Достовірні дані та пандемія. Про що говорили під час восьмої щорічної конференції аналітичних центрів

9 лютого відбулась щорічна конференція аналітичних центрів, яка не дивлячись на те, що проходила онлайн, змогла зацікавити понад 4 тисяч глядачів. Уже восьмий рік її організовує Міжнародний фонд “Відродження” в межах Ініціативи з розвитку аналітичних центрів за підтримки Посольства Швеції.

Очевидно, що ключовою темою цьогорічної конференції стала пандемія коронавірусу та роль аналітичних центрів у відповідь на неї. Не дарма, поряд з пандемією, ми зазнали й інфодемії, яка вражає країни з такою силою, що змушує уряди працювати на два фронти. Саме тому так важливо, щоби відповіді на пандемію були максимально побудовані на інформації, достовірних даних та результатах досліджень. Без цього ми не зможемо швидко подолати пандемію і стати сильними. Тож сьогоднішнім “прометеєм” мають стати аналітичні центри, вогонь яких у вигляді даних та досліджень допоможуть нам справитись з коронавірусним лихом.

Разом з тим, конференція вийшла за межі COVID-19 та підняла питання співпраці бізнесу з аналітичними центрами: який інтерес бізнесу та яким чином аналітичні центри здатні забезпечити потреби бізнесу.

Софія Голота, менеджерка Ініціативи з розвитку аналітичних центрів Фонду та головна організаторка події, поділились враженнями: 

“Цього року на заході експерти дискутували про вплив пандемії на демократії та громадські права, оцінювали дії уряду на пандемію; говорили про перспективи співпраці бізнесу та аналітичних центрів; управління організаціями в умовах нокдауну та тривалих пандемій, а також чи можлива адвокація в умовах пандемії.

Цього року, вперше за вісім років, ми не змогли провести конференцію «в живу», але втішені, що конференція зібрала кілька тисяч переглядів, а експерти мали хоча б віртуальний майданчик для обговорення важливих тенденцій та питань для сектору.

Ми надзвичайно вдячні нашим багаторічним партнерам з Посольства Швеції, які з 2014 року підтримують розвиток аналітичних центрів та незалежних досліджень в Україні”.

Можна сказати, що загалом цьогорічна конференція допомогла сформулювати “пандемічну” реальність для аналітичних центрів та переосмислити їх роль у суспільстві, враховуючи сьогоднішні виклики. 

“Я висловлюю думку всього Посольства Швеції в Україні, що громадянське суспільство, зокрема аналітичні центри, в часи пандемії відіграє дуже важливу роль. Воно представляє інтереси та потреби вразливих груп, зокрема маргіналізованих, а також тих, які перебувають під якимось тиском, і діє від їх імені. Крім того, враховуючи, що у всьому світі скорочується простір для громадянського суспільства, дуже важливо, щоб воно було сильним і могло вільно стати на підтримку тих частин суспільства, які цього потребують” – розповіла Сесілія Круна, Радник, Керівниця Відділу підтримки реформ Посольства Швеції в Україні.

У своєму вступному слові Сесілія Круна також підкреслила, що Ініціатива з розвитку аналітичних центрів є взірцем співпраці різних секторів для досягнення цілей сталого розвитку.

Під час конференції піднімалось питання про те, що має відбутися, щоб влада почала включати дослідження аналітичних центрів у вироблення політичних рішень.

“Включення досліджень аналітичних центрів у вироблення політичних рішень має бути невід’ємною частиною політичної культури. Тут безумовно є великий шлях. Тому що такий підхід значною мірою передбачає внутрішню перебудову процесу вироблення політик державними органами, коли є певний алгоритм і політика приймається не не під якісь “пожежні” завдання, а є частиною досить системного процесу, який включає в себе опрацювання даних, оцінку попередніх етапів політики, оцінку потреб, формулювання шляхів вирішення проблем. А також підготовку достатньої кількості кваліфікованих і спроможних аналітичних центрів, які вміють готувати саме той продукт, який може транслюватися у владні документи, як стратегічного характеру, так і прикладні нормативні акти”, – прокоментував Олександр Сушко, виконавчий директор Міжнародного фонду “Відродження”.

