Розвиток можливостей політичної участі представників ромських громад інструментами репрезентативної демократії, право на участь у політичному та громадському житті самостійно, є ключовими правами людини. Вони відіграють важливу роль у виявленні та усуненні дискримінації, адже дають змогу забезпечити відображення поглядів та інтересів всіх членів суспільства в законодавстві, політиці та інших формах прийняття рішень на різних рівнях суспільства.
Втім, попри цю важливість, питання політичної участі та особистого досвіду кандидатів від ромських громад у виборах різного рівня залишається малодослідженим, як в цілому, так і в українському контексті. Це стає перепоною не тільки для суто академічного розуміння динаміки, що має місце та впливає на політикум та громадський ландшафт, невід’ємною частиною якого є ромські громади, але й бар’єром для розробки ефективних програм сприяння включенню та ефективній участі етнонаціональних груп в прийнятті рішень, зокрема на місцевому рівні.
Компенсуючи цей брак інформації, протягом грудня 2020 року та січня 2021 року на замовлення Ромської програми МФ «Відродження» було проведено дослідження серед представників ромських громад, які балотувалися на місцевих виборах восени 2020 року.
Дослідження, зокрема, зосередило увагу на мотивах реалізації представниками ромських громад своїх виборчих прав через кандидування на виборні посади в органах місцевого самоврядування, їхніх можливостях включатися у більші політичні проєкти (партії) та впливати на порядок денний у різних соціальних та регіональних ситуаціях, проблемах і перепонах, з якими стикалися представники ромських громад у реалізації своїх виборчих прав, а також досвіді їх подолання.
Дуже важливим аспектом цього дослідження стало також звернення до «слона у кімнаті» – впливу етнічної ідентичності кандидатів від ромських громад на їхні передвиборчі кампанії.
Як показує дослідження, для подальшої підтримки та розвитку потенціалу представників ромських громад в політичні процеси, доцільно зосередити зусилля на:
- подальшому розвитку кадрового потенціалу політичних лідерів, менеджерів політичних проектів та активістів, зокрема в питаннях командобудування, юридичної та фінансової грамотності, кризових комунікацій та мережування;
- підтримці формування та укріплення традицій, структури та механізмів, що сприяють та заохочують постійну роботу з громадськістю та просвіту для розвитку політичної культури;
- просування проблематики ромів до основного порядку денного та розширення кола питань, щоб збільшити кількість та якість представництва ромів у владі та досягти критичної маси, необхідної для досягнення цілей вироблення політики на рівні громади.
Водночас, це дослідження закладає основу для подальшої роботи, яку варто зосередити на комплексному аналізі досвіду участі у виборах самих ромських громад, що є вкрай необхідним для повноцінної контекстуалізації спостережень і висновків, а також на мотивах залучення і досвіді взаємодії політичних партій і організацій з кандидатами від ромських громад, яких вони висувають, проблемі інструменталізації політичними силами та публічними політиками наявності представників ромських громад серед списків кандидатів тощо.
Аналітичний звіт підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у рамках операційного дослідницького проєкту.
Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».
