16-21 січня у Давосі проходив щорічний Всесвітній економічний форум. Щороку подія збирає сотні представників і представниць урядів, бізнесу, міжнародних та національних організацій, а також громадянського суспільства. У 2022 році Форум було частково присвячено повномасштабному вторгненню росії в Україну, а Джордж Сорос виголосив велику і важливу промову щодо можливих наслідків нової фази цієї війни як для світової економіки, так і для політичного майбутнього Європи та світу.
Цьогорічний же Форум було присвячено Україні та війні з росією не опосередковано, а прямо. Лідери та лідерки урядів, що послідовно підтримують Україну у боротьбі за нашу суверенність і незалежність, у своїх виступах наголошували на потребі збільшувати військову та економічну підтримку зараз, а в майбутньому допомагати Україні в процесі повоєнної відбудови. Представники ж України формували нові партнерства та домовленості, що допомагатимуть України вистояти у війні, перемогти та зберегти демократичний устрій.
Серед представників громадянського суспільства, які взяли участь у Форумі цього року, були й виконавчий директор фонду “Відродження” Олександр Сушко і його заступниця Інна Підлуська.
Для них обох – це вже не перший візит у Давос та участь у Форумі. Олександр Сушко поділився своїми враженнями та думками з приводу того, як змінився Всесвітній економічний форум та як українське громадянське суспільство використовує цей майданчик для просування України.
![](https://www.irf.ua/wp-content/uploads/2023/01/326273348_736164704566428_771097982567332239_n-1024x768.jpg)
“Давос, і його Всесвітній економічний форум довгий час сприймався в Україні крізь призму культури закритого доступу і стилю luxury: мовляв, там збираються мільярдери і лідери великих держав, щоб кулуарно, у вузькому колі обраних осіб «перетирати» глобальні справи та ділити прибутки. Мільярдери і політики не зникли, однак майданчик Давосу вочевидь «демократизується».
З відходом росіян грубого марнославства тут поменшало, однак сприйняття «білого бейджа», що дає допуск на всі заходи ВЕФ, як дорогої забавки, перепустки в глобальну еліту, подекуди збереглось.
Втім паралельно виросла культура «нового Давосу»: інклюзивна, заснована на відкритому доступі, зі зростаючою роллю громадянського суспільства, малого і середнього бізнесу, зі значно меншим фактором «фінансового порогу».
![](https://www.irf.ua/wp-content/uploads/2023/01/img_2872-1024x768.jpg)
По суті, сьогодні представники середнього класу, громадськості, можуть долучитись до формування порядку денного ВЕФ через систему паралельних заходів із вільним або спрощеним доступом: достатньо бути цікавими, і на ваш захід імовірно завітають представники великої політики та бізнесу з усього світу.
Що й очевидно траплялось цього року з численними українськими заходами Давосу, яких було кілька десятків, переважно зосереджені в Українському домі — спільному майданчику, організованому українським бізнесом спільно з державою.
При цьому помітно зросла видима присутність українського громадянського суспільства як на основній, так і на додаткових сценах ВЕФ. Нобелівська лауреатка Олександра Матвійчук виступала на «основній сцені», разом з лідерами держав і глобальних громадських організацій, в тому числі з Президентом Open Society Foundations Марком Маллох-Брауном.
Українські громадські лідери розповідали про злочини російської війни, збирали кошти на допомогу Збройним Силам, обговорювали принципи відбудови і відновлення України з погляду у майбутнє.”
Олександр Сушко