Олександр розповів, що Ініціатива з розвитку аналітичних центрів йде одночасно двома шляхами: допомогти аналітичним центрам виконати свою частину роботи, тобто розвинутись до того рівня, коли їх продукт буде бездоганним з точки зору якості, і з іншого боку допомогти владі зробити це частиною своєї повсякденної практики. 

Більше – у відео:

Про COVID-19 та аналітичні центри

Під час першої дискусії про COVID-19 та демократію учасники говорили, що змінилось та які є можливості й виклики для аналітичних центрів, йдучи від даних досліджень до обговорення більш філософських питань.

Олексій Гарань, науковий директор БФ “Демократичні ініціативи”, поділився результатами досліджень громадської думки про сприйняття пандемії коронавірусу. Згідно досліджень, Україна входить у топ-5 незгодних (77% опитаних) з діями уряду щодо карантинних обмежень. Натомість половина українців вважає обгрунтованими більшість весняних карантинних заборон.

Як на ці результати вплинула комунікація Уряду? Та що це говорить про довіру до влади загалом? Чи можуть такі дослідження аналітичних центрів бути помічними для Уряду та якою має бути співпраця? Якою є роль громадського сектору та аналітичних центрів у допомозі уряду в розробці комунікаційної стратегії під час кризи? Як діють різні уряди під час пандемії та які можливі варіанти дій?

Про це детальніше дізнатися з відео запису дискусії:

Також керівник Центру охорони здоров’я Київської школи економіки Павло Котонюк поділився своїми думками про взаємодію аналітичних центрів та Уряду:

“я вважаю, що не ефективно собою заміщати державу. Аналітичні центри повинні своїм розумом вирішувати проблеми, які є в суспільстві, а основним клієнтом має бути Уряд, який приймає рішення. Запит в Уряду на аналітику звісно є, але готовність робити рішення, які базуються на якійсь доказовій базі, не дуже висока. Тому ми особисто використовуємо стратегію “заходу з флангу” – йдемо в медіа і створюємо медійно дискурс, на який Уряд мусить теж реагувати. Ця практика є досить результативною.”

Про бізнес та аналітичні центри

Друга дискусія була присвячена бізнесу та аналітичним центрам: “За межами COVID-19: які можливості для аналітичних центрів і бізнесу? Що аналітичні центри можуть запропонувати бізнесу?”

Тут говорили про таке:
– аналітичні центри мають стати проактивними
– вони мусять вчити бізнесову мову і виходити на взаємодію з бізнесом
– бізнес може бути не тільки клієнтом, а й може бути партнером, натхненником і тим, хто демонструє якісь критерії якості управління, якісь критерії ефективності
– бізнеси та аналітичні центри можуть доповнювати одне одного, тому що і бізнеси і аналітичні центри покращують оптику і збільшують горизонти планування для бізнесу

Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії, розповів, яким чином аналітичні центри здатні забезпечити потреби бізнесу.

Зокрема, вони можуть:
– проводити економічний аналіз;
– аналізувати ринки;
– відповідати на GR потреби бізнесу;
– виконувати проєкти для поліпшення державної політики в країні та багато іншого.

Також він зазнав, що “якщо аналітичний центр і бізнес під час роботи над проєктом мають спільні цінності — це співпраця року”.

Разом з тим, Володимир Дубровський, старший економіст CASE-Ukraine, підмітив, що аналітичним центрам, а тим більше академічній спільноті, не вистачає технології прийняття рішень та командної взаємодії для вирішення складних проблем.

Більше про це можна дізнатися з відеозапису дискусії:

Для практиків: про адвокацію, внутрішній менеджмент та аналітичні центри

Остання частина конференції була корисною для практиків, які могли долучитись до однієї з двох дискусій: про адвокацію онлайн під час пандемії та життя аналітичних центрів під час COVID-19.

Під час розмови про адвокацію онлайн під час пандемії говорили про те, як впливати на діяльність влади під час карантину та дистанційної роботи, як змінилися фокус / інструменти / канали адвокації під час карантину.

