У Києві відбувся круглий стіл “100 днів міського голови Віталія Кличка: втрачені можливості для виведення мільярдів із тіні”
Упродовж перших 100 днів роботи Київський міський голова Віталій Кличко не вжив заходів для боротьби з корупцією в бюджетній сфері. Про це заявили учасники круглого столу “100 днів міського голови Віталія Кличка: втрачені можливості для виведення мільярдів із тіні”, який відбувся 30 вересня в Києві. Захід провела Фундація “Відкрите суспільство” за підтримки програмної ініціативи “Демократична практика” Міжнародного фонду “Відродження”.
За словами експертів, мер не спромігся визначити ключові корупційні ризики та переломити критичну ситуацію з джерелами надходжень до міського бюджету. Попри наявність контрольованої більшості в Київраді та призначення Віталія Кличка на посаду голови Київської міськадміністрації, за перших 100 днів роботи суттєвих змін у роботі КМДА немає, а столиця й далі страждає від старих проблем.
Леся Шевченко, президент Фундації “Відкрите Суспільство”, зауважила, що найбільшою проблемою є непрозора й непублічна кадрова політика Віталія Кличка. Керівники підрозділів КМДА з високими корупційними ризиками, попри невиконання поставлених завдань при попередній владі, і далі посідають керівні посади. Крім того, за словами Лесі Шевченко, Фундація провела незалежну антикорупційну експертизу проекту регламенту Київради. У підсумку в документі було виявлено понад 70 корупціогенних чинників. “Взагалі не визначено процедурних механізмів звітування депутатів про свою роботу перед виборцями. Немає також процедур підзвітності й відповідальності голів і членів постійних комісій Київради”, – сказала фахівець. За її інформацією, у новій редакції регламенту Київради не передбачено навіть формальних процедур участі громадян у підготовці рішень. Усю роботу з підготовки й ухвалення рішень зосереджено в апараті міської влади, її підрозділів і посадовців.
Зі свого боку, Іван Сікора, директор Фундації “Відкрите суспільство”, зупинився на ключових корупційних ризиках, які стоять на заваді виконанню запланованих показників надходжень до міського бюджету. Він відзначив, що Віталій Кличко визнав втрати бюджету від земельних махінацій у розмірі 50 млрд. грн., ініціював перегляд нормативно-грошової оцінки землі й аудит частини комунальних підприємств. Одначе, як і в минулі роки, критичним є невиконання надходжень до міського бюджету від оренди землі. А саме в земельних питаннях, на думку Івана Сікори, криються основні корупційні ризики. Станом на 1 вересня річний план надходжень від оренди землі виконано лише на 23%, і бюджет недоотримав понад 2,8 млрд. грн. Торік план було виконано на 52,7%, і бюджет недотримав 1,7 млрд. грн. Проблема, на думку Івана Сікори, полягає не в завищених планах, а в неготовності посадовців належно виконувати свої обов’язки. Досі не переглянуто профільних програм, що регулюють земельні відносини та містобудування, не проведено оптимізації в департаментах КМДА й комунальних підприємствах, які щороку не виконують запланованих показників надходжень до міського бюджету. Зараз переважно “в тіні” перебувають понад 75% київської землі. “Шляхом детінізації податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) можна отримати ще 5-10 млрд. грн. Наприклад, 100 млн. грн. на рік ПДФО можна було б отримати до бюджету за рахунок офіційного працевлаштування лише працівників малих архітектурних форм (МАФ), яких у Києві понад 24 000”, – сказав він.
Значним прорахунком експерт також вважає відсутність дієвих кроків, спрямованих на виведення обороту комунальних підприємств із тіні. Наприклад, відповідно до попередніх розрахунків, лише за рахунок належного обліку пасажирів та оптимізації витрат КП “Київський метрополітен” можна було б відмовитися від підвищення плати за проїзд і вийти принаймні на відсутність збитків.
Іван Сікора вважає, що громада Києва готова допомогти міському голові, але для цього він повинен бути відкритим до громади, бути готовим до предметного діалогу. “Успіх спортсмена залежить від тренерського колективу. Вийти на рівень найвищих світових досягнень Віталієві Кличку як спортсмену свого часу вдалося значною мірою завдяки тренеру Фріцу Здунеку. Зараз тренерським колективом, до якого варто прислухатися, є громада міста в особі експертів і громадських активістів”, – наголосив Іван Сікора.
Колишній заступник головного архітектора Києва Віктор Глеба розповів про проблеми генерального плану столиці. За його словами, ідучи на вибори, Віталій Кличко обіцяв не підтримувати генплану-2025, проте зараз діє прямо протилежно. “Генплан постає засобом легалізації незаконних забудов. Замість компенсації шкоди місту й жителям забудовники пропонують іти за принципом “всім кому винен – прощаю”. У чиїх це інтересах?” – заявив експерт.
На його думку, необхідно знайти компроміс між владою та громадою. Прийняття рішення щодо майбутнього розвитку Києва має відбуватися на рівні району, що складає повноцінне місто в 300 тис. мешканців. Це потребує децентралізації.
Екс-голова КМДА та голова фракції “Батьківщина” в міськраді Володимир Бондаренко зауважив, що нарікання громадськості викликає кадрова політика, яка не відповідає задекларованим планам і вимогам Майдану. На його думку, зміна управління містом означатиме повернення до районних рад, а сьогодні все роблять для того, щоб цього не допустити.
Секретар Київради Олексій Резніков відзначив здобутки, якими за перших 100 днів таки може похвалитися київська влада. Він відзначив, що хоча критика й має підстави, проте нова влада намагається забезпечити як прозорість роботи своїх органів, так і відповідність діяльності процедурним нормам.
Він відзначив початок боротьби з МАФами, діяльність з обліку землі тощо. Зокрема, Київська міська рада підготувала позовні заяви та звернення до Генпрокуратури щодо стягнення майже 736 млн. грн. боргу за оренду землі та комунального майна зі 132 інвесторів. “Я погоджуюся з попередніми виступами в тому, що боротьба з корупцією має бути фундаментальною засадою роботи київських органів влади. Проте слід зауважити, що така робота вже почалася й активно триває”, – наголосив Олексій Резніков.
Голова постійної комісії Київради з питань бюджету Андрій Странніков додав, що сьогодні Київрада страждає не так від тиску громадськості, як від відсутності контролю з її боку. За його словами, хоча засідання комісії є відкритими для відвідування, представники громадськості нечасто приходять контролювати дії та рішення.
На закінчення Іван Сікора заявив: “Ми пропонуємо міській владі почати громадське обговорення бюджету Києва на 2015 рік уже в жовтні. Особливо важливим є обговорення надходжень по статтях бюджету, які є ключовими для киян: земля, пайові внески, єдиний податок, детінізація ПДФО, робота комунальних підприємств. Зі свого боку, ми готові надавати сприяння та супроводжувати громадські ініціативи в межах бюджетного процесу”.
Контакти:
Фундація “Відкрите суспільство”
050 382 46 61
osf55@ukr.net
info@osf.org.ua
