Якщо Україна надалі залишатиметься пасивним спостерігачем у процесі створення Енергетичного Союзу ЄС, можуть виникнути загрози її національним інтересам.
Якщо Україна надалі залишатиметься пасивним спостерігачем у процесі створення Енергетичного Союзу ЄС, можуть виникнути загрози її національним інтересам. Про це йшлося під час експертної зустрічі-брейнстормінгу, організованому 23 липня Європейською програмною ініціативою Міжнародного Фонду «Відродження» за участі представників громадських організацій, які працюють у сфері енергетики, зовнішньої та міжнародної політики. Загальний висновок – необхідна активна участь України в процесі обговорень цієї ініціативи та її подальшої імплементації спільно з Європейським Союзом.
«Сама ідея Енергетичного Союзу в першу чергу полягає в площині безпеки, спільних енергоринків, інфраструктури – питань, актуальних, як для ЄС, так і для України. Будучи членом Енергетичного Співтовариства, Україна мала би бути й стороною діалогу щодо створення Енергетичного Союзу», – зазначив експерт аналітичного центру “DiXi Group” Антон Антоненко.
«Стаття 274 Угоди про асоціацію Україна – ЄС чітко вказує на те, що сторони з метою інтеграції ринків енергетичних товарів повинні враховувати енергетичні мережі та можливості під час розробки програмних документів, енергетичних стратегій і планів розвитку інфраструктури. Енергетичний Союз – це нова форма інтеграції ЄС, і він не має ігнорувати Україну, яка є членом Енергетичного Співтовариства та має Угоду про асоціацію з ЄС» – зазначив президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар.
«Участь України у Енергетичному Союзі відображатиме спільність ціннісних орієнтирів України та ЄС і свідчитиме як про невідворотність євроінтеграційного курсу України, так і про усвідомлену відповідальність ЄС за стабільний та безпечний розвиток Європи. Обговорення даного питання на найвищому політичному рівні має знайти своє місце, зокрема у порядку денному проведення наступного Саміту Україна – ЄС» – наголосив завідувач відділу Національного інституту стратегічних досліджень Олександр Суходоля.
«Сприяння включенню України до Енергетичного Союзу має підкріплюватись демонстрацією додаткових цінностей в енергетичній сфері, які Україна може запропонувати майбутньому утворенню. Безпосередньо в самому ЄС Україна повинна використовувати лобіювання тих країн-членів, які поєднані з нею спільними проектами, як наприклад Словаччина і Угорщина у транспортуванні газу», – звернув увагу Віталій Мартинюк.
«Ключова ідея концепції створення Енергетичного Союзу – диверсифікація джерел і маршрутів постачання енергетичних ресурсів, а також посилення захисту європейських споживачів у випадку обмеження або припинення постачання газу і нафти з Росії. У цьому сенсі Україна має зайняти особливе місце, привертаючи увагу європейців до національних потужностей, в першу чергу до використання газових сховищ, а також ініціювати створення Східноєвропейського газового хабу», – відзначила Наталія Слободян, незалежний експерт-енергетик.
Учасники зустрічі погодилися, що потрібно спонукати як офіційний Київ, так і Брюссель до більш активних контактів та чітких сигналів щодо дій стосовно участі України в Енергетичному Союзі. З цією метою вони ініціюють створення коаліції за Україну у Енергетичному Союзі, яка просуватиме цю ідею як серед органів влади у Києві, так і на рівні брюссельських інституцій та експертних кіл країн ЄС.
Довідково: Енергетичний Союз – ініціатива колишнього прем’єра Польщі а нині – президента ЄС Дональда Туска щодо європейської політики спільних дій країн з посилення енергобезпеки. Стратегія Енергетичного Союзу, що наразі обговорюється, складається з 5 вимірів – безпека постачань, повністю інтегрований внутрішній енергетичний ринок, енергоефективність, скорочення викидів, дослідження та інновації.
Контакти: Дмитро Шульга, Директор Європейської програмної ініціативи Міжнародного Фонду «Відродження»