“Робити адвокасі стало набагато складніше. Ключова проблема – немає особистого контакту. Що нам в УНЦПД допомагало – брати участь в онлайн нарадах різних робочих груп, онлайн засідання комітету Верховної Ради тощо, та бути там активними. А також підписатися на соцмережі депутатів, урядовців, коментувати їх дописи. Крім того, важливо проводити свої онлайн події та запрошувати представників влади”, – розповів Максим Лациба, керівник Програми розвитку громадянського суспільства аналітичного центру УНЦПД.

Альона Гетьманчук, директорка центру “Нова Європа”, у своєму виступі поділилась, що “для Центру 2020 рік виявився набагато більш динамічним і продуктивним, ніж попередній, зокрема в аспектах співпраці з органами влади (місцевої, центральної та закордонними урядами ЄС і США)”.

Вона розповіла, що хоч вони не змогли їздити до країн ЄС, однак знайшли інші можливості, які виявились не менш ефективними, та змогли зробити соціологічне дослідження у Німеччині, Франції, Італії та Польщі щодо їх ставлення до України. Його результати увійшли в Стратегію публічної дипломатії України та стали дуже корисними в роботі українських дипломатів. Що стосується центральної влади, вори зустрічались зі стейкхолдерами у сфері зовнішньої політики та створили місток для комунікації між експертами і представниками органів влади.

Гліб Канєвський,
голова StateWatch, розповів про те, що сильно зросла конкуренція серед ЗМІ за якісний контент, тому громадські організації мають це враховувати, якщо вони хочуть бути в порядку денному та виносити проблеми суспільства в адженду засобів масової інформації. Також він підмітив, що до StateWatch зріс запит на співпрацю з боку влади.

Відеозапис дискусії тут:

Під час ще однієї практичної сесії про життя аналітичних центрів під час COVID-19 говорили про врядування, менеджмент, командну роботу.

Юрій Ромашко, виконавчий директор аналітичного центру “Інститут аналітики та адвокації” розповів, що змінилось для їх організації та які відбулись відкриття:

 “2020-тий рік актуалізував те, що вже раніше обговорювалось. А саме, що аналітичні центри мають бути адаптивними до змін, гнучкими, швидкими, такими собі “верткими катерами”, а не складними “вантажними суднами” через свою бюрократію та інші речі. Тому політики і процедури аналітичних центрів мають бути максимально простими і зручними. Таким чином пандемія виявилась якраз зручною нагодою перевірити, чи все працює так, як треба. Відкриття, які я для себе зробив, працюючи дистанційно: ми нічого не втратили в якості нашого продукти, але в чому ми точно “просіли” – це питання корпоративного духу і корпоративної культури”.

Владислав Петров, директор організаційного з розвитку Фундації ДЕЮРЕ,  розповів, що їхня організація ще до пандемії зрозуміла, що потрібно переходити на електронний формат роботи, тому вони обрали Вчасно і тепер не виникає необхідності зустрічей для підпису документів.

Серед ключових “слабких місць” дистанційної роботи, на які організації мають зважати є психічне здоров’я персоналу та збільшення навантаження; доступ до стейкхолдерів та фронту; збільшення терміну прийняття рішень.

Відеозапис дискусії тут:

Завершимо розповідь про цьогорічну конференцію досягненнями Ініціативи з розвитку аналітичних центрів, якими поділилась Інна Підлуська, заступниця директора Фонду “Відродження”:

“В рамках Ініціативи з розвитку аналітичних центрів вже було підтримано десятки аналітичних центрів та дослідження, які аналітичні центри проводять спільно з органами влади. Минулого року в Ініціативи з’явилася нова когорта партнерів – це аналітичні університети, що працюють в рамках університетів. Також Ініціатива має цілий компонент, який сприяє підтримці нового і майбутнього покоління дослідників, які можуть потім прийти й працювати в аналітичних центрах або самі заснувати аналітичні центри. Йдеться про цілу стипендіальну програму для молодих дослідників, які можуть працювати із аналітичними центрами. До речі, незабаром ми оголосиму нову хвилю конкурсів для молодих дослідників. Слідкуйте за інформацією на наших сторінках та на сайті”.

Конференція відбулась в межах «Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні», яку МФ «Відродження» виконує у партнерстві із «Ініціативою відкритого суспільства для Європи» (OSIFE) та за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: