко, голова Офісу зв’язків українських дослідницьких центрів у Брюсселі, відзначила складність поєднання двох “порядків денних” України та світової спільноти – вирішення конфлікту в Криму та проведення внутрішніх системних реформ в Україні. Вона наголосила, що кожному з гравців – українській владі, громадянському суспільству України та міжнародній та європейській спільноті – знайдеться багато роботи з трансформації України.
Контакти:
Офіс зв’язків українських дослідницьких центрів у Брюсселі
Олена Пристайко
oprystayko@gmail.com
***
Європейська програма Міжнародного фонду “Відродження” сприяє європейській інтеграції України через поєднання зовнішних вимог Європейського Союзу, які випливають із підписаних міжнародних домовленостей, з підтримкою їх відстоювання та просування з боку українського громадянського суспільства, громадських організацій, які працюють заради утвердження європейських цінностей відкритого суспільства в Україні.
